:
Його життя виявилося найкоротшим в історії цивільної авіації СРСР. Після Другої Світової про це місце забули надовго. І тільки зараз згадали. Перший київський аеродром під Броварами своє сторіччя зустрів реконструкцією бою визволення міста та авіамодельним шоу. На святі побував Володимир Тимофійчук.
Ці кадри із кінофільму "Винищувачі" - нині єдина пам'ять про перший київський аеродром під Броварами. У 1913 році летовище було центром розвитку авіації російської імперії. Саме тут базувалася третя авіаційна рота, в якій служив відомий льотчик Петро Нестеров, тут він відпрацьовував свою "мертву петлю".
Михайло Кайдан, підполковник авіації у відставці:
- В громадянську війну цей аеродром занепав. Але коли з Харкова до Києва повернули столицю Української РСР, то знадобився столичний аеропорт. Згадали, що тут був військовий аеродром, його відновили, розширили, і з 1935 року був відкритий Центральний київський аеропорт, такий як зараз "Бориспіль".
Паралельно на цьому летовищі базувалась і радянська військова авіація - проводили наймасштабніші показові навчання десантників. Приміром, під час операції "Київські маневри" на поле менше ніж за дві години висадилися 900 парашутистів. Важливість об'єкту розуміли й гітлерівці. Тому й на самому початку війни по летовищу в Броварах завдали один із перших ударів. Від тієї атаки вціліли лише колони.
Сьогодні тут теж гуркіт двигунів, проте мирний. УТ-1Б - машина бойова. Виконує швидкі маневри, мертву петлю, перекидається на спину та плавно заходить на посадку. І тільки коли сідає розумієш, що це не справжній сталевий птах, а лише його копія, яка втричі менша оригіналу. Це власники радіокерованих моделей вирішили привернути увагу відвідувачів до авіамоделювання та відсвяткувати сторіччя першого Броварського аеропорту "Київський". Конструктор Олександр каже: авіамоделювання справа його життя. І свій УТ-1Б виготовляв власноруч 7 років.
Олександр Вантух, авіамоделіст:
- Це копія справжнього літака, відноситься до самих складних у пілотуванні.
Якби це була модель, то тут багатьох деталей тут не було б і він летів набагато краще. А завдяки ось цим усім виступаючим деталям керувати ним досить складно.
Проте є і ще важчі в керуванні моделі , як, наприклад, ось цей 3Д гвинтокрил. Він і за швидкістю вправніший і в віражах оригінальніший. Здатен на такі трюки, які звичайному вертольоту не під силу.
Олексій Гогін, авіамоделіст:
- Вертолет все время нужно контролировать. Понимать, куда тянуть ручку, что делать в тот или иной момент. Вы когда смотрите на вертолет сзади, то лево - это лево, а право - это право. Но, когда вертолет летит на вас, все меняется. И вы должны понимать. И когда вертолет боком точно, также все меняется. И вот это нужно тренировать, эти рефлексы.
Роман прийшов на військово-історичне шоу, бо теж цікавиться літальними апаратами. І навіть захопив із собою власний вертоліт. Проте, він виявився набагато меншим за розмірами, аніж інші професійні моделі. Утім каже: підійняти його в небо...
Роман, глядач:
- Хотілось би, але тут такі пілоти, що далеко мені ще.
А загалом, хто з нас не мріяв про небо? Авіамоделісти, які нині облаштували на території аеродрому свій клуб, твердять: щоб втілити це бажання, не обов'язково відриватися від землі.
Автор: Володимир Тимофійчук. Оператор: Олексій Трушин. Перший Національний.
Його життя виявилося найкоротшим в історії цивільної авіації СРСР. Після Другої Світової про це місце забули надовго. І тільки зараз згадали. Перший київський аеродром під Броварами своє сторіччя зустрів реконструкцією бою визволення міста та авіамодельним шоу. На святі побував Володимир Тимофійчук.
Ці кадри із кінофільму "Винищувачі" - нині єдина пам'ять про перший київський аеродром під Броварами. У 1913 році летовище було центром розвитку авіації російської імперії. Саме тут базувалася третя авіаційна рота, в якій служив відомий льотчик Петро Нестеров, тут він відпрацьовував свою "мертву петлю".
Михайло Кайдан, підполковник авіації у відставці:
- В громадянську війну цей аеродром занепав. Але коли з Харкова до Києва повернули столицю Української РСР, то знадобився столичний аеропорт. Згадали, що тут був військовий аеродром, його відновили, розширили, і з 1935 року був відкритий Центральний київський аеропорт, такий як зараз "Бориспіль".
Паралельно на цьому летовищі базувалась і радянська військова авіація - проводили наймасштабніші показові навчання десантників. Приміром, під час операції "Київські маневри" на поле менше ніж за дві години висадилися 900 парашутистів. Важливість об'єкту розуміли й гітлерівці. Тому й на самому початку війни по летовищу в Броварах завдали один із перших ударів. Від тієї атаки вціліли лише колони.
Сьогодні тут теж гуркіт двигунів, проте мирний. УТ-1Б - машина бойова. Виконує швидкі маневри, мертву петлю, перекидається на спину та плавно заходить на посадку. І тільки коли сідає розумієш, що це не справжній сталевий птах, а лише його копія, яка втричі менша оригіналу. Це власники радіокерованих моделей вирішили привернути увагу відвідувачів до авіамоделювання та відсвяткувати сторіччя першого Броварського аеропорту "Київський". Конструктор Олександр каже: авіамоделювання справа його життя. І свій УТ-1Б виготовляв власноруч 7 років.
Олександр Вантух, авіамоделіст:
- Це копія справжнього літака, відноситься до самих складних у пілотуванні.
Якби це була модель, то тут багатьох деталей тут не було б і він летів набагато краще. А завдяки ось цим усім виступаючим деталям керувати ним досить складно.
Проте є і ще важчі в керуванні моделі , як, наприклад, ось цей 3Д гвинтокрил. Він і за швидкістю вправніший і в віражах оригінальніший. Здатен на такі трюки, які звичайному вертольоту не під силу.
Олексій Гогін, авіамоделіст:
- Вертолет все время нужно контролировать. Понимать, куда тянуть ручку, что делать в тот или иной момент. Вы когда смотрите на вертолет сзади, то лево - это лево, а право - это право. Но, когда вертолет летит на вас, все меняется. И вы должны понимать. И когда вертолет боком точно, также все меняется. И вот это нужно тренировать, эти рефлексы.
Роман прийшов на військово-історичне шоу, бо теж цікавиться літальними апаратами. І навіть захопив із собою власний вертоліт. Проте, він виявився набагато меншим за розмірами, аніж інші професійні моделі. Утім каже: підійняти його в небо...
Роман, глядач:
- Хотілось би, але тут такі пілоти, що далеко мені ще.
А загалом, хто з нас не мріяв про небо? Авіамоделісти, які нині облаштували на території аеродрому свій клуб, твердять: щоб втілити це бажання, не обов'язково відриватися від землі.
Автор: Володимир Тимофійчук. Оператор: Олексій Трушин. Перший Національний.
© 2022 АТ НСТУ |
Сайт виготовлено за підтримки Ради Європи та Уряду Канади
