:
«Ми свого роду ППО для фейків», — Анна Чередниченко про інформаційний фронт, внесок у перемогу й болючу трансформацію України

«Ми свого роду ППО для фейків», — Анна Чередниченко про інформаційний фронт, внесок у перемогу й болючу трансформацію України

02 травня 2022

Ведуча Новин на UA: ПЕРШИЙ Анна Чередниченко, яка разом з іншими колегами також веде національний інформаційний марафон «Єдині новини #UAразом», у відвертому інтерв’ю розповіла про найважливіше завдання 24 лютого, боротьбу на інформаційному фронті разом з учорашніми конкурентами та болючу трансформацію України й власне переродження.

Читайте також: «Цей день завдовжки у життя»: Інна Москвіна — про 24 лютого, роботу під час війни та плани після перемоги України

Яким для вас було 24 лютого?

— 24 лютого для мене не закінчилося, воно триває. Мабуть, як і для всіх — я прокинулася з розумінням того, що війна, прокинулася фактично під звуки вибухів. І мені знадобилося секунд п’ять, щоб пережити перший шок і зібратися. Далі все було як в якомусь жахливому фільмі: робота, машина, речі, затори й дорога в евакуацію, яка тривала 21 годину просто за кермом, не встаючи, на адреналіні, але з чітким розумінням, що я маю виїхати та вивезти людину з собою і стати до роботи якнайшвидше.

Власне, трохи більше як за добу від початку повномасштабного вторгнення росії в Україну ми вже стали в регіональний марафон — не спавши, не ївши, але тоді про це взагалі ніхто не думав, тому що ти чітко розумів, що здавати інформаційний фронт не можна. Поїсти, поспати — це все ще буде, а дати людям інформацію в той час, коли всі дезорієнтовані, в той час, коли немає чіткого розуміння як, де, що відбувається — це було важливіше. Перший раз ми поспали і поїли нормально, напевно, десь через тиждень, а може й через два. Ну як нормально — нормально, наскільки це можливо в цих умовах.

Найважливіше було 24 лютого — це виконати завдання: доїхати до резервної студії й вийти в ефір. Власне, розказувати про свої емоції дуже не хочу, тому що, як і в будь-якої людини, зрозуміло, що емоції були геть не радісні. У мене були близькі люди, які опинилися на тоді ще окупованих територіях, і сказати, що це було дуже легко, — ні, але ми все пережили. Ми боролися і боремося далі.

Телеведучі Анна Чередниченко та Інна Москвіна

Робота під час війни — як вона змінилася? Та що для вас означає інформаційний марафон «Єдині новини #UAразом»?

— Що стосується стандартів Суспільного — якщо ми вже говоримо про Суспільне і його цінності — то, фактично, нічого не змінилося, тому що війна чи не війна, але ти маєш швидко, чесно, без зайвих емоцій дати людям оперативну інформацію. Власне те, чим ми й займаємося. Для мене було дуже великою приємною несподіванкою, коли, по суті, вчорашні конкуренти стали разом у, як ми називаємо, інформаційний фронт. Якщо ще 23 лютого ми всі змагалися за рейтинги, то починаючи із 24 лютого і далі ми стали мовити як одна команда. Зрозуміло, що там є своя специфіка, але, мені здається, такого феномена не було в жодній країні світу. Я, принаймні, про таке не чула, щоб не важливо, яке джерело фінансування, не важливо, якою була політика каналу — всі стали разом, всі заради єдиної мети скоординували свої дії, об’єдналися. Власне те, що зробила вся Україна в цей момент. Тому, хоч і несподіваний, але закономірний феномен вийшов.

Мені приємно, що я можу працювати в межах цього марафону, бо це те, що я можу дати для перемоги, це те, що я вмію робити, — я вмію працювати з інформацією, вмію її передавати людям. Намагаюся зробити це якомога краще, якомога правильніше — це моя боротьба і вона мені дає дуже багато сил, бо я розумію, що роблю потрібну справу. І коли мені про це пишуть чи говорять знайомі, перехожі, — що наша робота потрібна, що вона допомагає, — це найвища нагорода, і ти розумієш, що теж робиш свій внесок у перемогу.

Зараз у багатьох виникає це почуття, що «я роблю замало», і я всім колегам кажу, в кого є такі сумніви, що наша робота така ж важлива, як і робота багатьох інших професій. Інформаційна зброя — це дуже потужна зброя. Росія в цьому плані працювала дуже довго та ретельно і їхні пропагандистська машина та машина із вкидання фейків працюють надпотужно. Їхня мета — сіяти паніку та розбрат, і от якраз ми свого роду ППО для фейків — робимо все, що можемо, і це круто.

Телеведучі Євгеній Агарков та Анна Чередниченко

З початку повномасштабної війни росії проти України минуло два місяці. Чим вони вам запам’яталися?

— Два місяці війни — війною й запам’яталися. Якщо про хороше: запам’ятався цей момент єднання, коли все другорядне відклали вбік і в усіх була спільна мета — перемогти, вистояти, власне, що ми й робимо. Оцим запам’яталося, що країна зайшла хоч і в болючу, але трансформацію. Ми точно не будемо такими, як були — це однозначно. Ми маємо шанс стати ще кращими, ми маємо шанс побачити справжні цінності і йти за ними. Ми маємо шанс побудувати ту країну, яку ми планували побудувати, то ось тепер для цього є матеріал — я вірю, що так воно й буде.

Ці два місяці війни — це для мене болюче переродження, дуже болюче, на жаль. Та якщо вже ми опинилися в цій ситуації, то маємо вийти з неї гідно — з перемогою і з оновленою, квітучою, багатою, чесною країною.

Які ваші плани після перемоги?

— Перше завдання — перемогти. І зробити для цієї перемоги все, що я можу. А все, що буде після цього, — це, певно, мрії й про них говорити зарано. Знаєте, як кажуть, хочеш розсмішити Бога — розкажи йому про свої плани.

Після перемоги буде просто інше життя. Ми будемо інші, буде інша Україна, буде інший світ. Далі — просто жити, жити чесно, робити свою справу, любити своїх рідних, любити близьких, поважати своє оточення, навіть якщо воно має протилежні точки зору, поважати тих, з ким у чомусь можеш не погоджуватися, поважати тих, хто пліч-о-пліч з тобою — ось такі, певно, плани. Бути чесною людиною і зробити все для того, щоб ми не забули, хто і чому на нас напав.

Анна Чередниченко та Дмитро Хоркін

Нагадаємо, Суспільне Мовлення продовжує цілодобовий інформаційний марафон «Єдині новини #UAразом», що транслюється на телеканалі UA: ПЕРШИЙ.

Інформаційний марафон Суспільного продовжується одночасно на:

З 17 березня в ефірі усіх регіональних телеканалів Суспільного виходить міжрегіональний телемарафон «Суспільне. Спротив» — щобудня увечері команда регіонального мовлення готує 4 години прямого ефіру, новини без маніпуляцій і за стандартами журналістики, включення з усіх регіонів України, практичні рекомендації, як виживати та жити під час війни. Онлайн регіональні телеканали Суспільного можна переглядати на сайтах філій.

Фото надані Анною Чередниченко

Читайте також: