За ким майбутнє української армії: контрактниками чи призовниками? - UA: Перший
:
За ким майбутнє української армії: контрактниками чи призовниками?

За ким майбутнє української армії: контрактниками чи призовниками?

27 травня 2015

Якою має бути українська армія в майбутньому – загальнообов’язковою чи контрактною? Це армія, в якій служить кожен з нас чи тільки професіонали? Компромісні рішення щодо цих питань шукали під час дискусії експерти та гості студії програми "Дебати PRO", яка вийшла в ефірі UΛ:Перший 27 травня.

З часу незалежності кількість військовиків української армії зменшилася в чотири рази. Україна, на відміну від Радянського союзу, не є агресивною державою. Кілька президентів декларували перехід України на професійну контрактну армію, але анексія Криму та напад на східні області показали, що реально боєздатністю армії ніхто не займався. А дехто її навіть свідомо розвалював.

Зараз 250 тисяч кадрових військових зуміли за короткий термін відновити боєздатність армії. 40% людей, які захищають українські кордони і лінію розмежування – контрактники. Решта – ті, хто прийшли за призовом і мобілізацією, що й зараз продовжуються. Частина контрактників в особовому складі Збройних сил України щороку зростала аж до моменту анексії Криму. З того часу їх стає все менше через кількість мобілізованих. Але ті, кого до війська забирають, не завжди прагнуть служити і рідко роблять це ефективно. Кількість дезертирів під час першої хвилі мобілізації сягала третини. І вже є більш ніж чотири тисячі кримінальних справ проти людей, які не захотіли йти боронити державу.

На думку народного депутата України (Всеукраїнське об’єднання "Свобода") Юрія Левченка, контрактна армія і призов один одному аж ніяк не суперечать: "Коли мова йде про воєнні дії – займатися потрібно і тим, і тим. Події, які відбуваються сьогодні, показують, що неможливо забезпечити захист країни лише за рахунок контрактної армії. Безперечно, призов сьогодні потрібно залишати. Але при цьому армію потрібно належним чином забезпечувати та займатися підготовкою бійців. Нам треба створювати народний резерв і мати паралельно контрактну армію. Це два абсолютно взаємопов’язані аспекти".

Юрій Левченко: Неможливо забезпечити захист країни лише за рахунок контрактної армії.

Таку позицію підтримав виконувач обов’язків начальника прес-служби Генерального штабу Збройних сил України, начальник інформаційного відділу антитерористичної операції на Сході України Владислав Селезньов, але при цьому зауважив, що основний склад армії все ж таки мають становити контрактники: "Зберігати паралельно призов до Збройних сил України на контрактній основі, а також забезпечувати набір військовослужбовців за призовом – це реальні речі, які сьогодні мають гарантувати гармонійне поєднання у національному війську. При цьому основний склад – це контрактники. Адже саме від них залежить ефективне виконання завдань".

Прихильником того, що основний бойовий склад української армії мають формувати контрактники, був також радник Президента України Петра Порошенка Юрій Бірюков. Він вважає, що молодь повинна бути в будь-який момент готовою до воєнних дій: "Основний бойовий компонент мають становити контрактники. Скасовувати призов у найближче десятиліття буде недоречно. Рано чи пізно АТО закінчиться, і ми переможемо. Але Росія нікуди не подінеться від наших кордонів. Тому нам важливо пропускати молодь через армію, навчати її і розуміти, що будь-якої миті вони будуть призвані, якщо, не дай Бог, така проблема виникне. І до цього моменту вони мають бути готові. Строк служби у півтора року є більш ніж достатнім".

Юрій Бірюков: Основний бойовий компонент мають становити контрактники.

Не погодився з такою позицією заступник керівника інформаційно-аналітичного центру Ради національної безпеки і оброни України Володимир Полевий, який вважає, що контрактна армія – це ілюзія:

"Існує міф про ефективну контрактну армію і неефективну призовну. Це неправда. Армії Ізраїлю та Швейцарії є призовними. Армія США на одного військовослужбовця щороку витрачає близько 408 тисяч доларів. В Україні ми витрачаємо 8.100 доларів, що в 50 разів менше. Існує психологічний вияв – начебто, хто більше отримує – той краще воює. Це неправда. В Криму основна частина тих, хто перейшли на сторону ворога, були контрактниками. Є питання, скільки ж потрібно платити контрактнику, щоб він прийшов в армію після таких поразок, які в нас були під Іловайськом? На кордоні з Україною стоїть 40 тисяч військовослужбовців Збройних сил Росії. Для того, щоб був паритет з Росією нам треба мати можливість одномоментно мобілізувати до 300 тисяч військовослужбовців в армію України. Тому контрактна армія – це ілюзія".

Володимир Полевий: Контрактна армія – це ілюзія.

Під час другого раунду програми аудиторія ставила запитання експертам і вела жваву дискусію щодо того, як будувати українську армію. У третьому раунді знаходили компромісні рішення, серед яких була представлена ціла низка пропозицій:

  • зробити окремим функціонування добровольчих батальйонів;
  • формалізувати волонтерський рух;
  • підвищити рівень фінансового забезпечення військових;
  • розпочати боротьбу з корупцією в армії;
  • включити до війська фахівців з високим рівнем підготовки;
  • покращити практичну військову освіту контрактників та добровольців;
  • створити нову модель армії на основі добровольців;
  • максимально задіяти нові технології в армії.

Які з них шляхом голосування обрали експерти ­– дізнайтеся у відео:

Читайте також: