:
Економічні відносини з окупованими територіями: бути чи не бути?

Економічні відносини з окупованими територіями: бути чи не бути?

21 травня 2015

На сьогоднішній день Україна не контролює 20 районів Донецької та Луганської областей. Минулого року було офіційно припинено будь-яке фінансування цих територій та робота там державних органів влади. Але економічна діяльність, незважаючи на обстріли, досі триває.

Думки суспільства з цього приводу розділилися: 47,9% людей вважає, що треба зупинити будь-яку економічну діяльність із окупованим Донбасом, аргументуючи це тим, що гроші йдуть на фінансування сепаратистів. 33,3% опитаних притримуються думки, що таких кардинальних кроків робити не можна, бо там залишились наші співгромадяни, про яких держава має піклуватися. Решта – не визначилися.

Чи не позбавить економічна блокада українців, які залишилися на Донбасі, останніх засобів існування? Як повинні працювати на окупованих територіях український бізнес і державні підприємства? Чи можлива економічна блокада взагалі в умовах відсутності контролю над кордоном українською владою?

Відповіді на ці питання намагалися знайти експерти й учасники восьмого випуску ток-шоу на соціально-важливі теми "Дебати PRO".

Аудиторія традиційно розділилася на два фронти – тих, хто підтримує повне припинення економічних відносин із Донбасом, і тих, хто категорично проти цього рішення. За продовження торгівлі з окупованими територіями висловився народний депутат Максим Єфімов: "Я впевнений, що необхідно створювати механізми для ведення бізнесу на тих територіях згідно з українським законодавством. Бо ми перш за все повинні думати про людей і захищати державні інтереси. Але думати прагматично, аналізуючи можливі наслідки того чи іншого нашого рішення".

Максим Єфімов: "Ми перш за все повинні думати про людей і захищати державні інтереси.

Згоден із представником законодавчої влади і заступник голови Донецької обласної державної адміністрації Владислав Лаврик: "На окупованих територіях перебувають наші люди, і ці території ми збираємося повертати. Треба не боротися з тими людьми, які стали заручниками ситуації, економічними методами, а змагатися за їхні серця й розуми. Якщо вводити економічну блокаду, тоді треба припинити економічні відносини з Росією, Кримом, вивезти усіх тих людей, забезпечити їх житлом та роботою на території України. З приводу того, що гроші йдуть на тероризм: ніхто готівку туди не возить. Підприємства зареєстровані на території України, гроші йдуть електронними платежами, заробітна плата – на картки, яку робітники виїжджають і отримують тут. Якщо ми цим людям не дамо в руки відбійні молотки, вони візьмуть автомати і будуть проти нас".

Владислав Лаврик: Якщо ми цим людям не дамо в руки відбійні молотки, вони візьмуть автомати і будуть проти нас.

Абсолютно протилежної думки дотримується депутат Донецької обласної ради Віталій Кропачов: "У нас в Україні немає поняття "напівзакон" – тільки закон і поза законом. На сьогодні у нас є постанова Кабінету міністрів, постанова Національного банку України про припинення фінансових операцій на окупованих територіях. Як туди потрапляють гроші? Вони привозяться готівкою у сумках. Підприємства, що працюють на Донбасі, перереєстровані у так званій податковій інспекції Донецької народної республіки й Луганської народної республіки. Це пряме фінансування тероризму. Якщо ми не почнемо вибудовувати політику держави за державними законами, то держави Україна не буде".

Віталій Кропачов: Як туди потрапляють гроші? Вони привозяться готівкою у сумках.

Модератор Роман Вибрановський після цього виступу наголосив, що близько 11 мільйонів гривень готівкою з початку року прикордонники вилучили на блокпостах у людей, які рухалися в одну чи іншу сторону.

Багато хто каже, що нинішня ситуація в Україні нагадує події в Грузії. Учасник бойових дій у цій країні, колишній прес-аташе Грузії в Україні Бачо Корчілава знає до чого призводить торгівля з територіями, контрольованими Росією та її прибічниками. Він розділяє думку, що торгівлю з окупованими територіями треба припинити: "Як тільки ви почнете продовжувати економічні відносини з окупованими територіями, Російська Федерація дуже добре знає, як збільшити рівень злочинності, потік наркотиків, незаконної зброї. Ми все це проходили в Абхазії. Майже 7 років ішли шляхом економічного врегулювання конфлікту. А коли потрапили в глухий кут, були змушені припинити всі відносини з Південною Осетією й Абхазією. І лише після цього грузинська економіка почала розвиватися".

Бачо Корчілава: Російська Федерація дуже добре знає, як збільшити рівень злочинності, потік наркотиків, незаконної зброї.

Народний депутат Семен Семенченко вважає, що держава має виконувати свої соціальні функції, не зважаючи на те, що не несе юридичної відповідальності за окуповані території. Але він закликає пам’ятати про необхідність економічної безпеки в умовах війни: "Якщо ми будемо відправляти гроші на Донбас і розвивати підприємства, які там працюють, то це однозначно буде використано у війні проти нас. І не важливо, як теоретично нам розповідатимуть про картки й інше. У нас те суспільство, коли будь-які схеми можна придумати, і ці схеми на окупованих територіях процвітають. І я хотів би ще додати, що про людей, які там перебувають, не тільки ми маємо піклуватися, а й вони мають обов’язки перед суспільством, і це закріплено у Конституції. І це в тому числі обов’язок захищати свою країну", – наголошує нардеп.

Семен Семенченко: Про людей, які там перебувають, не тільки ми маємо піклуватися, а й вони мають обов’язки перед суспільством.

У другому раунді дискусія продовжилася. Аудиторія ставила запитання експертам, і її найбільше цікавило, чи ведеться там інформаційна робота, як контролюється кордон, що поставити вище – економіку чи людей.

Третій раунд програми традиційно був присвячений пошуку компромісів. Аудиторія запропонувала такі:

  • сформулювати чіткі та прозорі правила економічної діяльності;
  • створити міністерство у справах переселенців;
  • створити економічну спецзону для підприємств окупованого Донбасу;
  • створити окрему інфосистему для економічних розрахунків;
  • створити програму "Продовольство в обмін на вугілля".

Які з них експерти назвали найбільш можливими для втілення, дивіться у відео:

Читайте також: