Суспільний мовник може і має дозволити собі більше розмаїття контенту, ніж будь-який інший, адересно враховуючи невеличкі аудиторії, до яких жоден комерційний мовник не буде достукуватися. Про це йшлося на круглому столі "Контент суспільного мовника: очікування і вимоги", що відбувся 27 жовтня в Укрінформі.
Кілька тез про розмаїття суспільства, прийняття власної різноманітності цим же суспільством і розмаїття того, що має створювати суспільне, висловив Олексій Панич, член Наглядової ради Публічного акціонерного товариства "Національна суспільна телерадіокомпанія України".
Самому суспільству важко усвідомити свою різноманітність
Головний виклик для суспільного мовлення – це розмаїття одразу у кількох вимірах. Починаючи, власне, з розмаїття суспільства. Мало яка країна Європи має таку величезну кількість населення, настільки строкату за культурними, мовними орієнтаціями, будь-якими іншими, й розкидана на такій величезній території. Це розмаїття настільки велике, що суспільству важко усвідомити саме себе у цій строкатості. І це добре показують ситуації: "покажеш для однієї суспільства –- отримаєш копняка від іншої". Наше суспільство не готове подивитися на себе в усьому своєму розмаїтті та це якось усвідомити. Ми дозовано тільки відкриваємо собі на себе очі.
Різноманіття суспільства впливає і на структурну різноманітність суспільного
Такої структурної різноманітності, яку має суспільний мовник, не має жоден інший мовник в Україні. У суспільного стільки теле- й радіоканалів, і всі регіональні мовники, у яких надзвичайно різна ситуація. Слухаємо Суми і порівнюємо з тим, що бачили в Одесі: таке враження, що це з різних планет, а не з різних регіонів країни.
Суспільний мовник може і має дозволити собі більше розмаїття контенту
Суспільний мовник може і має дозволити собі більше розмаїття контенту, ніж будь-який інший мовник, в тому числі враховуючи адересно невеличкі аудиторії, до яких жоден комерційний мовник не буде достукуватися. Суспільство якраз і проявляє свою силу тим, що озвучує й інтереси малих груп. І це те, що робить або суспільний мовник, або ніхто.
Рейтинги – середня температура у лікарні
При такому розмаїтті, коли ми говоримо про рейтинги, це виглядає як середня температура у лікарні, якщо не перейти на цілком зрозуміле поняття рейтингу адресної аудиторії. Неможливо замірювати рейтинг по всій країні, роблячи програму для національних меншин або програму з релігійної тематики тощо. Перегляди таких адресних, секторних проектів треба вимірювати соціологічними методами. Оце реальний показник, працює програма чи не працює.
Суспільний мовник може подати поряд таких представників точок зору, які більше ніде не зустрінуться
У суспільстві є запит на суспільно-політичну інформацію, і він частково задовольняється каналами з певною долею токсичності. Кого це не влаштовує, той іде в інтернет. Що може суспільний мовник додати такого, щоб задовольнити тих, кого не влаштовує, умовно кажучи Шустер, на додачу до того, що вони вже мають через альтернативні джерела? На мою думку, суспільний мовник може подати поряд таких представників точок зору, які поряд ні в інтернеті не зустрінуться, ні в іншій тусовці поряд ніколи не сядуть, бо це не вписується в інтереси комерційного мовника.
Більше матеріалів читайте за посиланням http://1tv.com.ua/suspilne/news/common
Фото: Володимир Шевчук
