Рейтинговий завжди чи необхідний у важливі моменти? Наслідує інших чи є прикладом сам? Створений для розвитку чи розважання суспільства? Яким має бути контент українського суспільного мовника, обговорювали на круглому столі "Контент суспільного мовника: очікування і вимоги", що відбувся 27 жовтня в Укрінформі.
Свою думку про те, яким же має бути програмне наповнення майбутнього суспільного в Україні, висловив співзасновник аналітичного центру Pro.mova, журналіст і редактор Євген Глібовицький:
Контент суспільного: споживати обов’язково чи за потреби?
Із приводу суспільного ми допускаємо набір припущень, яким часто оперуємо і який, мені здається, потребує уточнення. Одна з речей: чи контент, який продукує суспільне мовлення, має бути обов’язковим для споживання у суспільстві? Із такого твердження випливає припущення, що цей контент є настільки важливим, що його мають дивитися якщо не всі, то принаймні величезна кількість людей. Це породжує очікування, що контент має бути дуже рейтинговим. І одна з претензій до UΛ:Перший полягає в тому, що немає рейтингів.
Мені здається, що ми повинні починати потроху відходити від таких чорно-білих кліше і помічати відтінки. Важливий компонент суспільного мовлення полягає не в тому, що суспільство повинне споживати якийсь продукт гарантовано – воно має можливість споживати певний продукт. Іншими словами, суспільне мовлення повинне давати можливість у зручний час бачити важливе.
Суспільний мовник VS приватні мовники
Коли говоримо про те, що зараз відбувається у інформаційному полі, бачимо, як цікаве з’їдає важливе. І допускаємо дуже серйозну і небезпечну підміну, коли починаємо ставити питання: чому майбутнє суспільне мовлення не грає за критеріями приватного мовлення, тобто йде не в кількість, а у якість. Замість того, щоб оцінювати приватні мовники за критеріями суспільного, ми починаємо оцінювати суспільне за критеріями приватних мовників.
Контент суспільного – для єдності й можливості розвитку суспільства
Контент суспільного мовлення робиться не для того,аби подобатися всім, а щоб у кінцевому підсумку забезпечити злагоду і можливість розвитку суспільства. Це означає, що цей контент може обслуговувати меншинні групи. А коли ми згадуємо про меншинні групи, то звикли говорити про, наприклад, національні чи релігійні меншини. І в цей момент з’являється стара логіка УТ-1: нарізаний дрібними шматочками ефір – от вам євреям година, година болгарам і ще там комусь, і година військовим. А насправді суспільний мовник може в інформаційний мейнстрім, який він створює, інтегрувати всі ці теми й дивитися на потреби меншин через зовсім іншу призму. Наприклад, розглядати середній клас як меншину, яка потребує захисту, дивитися на освічену меншість. Тобто створювати програми для тих, хто має можливість якісного впливу.
У зв’язку з цим я хотів би сказати, що експерименти, які зараз робить UΛ:Перший на прикладі історичних, дискусійних програм, є просто фантастичними. Ми маємо дуже сміливі інтелектуальні проекти, які аудиторія не помічає, бо за звичкою звертає увагу, застосовуючи підходи приватного мовника, на форму. А форма у майбутнього суспільного жахлива, бо немає належних ресурсів. Й оскільки форма не виглядає привабливою, аудиторія не приймає суспільне мовлення за критеріями якості контенту, а дивиться власне за критеріями цікавості, зовнішнього прояву, захопливості. Я би хотів, щоб ми звернули увагу, що якісні критерії є для суспільного мовлення важливішими за кількісні.
Суспільне = довіра
Суспільний мовник мав би давати контент, якому можна довіряти. Іншими словами, дуже важливо, що на ринку є хоча б один гравець, до якого можна ставитися як до верифікатора, до того, хто є надійним і нетоксичним. Відповідно, це впливає й на комерційні мовники. Ми дуже часто звертаємо увагу на те, що якісь комерційні канали мають більшу повноту чи можливість давати інформацію у формі чи способі подачі, привабливішому для більшої кількості людей, не орієнтуючись на те, що нам потрібна не тільки упаковка – нам так само потрібен безпечний зміст.
Нові стандарти ще у процесі реформування – правильний крок?
Команда, яка зараз займається управлінням того, що стане суспільним мовленням, по суті дуже сильно обмежила себе тим, що від самого початку зорієнтувалася на нові стандарти. Ця команда могла би зараз, будучи необмеженою у стандартах, здобувати успіх більш популістськими методами. Та вони пішли чеснішим шляхом, але тим, який дозволяє тепер значній частині опонентів реформи маніпулювати, висловлюючи свої протести з аргументами на кшталт того, що UΛ:Перший скотився з такого-то пункту рейтингу на такий. Хочу ще раз нагадати: суспільне мовлення не є про рейтинги – суспільне мовлення є про якість.
Я хотів би ще раз звернутися до колег, експертів, спостерігачів із закликом бути відповідальнішими в аргументуванні цих тем, бо наше завдання – не зробити, щоб усім подобалося через п’ять хвилин, а побудувати інституцію, яка зможе врешті-решт пережити нас, даватиме суспільству впевненість, що воно може споживати якісну інформацію, а не мусить переключатися з одного каналу на інший тільки для того, щоби посередині спробувати вирахувати, а де ж та правда.
Більше матеріалів читайте за посиланням http://1tv.com.ua/suspilne/news/common
Фото: Володимир Шевчук
