«Спорту вистачить на всіх, але ми будемо найексклюзивнішими!» — Дар’я Кузнецова про UA: СПОРТ

Напередодні Дня працівників радіо, телебачення і зв’язку Національний олімпійський комітет України провів XV Всеукраїнський конкурс телевізійних програм «Світ спорту». За звання найкращих змагалися 52 сюжети та програми від 25 творчих команд й окремих авторів із 15 регіонів країни. Нагороди отримали й спортивні журналісти Суспільного. Провести урочисту церемонію нагородження запросили Дар’ю Кузнецову — журналістку й телеведучу Суспільного.

Всеукраїнський конкурс телевізійних програм «Світ спорту» — як це було?

— Для мене конкурс «Світ спорту» особливий тим, що протягом кільканадцяти років наша нинішня програма UA: СПОРТ мала саме таку назву – «Світ спорту»! Тож уже на рівні відчуттів цей конкурс викликає в мене позитивні емоції. Я вдруге вела церемонію нагородження, і хоч захід дуже камерний (усі свої: колеги, спортсмени, менеджери), усе одно було хвилювання, адже працюєш на вибагливу професійну аудиторію. Наприклад, якщо ти допустив помилку, але викрутився, колеги все одно помітять. Це дуже гартує і тримає в тонусі, а я люблю такі випробування.

Хто цього року був серед членів журі?

— Цьогоріч, окрім ведення церемонії, я ще займалася підготовкою конкурсу та входила до технічної комісії, яка відбирає відео для оцінок журі, а також була співорганізаторкою конкурсу й, власне, за моєї ініціативи журі стало збалансованим. Квоти розділені між НОКом (Національний олімпійський комітет України — ред.), видатними спортсменами та професіоналами телевиробництва — по п’ять представників від кожної «касти». Уже протягом п’ятнадцяти років існування конкурсу до складу журі входить заслужений журналіст України, який був одним із засновників спортивного телебачення в нашій країні — Валерій Костінов. Також тривалий час роботи учасників оцінює головна редакторка творчого об’єднання «Спорт» на Суспільному — Олена Кузнецова. А цьогоріч до цієї компанії долучилася й режисерка спортивних програм суспільного каналу UA: ПЕРШИЙ Олександра Ляшенко. Отож й експозиція, і виставлені плани, і доречність відео чи інших аудіовізуальних засобів була «під контролем». Також дуже рада, що дебютував у складі журі мій колега, телеведучий із ТРК «Київ» Руслан Свірін. Рецензії на спортивне відео хочеться чути від тих, хто безпосередньо займається його створенням, а Руслан має великий досвід на спортивному телебаченні України. Також до складу журі увійшли легенди українського спорту Наталя Добринська, Олександр Абраменко, Федір Лащонов, Олена Говорова, Юлія Прокопчук та дворазова чемпіонка Юнацьких Олімпійських ігор — Катерина Чорній. Було дуже цікаво слухати думку тих, хто зазвичай є головним фігурантом сюжетів.

Чи проводили такі церемонії раніше? Чим був цікавий цей досвід?

— Так, я часто працюю з різними спортивними федераціями та особливо з Національним олімпійським комітетом. Це справді дуже добре для розвитку та популяризації спорту в Україні, що в нас з’явився sport presentation. Це, власне, напрям роботи саме з глядачами на спортивних змаганнях: робота з публікою, коментування безпосередньо на місці подій, інфографіка та відео для роз’яснення правил чи особливостей виду спорту, розважальна програма під час пауз чи перерв, наприклад, та сама kiss cam, яка завжди дуже «заходить» глядачам на трибунах, а також музичний супровід. Це масштабна система, яка успішно працює за кордоном, як-от на матчах НБА чи НХЛ, на будь-яких змаганнях на Олімпійських іграх. І от нарешті sport presentation серйозно почали займатися й в Україні. І я рада, що стала частиною такої дієвої популяризації спорту. На спортивних заходах ти бачиш очі свого глядача й можеш поспілкуватися безпосередньо із залою. Ці емоції складно передати словами. Мені подобається досвід роботи із «живою аудиторією», але якби треба було обирати, я б ні за що не зрадила телебаченню. У нас тут своя особлива магія. Але сподіваюся, що обирати не доведеться.

Як ви оцінюєте рівень спортивної журналістики в Україні на сьогодні? Чи багато колег, на яких хотілося б рівнятися?

— Рівень високий, але кількість спортивної інформації на телебаченні «плачевна». Ми наразі практично єдина редакція, яка створює щоденну спортивну телепрограму тривалістю понад десять хвилин. Хочеться конкуренції, але нині спортивною журналістикою займаються лише справжні фанатики, тому що медіамагнати якоїсь миті вирішили, що спорт 1 це не цікаво й не прибутково. Хоча досвід країн Європи, Америки, Азії та всього світу свідчить, що навпаки. Права на трансляції НБА чи тенісних турнірів коштують десятки тисяч, а іноді й мільйонів доларів, і на них є попит. То чому в Україні це не цікаво? Я не погоджуюся із цією думкою: глядача ми маємо, українці мають класні спортивні традиції і вміють кайфово та атмосферно підтримувати свої команди. Тому я вірю й впевнена, що вже найближчим часом конкуренція в нашій сфері зросте, спорт з’явиться й на інших комерційних каналах, як це було раніше, і ми також не стоятимемо на місці. Наступний рік олімпійський — ви ж розумієте, що 2020-й обіцяє нам багато трансляцій, тому ми вже опрацьовуємо стоси інформації та готуємо цікаві проєкти.

З 52 конкурсних робіт обрали 17 фіналістів. З них третина — працівники Суспільного. Як на вашу думку, чому?

— Це свідчить про те, що спорт цікавить наше суспільство, рейтинги нашої програми, до речі, це підтверджують. Але, на жаль, тільки Суспільний мовник нині може дозволити собі робити сюжети про спорт у великому обсязі, тому закономірно, що багато представників нашої компанії опинилися серед фіналістів. Та це не значить, що ми не круті! Звісно, круті — найкрутіші! І колись, я впевнена, саме наш напрям буде в тренді, і спорту буде віддано вдосталь ефірного часу на всіх медіаресурсах України. Спорту вистачить на всіх, але ми на Суспільному все одно будемо найексклюзивнішими! От побачите!

Фото: Анастасія Мантач, НОК України

Спілкувалася Анастасія Обертас

Читайте також: