:
«Маю бути впевнена на 200%, про що повідомляю», — ведуча Суспільного Анна Чередниченко

«Маю бути впевнена на 200%, про що повідомляю», — ведуча Суспільного Анна Чередниченко

27 травня 2020

Понад два місяці роботи минули в умовах карантину для новинарів суспільного телеканалу UA: ПЕРШИЙ. Про специфіку висвітлення новин у надзвичайних ситуаціях, свою любов до журналістів Суспільного та цінності розповіла телеведуча Анна Чередниченко.

Читайте також: «Ми — інформуємо. Зважено, об’єктивно та вичерпно», — ведучий програми «Новини» В’ячеслав Афутін

Карантин потроху пом’якшують. Озираючись назад, які зміни сталися у вашому житті?

— Моє життя однозначно змінилося, тому що я слухняна українка. Не скажу, що сиділа постійно вдома, звісно, ходила до магазину, але режиму самоізоляції намагалася не порушувати. Жодних прогулянок парками — максимально дотримувалася рекомендацій і правил.

Як змінився робочий процес?

— Роботи точно стало більше. Коронавірус — тема, яка потребує великої концентрації уваги. Якщо у звичайному режимі ми перевіряємо інформацію за трьома джерелами, то про коронавірус — за п’ятьма-шістьма. Я маю бути впевнена не на сто, а на двісті відсотків у тому, про що повідомляю. До того ж джерела повинні бути офіційними й авторитетними. Нині панічних настроїв майже немає, а от два місяці тому — не те що новина, будь-яке слово могло спровокувати хвилю незрозумілих чуток і паніки.

Яких принципів роботи дотримуються новинарі на Суспільному?

— У ситуації, що склалася, ми не женемося за оперативністю. Адже в хаотичному інформаційному просторі з’являється багато фейків. Іноді інформація спочатку здається абсолютно адекватною, але коли починаєш заглиблюватися — розумієш, що вона немає жодного підґрунтя. Звісно, ми намагаємося випускати новини максимально швидко, але якість — понад усе. Коронавірус нас не зламав, і ми не втратили ані якості контенту, ані його кількості.

Ціную роботу команди нашого ньюзруму. Потрібної миті наші журналісти завжди на передовій. От хоч би згадати гуртожиток у Вишневому, де виявили багато хворих на COVID-19. Усі розуміли, що там може бути небезпечно, але кожен журналіст усвідомлює свою відповідальність. На виїзд усі обов’язково вдягають захисний костюм, маску, беруть антисептики із собою.

Які сюжети сподобалися найбільше за останній час?

— Пам’ятаю сюжет про масові пожежі в області. Наскільки круто тоді спрацювали наші журналісти! Узагалі я закохана в наших журналістів. Усі розуміли, що палає ліс, що це небезпечно. Наша журналістка Дар’я Кінша того дня вже мала виїзд, але все одно зголосилася. У білих кросівках і капронових колготках вона продиралася згарищем. Повернулася обдерта й втомлена, але чудово відпрацювала.

Чи виникали у вас складнощі через карантинні обмеження?

— Скажу чесно — перші дні трохи панікувала. Не знала, як бути далі. Звикла до елементарних дівчачих радощів: сходити на манікюр, зробити зачіску. Тепер розумію, що це абсолютно не важливо. Багато речей можна зробити й вдома. Той самий манікюр. Колись наші мами робили це самі, і нічого страшного в тому немає.

Щоправда, дотепер відчуваю великий дискомфорт через закриття міжміського сполучення. З початку березня не можу поїхати до батьків. Сумую за родиною і неймовірно хочу їх побачити. Але й наражати на небезпеку нікого не хочу, тому не користуюся невідомими автоперевізниками. У цій ситуації потрібно зважати на всі «за» й «проти». Так, складно не бачити рідних, але водночас я намагаюся їх убезпечити.

Чого навчилися за час карантину?

— Як уже казала раніше, робити манікюр удома smiley Коли відкрили салони, уже не пішла туди. А взагалі мені здається, що я постійно працювала. Трохи вільного часу присвятила книжкам, адже люблю читати. До речі, навчилася шити маски. На початку карантину, коли їх ще не було в аптеках, шила сама. Потім придбала звичайні, а саморобні залишила на пам’ять про карантинні часи.

Нині багато українців лише повертаються до звичного життєвого ритму після затяжної «карантинної сплячки». Для декого це складно. Що б ви порадили?

— Головне — не панікувати, що от «вийду й обов’язково захворію». Сказати, що ми будемо мити руки мільйон разів на день і це вбереже нас від хвороби — не можна, але маємо дотримуватися правил гігієни, аби мінімізувати ризик. Якщо накручуватимеш себе — будеш стресувати. Якщо стресуєш — це вбиває імунітет. Якщо імунітет слабкий, у хвороби більше шансів захопити тебе зненацька. Тому потрібно бути впевненим у собі й вірити, що все буде добре.

Звісно, не треба першого ж дня зриватися й бігти в усі ресторани, магазини й куди тільки можна. Два місяці якось без цього жили. Соціалізуватися потрібно поступово.

Ви бачите позитивні зрушення в нашому суспільстві?

— За що я люблю український народ — проблеми й негаразди нас згуртовують. Активізація волонтерства, коли люди підтримують одне одного, допомагають тим, хто цього потребує — тішить. Я приємно здивована, що багато людей дотримувалися правил. Щоправда, можу про це говорити тільки зі спостережень за своїм колом.

Були люди, які не просто порушували, а наче робили це навмисно. Шокували ті, хто збирався великими компаніями або повертався з-за кордону й влаштовував вечірки. Таке враження, що вони не мають інстинкту самозбереження. Обурює елементарна неповага до інших.

Думаю, коронавірус усіх нас чогось навчив. Прищепив нові цінності.

Помічаєте якісь зміни в собі?

— Так, більше не зациклююся на побутових дрібницях. Упродовж двох місяців не могла купити собі одягу. Але нічого страшного не сталося через те, що я не придбала нової сукні. Натомість зрозуміла, наскільки важливі близькі люди. Якби мені сказали, що знову запровадять суворий карантин, і дозволили обрати одне послаблення — я б хотіла бути разом із сім’єю. Узагалі б нікуди не ходила, аби тільки могла бачити рідних. Не хочу казати пафосних слів, але родина для мене — на першому місці.

Поступово обмеження послаблюють. Що зробите найперше, коли все стане на свої місця?

— Поїду до батьків! Як тільки матиму змогу — сідаю на потяг і мчуся до них. Також сумую за подорожами. Навесні, коли життя розквітає, цього особливо бракує. Щороку цієї пори я кудись їду. Коли довго сидиш удома, мандрувати особливо кортить. Хочу побачити Буцький каньйон, Блакитні озера на Чернігівщині. Здається, це зовсім поруч, але до карантину не розуміла цього, хотілося їхати в далекі далі. В Україні неймовірно багато різних магічних місць, і вони нічим не гірші, ніж якісь закордонні дива. Тому свої подорожі починатиму з якихось невеличких мандрівок Україною.

Нагадаємо, програма «Новини» виходить в ефірі суспільного телеканалу UA: ПЕРШИЙ у будні о 7:00, 8:00, 8:55, 13:00, 15:00, 18:00 та 21:00. У вихідні — о 7:00, 8:00, 9:00 та 21:00.

Фотографувала Анастасія Мантач

Читайте також: