Народилася 26 листопада 1987 року у Києві.
Вже з дитинства моя телевізійна доля була передбачена великою журналістською династією, у якій я з’явилась на світ. Хоча малою хотіла бути спочатку ветеринаром, а потім – адвокатом.
Зрештою творчість перемогла, але жага до захисту в мене не пропала, тож навчаючись в Інституті журналістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка, обрала курс спортивної журналістики. Й окрім того, що вона більш прозора, аніж політична, економічна та інші, я вбачаю у кожному з наших профільних журналістів протектора вітчизняного спорту.
Як би це банально не звучало, але більшість перемог України на міжнародних аренах виборюються не завдяки, а всупереч. Тож ми, спортивні журналісти, не лише зобов’язані об’єктивно повідомляти про звершення та поразки наших спортсменів, але й вказувати на проблеми, які мають вирішувати влада та громадськість. Бо спорт – це невід’ємна частина життя кожного громадянина нашої країни, як мінімум одна з його граней обов’язково присутня у вашій буденності. Чи ви вболіваєте за улюблену команду або спортсмена, чи бігаєте ранком на стадіоні за будинком, чи просто робите зарядку, спорт – уже частина вашого життя.
