:

 

Норвезький досвід: як збудувати найбільшу фінансовану суспільством медіагрупу в країні

Норвезький досвід: як збудувати найбільшу фінансовану суспільством медіагрупу в країні

07 березня 2017

В Україні суспільний мовник – Національна суспільна телерадіокомпанія України (НСТУ) – був зареєстрований лише півтора місяці тому – 19 січня 2017 року. Попереду ще багато роботи і досвід європейських колег, які вже пройшли цей шлях, може стати тим камінчиком у фундаменті, якого зараз так не вистачає. Нещодавно під час семінару "Регіональні моделі Суспільного мовлення в Європі", який проходив у Києві, голова адміністрації Norwegian Broadcasting Corporation, NRK (регіон Південь і Схід) Ульф Мортен Давідсен розповів як влаштоване суспільне мовлення у Норвегії і чому так важливо правильно обрати власну модель регіонального мовлення.

Тож, що там у норвежців?

Про гігантського невеликого мовника

Норвезький суспільний мовник – The Norwegian Broadcasting Corporation (NRK) – найбільша медіагрупа Норвегії, яка, згідно із опитуванням Ipsos 2016 року, має найкращу репутацію з-поміж усіх медіахаузів у цій країні. Суспільне має найвищий показник довіри громадян: близько 83% користувачів послуг мовника мають дуже хороше або хороше враження про NRK, причому навіть у цільовій аудиторії 18-24 років цей показник складає близько 77%.

"Досягти такої високої довіри було б неможливо, якби ми не мовили в кожному куточку Норвегії. У 90-х роках NRK зазнавала серйозної конкуренції з комерційними мовниками, але нам вдалося вийти у лідери завдяки якісному контенту і широкому представництву в регіонах, – зазначає голова адміністрації NRK (регіон Південь і Схід) Ульф Мортен Давідсен. – У Норвегії кожен регіон має свої особливості і всі хочуть бачити та слухати локальний контент. А наша головна мета, як суспільного мовника, – об’єднувати людей. У 2016 році практично 9 з 10 норвежців щоденно користувалися однією (або більше) послугою NRK – телебачення, радіо, телетекст, інтернет. І це чудовий показник для нас, бо 73% норвежців стверджують, що абонплата NRK коштує своїх грошей, і якщо б вони вважали інакше, це б стало для нас величезною проблемою".

NRK підпорядковується міністерству культури і має три національні телеканали NRK1, NRK2, NRK3, а також NRK Super (для дітей від 2 до 11 років), 14 національних радіоканалів, головний веб-сайт nrk.no, подкасти й онлайн-послуги.

Суспільне у Норвегії на 96% фінансується коштом абонентської плати, яку сплачує кожне домогосподарство. Якщо норвежець вирішив купити телевізор, він має сплатити збір. Абонплата становить 2800 норвезьких крон (290 євро) на рік. Річний прибуток NRK складає приблизно 5 мільярдів крон (555 мільйонів доларів).

В NRK працює близько 3400 співробітників. Головний офіс розташований в Осло. Також компанія має три великих регіональних центри у Тромсе (Північ), Тронгеймі (Центр) та Бергені (Захід) і 56 офісів по всій країні. NRK – єдина мовна корпорація в Норвегії, яка має кореспондентів у всьому світі – в Африці, Азії, на Близькому Сході, в Росії, Великій Британії, США, Туреччині тощо. Всі інші користуються послугами агенцій і бюро.

Рейтинг всіх трьох суспільних телеканалів становить близько 40%, усіх радіоканалів – 67,8%. Як зазначає Ульф Мортен Давідсен, така велика частка зумовлена тим, що NRK представлена у всіх регіонах Норвегії і виробляє контент для будь-якої аудиторії. Зокрема, мовник має кілька спеціалізованих радіостанцій – це і народна музика, і спортивні події, і, навіть, погода на морі.

Про "вікна" для регіонів

Регіональні мовники мають свої "вікна" – слоти у сітці мовлення – на найбільшому радіоканалі NRK P1 та найбільшому телеканалі NRK1. Радіостанція NRK P1 має два "вікна". Перше – з 06:00 до 09:00 – це ранкове шоу і найважливіший для мовника слот, бо саме у цей час люди приймають душ і вмикають радіо або слухають його по дорозі на роботу. Друге "вікно" – з 14:00 до 17:00, коли на радіо йде денне шоу. Також на початку кожної години диктори зачитують регіональні новини. Загалом же NRK Р1 мовить 18 годин на день.

З телебаченням схожа ситуація. На найбільшому норвезькому телеканалі NRK1 є два щоденні регіональні "вікна": 18:45–19:00 і 20:55–21:00. Цей час розподіляється між десятьма регіональними телевізійними мовниками. А якщо в регіоні відбуваються важливі події, місцевий редактор зобов’язаний передати новини, які потребують найбільшого розголосу, в Осло.

Про окремі ліцензії для регіонів

NRK має одну ліцензію. У Норвегії регіональні компанії завжди були частиною суспільного мовника й ніколи не мали окремих ліцензій на мовлення, як в Україні. "Ми впевнені, що трьохгодинне ранкове шоу і трьохгодинне денне регіональні шоу на радіо – це ідеальна модель. Те саме стосується й телеканалів, де регіони мають свої невеличкі "вікна", – зазначає пан Давідсен. – Якщо регіональні станції мовлять у режимі 24/7, то вони не можуть виробляти гідний контент для аудиторії".

Про мовлення для нацменшин

NRK не робить програм на мовах національних меншин. Єдиний виняток – це мова народу саами, що вимагається законом. "Раніше ми це робили, але десь 7 років тому вирішили піти іншим шляхом, – розповідає голова адміністрації NRK пан Давідсен. – Якщо ми хочемо інтегрувати людей у наше суспільство, нам треба говорити норвезькою. Тому всі програми, призначені для нацменшин, транслюються національною мовою. І якщо хтось її не розуміє, то це ганьба. Ти приїхав з Сирії, Афганістану чи будь-якої іншої країни, і хочеш жити у нашій країні? Тоді вчи норвезьку мову. Окрім того, багато норвежців дивляться програми для нацменшин і вони повинні розуміти, про що у них йдеться. Таким чином ми інтегруємо мігрантів у суспільство".

Про перехід на цифрове радіо

В Європі точилися серйозні дискусії стосовно переходу на нову цифрову радіотехнологію Digital Audio Broadcasting (DAB). Норвегія стане першою країною у світі, яка у 2017 році припинить мовлення усіх FM-радіостанцій, згідно із рішенням парламенту Норвегії (Стортінгу). Це відбуватиметься поступово і до кінця 2017 року всі FM-радіостанції будуть вимкнені. Рішення щодо переходу на цифрове радіо викликало невдоволення у багатьох людей, які почали звинувачувати NRK. Однак суспільний мовник не має цього жодного стосунку, оскільки рішення приймали парламентарі та уряд. Головна причина полягає в тому, що вимкнення FM-радіостанцій дозволить зекономити кошти, оскільки NRK мусив платити ренту національній телефонній компанії за FM-сигнали, що коштує приблизно 30 мільйонів євро на рік. Звісно, найбільше це рішення обурило автомобілістів, яким тепер доведеться купувати нові радіоприймачі, які коштують грошей, а платити ніхто не любить. "Але це проблема лише власників авто, а не усіх слухачів", – відмітив пан Давідсен. Рішення про перехід на технологію DAB+ було прийнято у тому числі й тому, що людям не треба буде платити за користування нею, на відміну від, наприклад, технології 3G.

Про виробництво власного контенту й успішні кейси

Два роки тому NRK запустив телесеріал власного виробництва Skam ("Сором") про норвезьких підлітків зі старшої школи. Щодня на платформі skam.p3.no з’являлась одна серія, щоп’ятниці можна було переглянути всі серії за тиждень. Спеціально для героїв серіалу було створено профілі у Snapchat, Facebook, Instagram. Люди могли спілкуватися з героями серіалу у соцмережах, залишати свої коментарі. Skam мав надзвичайний успіх, особливо серед молодіжної аудиторії віком від 17 до 22 років. Кілька країн купили цей формат.

Також NRK робить комедійний серіал "Лілліхамер" із відомим американським актором Стівеном Ван Зандтом, відомим своєю участю у "Клані Сопрано". Проект мав такий успіх, що нові сезони тепер знімаються у співробітництві з компанією Netflix.

Ще один цікавий експеримент з контентом, який робила NRK, – це показ чемпіонату світу із шахів, який проходив у Нью-Йорку. Близько мільйона людей кожного дня дивилися цей турнір. "Ми запрошували у студію експертів із шахів та зірок, які полюбляють цю гру, і робили спеціальні шоу, присвячені шахам. Навіть не очікували, що це матиме такий шалений успіх, думали, що ніхто не дивитиметься турнір", – розповідає голова адміністрації NRK Ульф Мортен Давідсен.

Норвезький суспільний мовник зобов’язаний робити контент для всіх категорій глядачів, тому що комерційні мовники цього не робитимуть. Наприклад, щонеділі на радіо транслюється церковна служба. Ця програма немає великого рейтингу, але ті, хто слухають, її просто обожнюють. Це частина стратегії суспільного – пропонувати унікальне різноманіття контенту.

Про фінансову підзвітність і застарілість абонплати

Корпорація NRK повністю прозора у своїй фінансовій діяльності. Пан Давідсен зауважує з цього приводу: "Зважаючи на те, що суспільство платить гроші, ми звітуємо йому, куди їх витрачаємо – кожен може подивитися наші рахунки та бюджети. Крім того, ми взяли зобов’язання купувати товари та послуги у національних виробників. Тобто, якщо нам треба придбати меблі, то ми купуємо їх у місцевих або регіональних компаній. Таким чином гроші громадян повертаються в економіку Норвегії".

Три роки тому у норвезькому парламенті розпочалися дискусії щодо фінансування NRK і стосувалися вони питання: чи прийнятне фінансування сучасного мовника через абонентську плату? Керівники NRK вважають, що абонплата – це застарілий метод, але вона убезпечує NRK від зовнішніх впливів, тому що ніхто не хоче, щоб суспільне фінансувалося з бюджету. В якості компромісу парламентарі запропонували ввести так звану плату за ЗМІ (media fee). Це свого роду субсидія: якщо людина належить до соціально-незахищених верств населення, вона не платитиме повну вартість абонентської плати. Керівництво NRK вважає це хорошою ідєю і сподівається, що політики погодять таке рішення.

Автор: Ганна Соловйова
Фото: Володимир Шевчук