Головне завдання Наглядової Ради НСТУ – гарантувати незалежність суспільному мовнику

Питанням роботи Наглядової Ради Національної суспільної телерадіокомпанії України (НСТУ) була присвячена третя панельна дискусія міжнародної конференції "Запуск суспільного мовлення в Україні: виклики та наступні кроки". Місія НСТУ, першочергові завдання членів Наглядової ради суспільного мовника, забезпечення незалежності цього органу від політичних та комерційних впливів, головні критерії відбору членів від громадських організацій – основні теми, що обговорювалися учасниками заходу.

Своє бачення роботи Наглядової Ради НСТУ та її головних завдань висловили представники від депутатських фракцій і груп Верховної Ради України Віталій Портников ("Народний Фронт"), Світлана Остапа ("Самопоміч"), Тарас Аврахов ("Воля народу"), Ігор Хомич ("Відродження"), Андрій Шевченко ("Батьківщина") та Лаврентій Малазонія ("Опозиційний блок"). Також до дискусії долучилися президент Міжнародного благодійного фонду "Академія Української преси" Валерій Іванов, почесний голова Незалежної асоціації телерадіомовників Тетяна Лебедєва, керівник юридичного бюро Незалежної медіа-профспілки України Юка Гаврилова, головний юрисконсульт, член правління Національної спілки журналістів України Тетяна Котюжинська і перший заступник голови Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення Ольга Герасим’юк.

Усі представники політичних сил наголошували на тому, що Наглядова Рада НСТУ повинна стати рекомендаційним органом, який ніяк не впливатиме на редакційну політику суспільного мовника й уникатиме тиску на суспільні медіа чи лобізму чиїхось інтересів. НСТУ має служити українському суспільству і враховувати лише його інтереси, тож потрібно забезпечити повну незалежність мовника від політичних та фінансових впливів.

Віталій Портников зауважив, що сам запуск суспільного мовлення в Україні є реальним викликом для постмайданного суспільства: "Ми говоримо про необхідність суспільного мовлення вже понад десятиріччя. І замість того, щоб здійснити цей проект, ми отримували різні моделі державного телебачення, які не могли конкурувати з олігархічним телемовленням, яке, зрештою, призвело до деградації української державності і суспільства… Треба зрозуміти, як суспільне може стати реальною альтернативою олігархічному телебаченню, що завжди залишатиметься пропагандистським майданчиком захисту інтересів різних кланів і ніколи не працюватиме на цю країну. Якщо в Наглядовій раді зберуться люди, які керуються інтересами країни, а не бізнес-інтересами, то суспільне мовлення в Україні відбудеться".

Як уникнути тиску на членів Наглядової Ради НСТУ з боку власних політичних сил? Ось це питання, яке забрало найбільше часу на обговорення. Член Наглядової ради Світлана Остапа вважає, що вирішити це питання допоможе публічність і відкритість засідань, щоб громадськість могла стежити за всіма процесами, що стосуються суспільного мовника. Вона представила свою власну програму роботи Наглядової Ради НСТУ, яка забезпечить максимальну прозорість і ефективність роботи.

Залучати до процесу роботи наглядового органу міжнародні структури – щоб убезпечити суспільні медіа від тиску – запропонував Ігор Хомич. "Поки держава на 100% фінансує суспільне, є небезпека, що політичні сили чинитимуть тиск. Щоб цього уникнути, надзвичайно важливо долучити міжнародні структури і організації, які нададуть певну частину фінансування для забезпечення незалежності мовника від влади і політиків". Також пан Хомич вважає за необхідне залучати до роботи у Наглядовій раді НСТУ іноземних фахівців, які могли б не лише поділитися досвідом розбудови суспільного мовлення у своїх країнах, а й спільно з громадськістю здійснювати незалежну оцінку й аудит (у тому числі й фінансовий) роботи усіх структур, пов’язаних із суспільним в Україні.

Головні проблеми, з якими може зіткнутися у своїй роботі Наглядова рада, озвучила Тетяна Лебедєва. Так, зокрема, існує ризик, що деякі члени ради можуть сприймати свою посаду як можливість втручатися в оперативне управління суспільним мовником. Другий серйозний ризик полягає у тому, що український політикум намагатиметься перенести свої звичні методи керування медіа через інструменти Наглядової ради. І запобігти зовнішньому тискові може лише контроль із боку громадськості: "Яка б не була обрана модель суспільного мовлення в Україні, якщо немає політичної культури і громадянського суспільства, то можна писати будь-які закони чи положення для Наглядової ради, але вони не спрацюють… Якщо ми не позбавимося звички не виконувати або обходити закони, то й рада працюватиме не на користь суспільства – вона буде не експертним середовищем, яке може підказати, порадити, допомогти, а стане ще одним адміністративно-фіскальним органом, що тиснутиме й заважатиме".

Але попри всі виклики суспільне мовлення сьогодні як ніколи потрібне українському суспільству – на цьому наголосив Андрій Шевченко. На його думку, зараз на комерційні телеканали прийшла цензура ще страшніша, аніж за часів Януковича – цензура власників, які вирішили, що можуть використовувати медіа як пропагандистські машини для забезпечення їхніх політичних і бізнесових інтересів. Суспільний мовник зараз може стати ледве не єдиним об’єктивним каналом інформації для суспільства, але йому потрібна допомога з боку Наглядової Ради і захист від зовнішніх втручань. "Найбільшим завданням, яке стоятиме перед Наглядовою радою НСТУ, буде захист колективу суспільного мовника від тиску ззовні. Той, хто коли-небудь працював на приватному телеканалі, знає, скільки нервів і скільки приниження означає спілкування топ-менеджера з власником. Кожен, хто працював на державному телебаченні, знає про це не менше. У 2003 році нам із Тарасом Стецьківим бракувало людей, які могли б стати щитом, буфером, що захистив би від тиску ззовні. Ви не уявляєте, скільки часу й енергії тоді йшло на те, щоб відучити різних людей дзвонити і давати свої цінні поради. Тому наше головне завдання – стати таким щитом і гарантувати хороші, комфортні та незалежні умови роботи для колективу суспільного мовника".

Організатори конференції – Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення, Державний комітет телебачення і радіомовлення, Національна телекомпанія України, спільна програма Європейського Союзу та Ради Європи "Зміцнення інформаційного суспільства в Україні" та Deutsche Welle Akademie.