:
Книзі.UA – 100!

Книзі.UA – 100!

07 червня 2010

5 червня програма Книга.UA в сотий раз вийшла в ефір Першого Національного

Пані Марино, коли Ваша програма стартувала в ефірі Першого національного три роки тому, Ви ставили перед собою і своєю творчою групою певні завдання. Чи змінилися вони сьогодні, протягом цих 100 випусків?

Ми завжди чітко усвідомлювали, що є головним - популяризація української книги і читання в нашій державі. І творча група програми робила все, щоб зробити це професійно і цікаво для глядача. З гордістю завважу, що Перший Національний сьогодні – єдиний національний телеканал, який має свою програму про книжки, тих, хто їх пише, для тих, хто їх любить.

Отже, 100 випусків, три роки в ефірі… Можливо, рахували, скільки було гостей, тем, книжок, подій?

Я, вочевидь, погарячкувала, коли у передостанній програмі пообіцяла, що на честь 100-го випуску "Книги.ua" ми покажемо все найцікавіше за минулий телесезон. Виявилось, що зробити це вкрай складно! Бо ж як втиснути у півгодинний ефір рік літературного життя країни?! А як порахувати всі емоції, враження за три роки роботи?! Арифметика тут безсила.

Якою має бути книжка, автор, щоб потрапити у програму? Які критерії відбору матеріалу для програми?

Нічого нового у журналістиці я вам не відкрию. Автор має бути хед-лайнером, книжка – подією. Як, скажімо, Василь Шкляр і його "Чорний ворон" або Оксана Забужко і її "Музей покинутих секретів". Головні герої – українські автори та їхні твори, але ми із задоволенням розповідаємо про зарубіжних гостей. От нещодавно вперше в Україну приїздили автори світових бестселерів Януш Вишневський і Бернар Вербер, вкотре ми зустрілись із Гришковцем і Прилєпіним. Знаєте, ми вважаємо свою роботу великим привілеєм, адже маємо можливість зустрічатися з розумними, енергетично потужними, надзвичайно цікавими людьми. Тими, хто і є справжньою елітою.

Можете скласти умовний портрет вашого глядача? Звісно, його внутрішнього світу.

Я вже колись про це говорила. Мені здається, що ця формула – вона ідеальна, тому я її весь час повторюю. Наш колега Олександр Гордон, коли починає свою програму "Закритий показ", нагадує, що його програма для "широкого й глибокого глядача". Я щиро сподіваюся, що "Книга.UA" – це програма не лише для широкого глядача, але й для глибокого. Для того, хто має генетичну звичку читати.

Ось, до речі, з приводу читання в Україні, зараз існує думка, що читають тільки школярі і студенти, яким задають це на уроках. Як, на Вашу думку, можна зацікавити людей читати?

З цим запитанням я колись звернулась до Ліни Костенко. Знаєте, що відповіла Велика Поетеса?! Вона сказала: "Нікого не треба примушувати читати. Нехай не читають – гірше для них. І не треба боятися, що книга зникне, адже людство ніколи не відмовиться від того, що воно любило в собі".

І все ж як зробити книжку модною?

Українська книга – модна. Українська сучасна література – потужна, нічим не поступається європейській. Але знають про це, на жаль, тільки ті, хто книжкою цікавляться. Тому українська книга має бути нав’язливою. Чому в Москві з ночі шикуються черги під книгарнями, аби купити новий роман Пелевіна або в Токіо за тиждень розкуповують понад мільйон "1Q84" Муракамі? Тому що навіть попри одіозність імен, довкола нових їхніх творів проводиться колосальна промо-кампанія! Навіть коли Президент Росії Дмитро Медвєдєв в інтерв’ю журналістам розповідає, що читає Пелевіна, хіба це не піар автору?! Але я переконана, що популяризація книжки, української книжки – це справа не тільки письменників і видавництв, але й держави. Культура має стати пріоритетом державної політики.

Чи не боїтеся, що теми для програм скінчаться?

Цікаве не може закінчитися… Тому наша група налаштована на те, що зустрінеться зі своїм глядачем в ефірі Першого національного у новому телесезоні. Принагідно бажаю всім щасливого літа і гарних книжок!

Читайте також: