Єгор Бенкендорф "ТБ здатне зробити нас добрішими"

Старожил "Інтера" та новий гендиректор Першого національного - про створення громадського ТБ, низці звільнень і вечірньої дитячій казці.

Зробивщи запаморочливу кар'єру на телеканалі "Інтер" Єгор Бенкендорф в останні місяці опинився в центрі уваги колег, політиків та широкої громадськості: рішенням Адміністрації президента він був призначений гендиректором Першого національного каналу і хутко узявся за його реформування. Однак перші реформи на УТ-1 і сама особистість реформатора припали до душі далеко не всім. "АіФ" вирішив розпитати Єгора Андрійовича особисто про те, як він бачить майбутнє "першої кнопки країни".

Геть телемагазини!

- Єгоре Андрійовичу, ви заявили про перехід НТКУ від державної моделі телебачення до суспільної, акцентувавши увагу на тому, що фінансова модель такого ТБ не є для вас питанням першої важливості. Але саме від економічної схеми роботи громадського ТБ залежить його ефективність. Яка з моделей була б, на ваш погляд, найбільш прийнятною для України?

- Більшість моделей європейських громадських телекомпаній набагато більш ефективні, ніж державне ТБ, особливо в тому вигляді, в якому воно поки існує у нас. Кожна з телекомпаній удосконалювала свою схему мовлення, виходячи із власних можливостей, конкретної економічної ситуації в країні, особливостей ментальності глядачів. Було б неправильно зараз заявити: "Я виступаю за цю конкретну схему". Це питання, яке вимагає найглибшого вивчення та аналізу, маркетингових і соціологічних досліджень. Нарешті, це питання суспільної дискусії, може бути, навіть референдуму.

- Розмови про необхідність створення громадського ТБ ведуться як мінімум з початку 2000-х. Але далі розмов справа не йде. Провідні медіаексперти стверджують, що для впровадження цієї моделі потрібна, перш за все, політична воля. У нинішнього менеджменту країни така воля є? І чи не буде знову "заворожений" цей суспільно значущий проект?

- Я б не став стверджувати, що цей проект "заговорювали". Він потонув в інтригах та політичнах амбіціях. У нас, як відомо, де два українці - там три гетьмани. У 1997-му був прийнятий закон про суспільне ТБ, в 2002-му в нього були внесені поправки. Проте ані з поправками, ані без - закон не працював. У 2005-му була зроблена спроба запустити громадське ТБ, але й вона закінчилася нічим. Сьогодні немає дієздатної законодавчої бази, яка б регламентувала перехід від державної моделі ТБ, який де-факто і де-юре є НТКУ, до громадського. Тому мова йде про наше прагнення відповідати принципам, сформульованим засновником першої громадської телерадіокомпанії ВВС - лордом Джоном Рейт: "інформувати, просвіщати, розважати". Політична воля, мені здається, є. У всякому разі, на останньому засіданні Громадської ради гуманітарного президент цілком чітко заявив, що в Україні має бути створено суспільне мовлення.

- Як ви поясните той факт, що в Громадському гуманітарному раді, яка збирається розглядати концепцію створення громадського ТБ, немає жодного журналіста?

- Питання створення Ради лежить поза нашої юрисдикції. НТКУ вже робить хай невеликі, але цілком відчутні кроки до стандартів громадського телебачення. З нового сезону кількість реклами на каналі буде скорочено вдвічі. З сітки мовлення прибрані "телемагазини". Готується цілий ряд нових програм для максимально повного висвітлення різних аспектів суспільного життя. Укладено угоди про співробітництво з рядом зарубіжних телеканалів - велика кількість іноземних мовників висловило готовність передавати нам сигнал, надавати відео-або архівні матеріали. Активізовано співпрацю у рамках Європейського мовного союзу.Таким чином, ми поступово накопичуємо досвід для переходу на суспільне мовлення. І, у разі зацікавленості з боку Громадської ради, ми обов'язково поділимося своїм досвідом для розробки концепції суспільного мовлення.

І зоряне ТБ над головою

- Ви старожил телеканалу "Інтер" - працювали там 14 років. І ще минулого року заявляли, що рідному каналові не зрадите. Що спонукало вас прийняти пропозицію очолити НТКУ?

- По-перше, це здалося мені великий можливістю зробити щось значуще для своєї країни і людей, що живуть у ній. Якщо моїй команді вдасться привести Перший національний до стандартів громадського мовлення, а в ідеалі - створити суспільне ТБ, я впевнений, це змінить свідомість громадян і, відповідно, поліпшить якість їхнього життя. Я переконаний, що телебачення здатне змінювати людей на краще - робити їх добрішими і спонукати до розвитку.

"Інтер" - це сильний, а головне, самодостатній телеканал. Якби я хоч на секунду міг припустити, що без мене він може втратити в своїй силі, нікуди б не йшов.На "Інтері" я пройшов шлях від адміністратора до генпродюсера і директора продакшн-студії. "Інтер" - це винятково важлива сторінка в моєму житті, але зараз настав новий етап. Перший національний - це великий виклик для моєї команди. Але ми віримо в перемогу.

- Очоливши Перший національний, ви заявили, що політики і політика набридли, а також про те, що пріоритетом для УТ-1 стануть культурні та соціальні телепроекти, "позитивні передачі з пріоритетом національних інтересів". У якому форматі ви бачите новинний блок Першого національного? Чи не означає орієнтація виключно на позитив замовчування найгостріших для суспільства тем і, відповідно, цензури?

- На жаль, в Україні справді спостерігається перекіс у бік політичних програм. Ймовірно, такий етап розвитку нашої країни - звичка громадян цікавитися політичними перипетіями зберігається і в періоди між виборами. Але різноманіття життя не вичерпується заявами політиків. Діяльність письменників, художників, музикантів, вчених, правозахисників - це життя суспільства. А телебачення нам їх не показує. Ми впритул підійшли до межі, у якої ТБ ризикує повністю втратити свою освітню, просвітницьку, виховну функцію. А це - питання інтелектуального і морального здоров'я нації.Запитайте зараз середньостатистичного глядача, хто такі Юрко Покальчук, Юрій Андрухович чи Валентин Сильвестров, Леонід Грабовський? Одиниці дадуть відповідь. Відновити таке мовлення - в цьому я бачу місію Першого національного. Новинний блок я бачу в форматі неупередженого, навіть безпристрасного висвітлення подій, що відбуваються в країні. Буквально - в режимі констатації, без підступного замовчування, але і без емоцій, тобто в рамках принципів уже згаданого мною лорда Рейт.

Вакансій немає

- Якими критеріями ви керувалися, приймаючи рішення про звільнення з каналу 158 осіб? Як ви оцінюєте рівень професіоналізму українських ведучих, кореспондентів, режисерів, редакторів, що працюють на державному каналі? Чи плануєте набирати на канал "свіжу кров"?

- Першочерговими критеріями були професіоналізм, вміння працювати в команді, бажання вдосконалюватися. Безумовно, критерій професіоналізму вельми оценочен і суб'єктивний.Приміром, на каналі працюють люди, 10-15 років тому створили один хороший проект, що отримали за нього регалії, але з тих пір так і не зробили нічого рівноцінного. А є люди, які не отримували нагород, але щодня копітко виконують свою роботу - оператори, журналісти, режисери, ведучі, перед якими я особисто знімаю капелюх. Таких на Першому національному - більшість, і від роботи з ними я отримую задоволення. Тому ніякого додаткового набору персоналу не планується. У нас є затверджений штатний розклад, і в ньому відсутні вакансії. Колектив в змозі виконати всі поставлені перед ним творчі завдання силами тих, хто продовжує працювати в компанії.

- Які нові великі телепроекти в руслі нової концепції, які УТ-1 планує запустити найближчим часом?

- У планах - дитяча вечірня казка, молодіжний проект, в якому провідними виступлять сьогоднішні кумири підростаючого покоління, програма на релігійну тематику. Ми вже обговорили з Богданом Ступкою новий театральний проект:раз на місяць будемо влаштовувати "червону доріжку" для зірок і показувати спектакль у прямому ефірі. Сьогодні ми шукаємо такі форми подачі нових телепроектів, щоб вони стали дійсно цікавими глядачеві. Багато цікавого робилося на каналі і раніше, але більшості програм глядачі не дивилися. Мені ж хочеться ввести Перший національний до трійки лідерів вітчизняного телемовлення.

Читайте також: