:

 

Суспільне мовлення. Шлях від 25 березня 2014 року

Суспільне мовлення. Шлях від 25 березня 2014 року

31 жовтня 2016

Призначений 25 березня гендиректором НТКУ Зураб Аласанія заявив, що кінцевою метою реформування Першого Національного бачить роздержавлення і створення на його базі суспільного мовника.

11 квітня 2014 відбувся візит до Києва представників Європейської мовної спілки. Вони заявили, що ЄМС всіляко підтримує НТКУ на шляху створення суспільного мовлення.

В рамках візиту до Києва генерального директора Європейської мовної спілки Інгрід Делтенре та керівника зі зв’язків з членами ЄМС Девіда Льюіса представники найбільшої у світі професійної асоціації телерадіомовників зустрілися з керівництвом НТКУ та НРКУ, головами представництв Ради Європи та Європейського Союзу в Україні та з віце-прем’єр-міністром України Олександром Сичем. Під час зустрічей обговорювалися питання створення в Україні суспільного мовлення та питання членства НТКУ в ЄМС, а також заборгованість і пошук шляхів подолання кризи та фінансової стабілізації. Представники ЄМС висловили готовність підтримати Україну та НТКУ й надати всебічну експертну та консультативну допомогу у законодавчій сфері стосовно створення суспільного мовлення в Україні.

15 квітня 2014 року медіаексперти винесли рекомендації щодо реформування ОДТРК в суспільних мовників. В ІА "Укрінформ" відбувся круглий стіл "Шляхи реформування ОДТРК в суспільних мовників", організований ГО "Телекритика" й Інститутом медіа права. Результат обговорення – рекомендації щодо механізму перетворення ОДТРК в суспільних мовників.

Відповідно до проекту Закону України "Про Суспільне телебачення і радіомовлення України", який тоді було прийнято в першому читанні, суспільне мовлення буде створюватися на базі НТКУ, НРКУ, УТР, ДТРК "Культура", ДТРК "Крим", КДР ТРК, Севастопольської ДТРК, студії "Укртелефільм", а також на базі обласних державних телерадіокомпаній (ОДТРК). Але в законопроекті не прописано, яким саме чином ОДТРК реформуватимуться в суспільних мовників. Саме варіанти того, як це може відбутися, й обговорювали учасники круглого столу.

17 квітня 2014 року Верховна Рада ухвалила Закон "Про Суспільне телебачення і радіомовлення України". За відповідний законопроект №1076 у цілому проголосували 243 народні депутати. Закон набув чинності з моменту опублікування.

Законопроект розглядався у повторному другому читанні. Голосів проти і тих, хто утримався, не було, але 64 депутати не проголосували. Розподіл по фракціях такий: Партія регіонів – 0, ВО "Батьківщина" – 82, УДАР – 29, ВО "Свобода" – 35, КПУ – 0, група "Суверенна європейська Україна" – 31, група "Економічний розвиток" – 34, позафракційні – 32.

Перед голосуванням із підтримкою законопроекту та з рекомендацією щодо ухвалення його виступили голова Комітету з питань свободи слова та інформації Микола Томенко, депутат від УДАРу Ірина Геращенко, депутат від Партії регіонів Юрій Мірошниченко.

Щодо фінансування, то з голосу було прийнято поправку про те, що воно відбуватиметься безпосередньо з загального фонду державного бюджету, тобто воно буде більшим, ніж про це йшлося раніше. Також була поправка щодо скорочення допустимого обсягу реклами на суспільному мовленні. Ці зміни було обговорено на нараді Комітету з питань свободи слова та інформації 15 квітня.

9 травня 2014 року в ефірі Першого стартували "Національні дебати", присвячені позачерговим виборам Президента України. Узяти участь у дебатах погодилися всі 23 кандидати, однак два з них – Олег Царьов та Михайло Добкін висунули додаткові умови, що суперечили правилам дебатів, і цим кандидатам було відмовлено в участі.

У квітні-травні 2014 року НТКУ провела два етапи переговорів з Європейською мовною спілкою та заручилася підтримкою організації у процесі переходу до суспільного мовлення. Під час зустрічей із представниками ЄМС було розглянуто питання створення спільної робочої групи за участю іноземних експертів з боку ЄМС, а також залучення експертів телекомпаній-членів ЄМС та відомих консультантів з питань суспільного мовлення. Завдання такої групи полягає в розробці стратегії переходу до суспільного мовлення в Україні та проведення системних заходів для цілей створення суспільного мовлення.

13 травня 2014 року виконувач обов’язків Президента України Олександр Турчинов підписав Закон України № 1227-VII "Про Суспільне телебачення і радіомовлення України". Закон передбачає створення Національної суспільної телерадіокомпанії України (НСТУ) на базі державного телерадіомовлення, зокрема Першого національного, мережі ОДТРК та ін. Вже наступного дня, 14 травня, закон було опубліковано.

21 травня 2014 року в ефірі Перший спільно з Громадським запустили проект журналістських розслідувань "Слідство. Інфо" (виходить і нині). Ведучими проекту стали Дмитро Гнап та Анна Бабінець.

11 червня 2014 року на публічне обговорення медіаексперти винесли питання Наглядової ради НСТУ. У цей день ГО тоді ще "Телекритика" організувала круглий стіл "Першочергові дії з впровадження суспільного мовлення в Україні". Учасники обговорили ідеї та винесли ряд рекомендацій щодо вдосконалення закону про СМ.

Загальною темою обговорення був механізм трансформації державних мовників у НСТУ. Зокрема, найбільш дискусійним питанням стали принципи формування наглядових рад суспільних мовників – хто має до них входити, чи мають там бути кандидати від парламентських фракцій та ін.

У 2014 році Перший транслював чемпіонат світу з футболу, що вібувся у Ріо-де-Жанейро. Спеціально з цієї нагоди 12 червня телеканал запустив проект "Футбольна самба", ведучими якого стали Фоззі (Олександр Сидоренко) та Дмитро Лазуткін.

12 червня 2014 року гендиректор НТКУ Зураб Аласанія повідомив, що з ефіру телеканалів НТКУ виведено усі програми виробництва продюсерської компанії Михайла Поплавського.

13 червня 2014 року розпочав роботу Фонд підтримки створення та розвитку суспільного мовлення України.

Наприкінці червня 2014-го Національна телекомпанія України, Європейська мовна спілка та Рада Європи ініціювали проведення в Києві конференції із залученням міжнародних експертів і українських фахівців. Конференція мала назву "Від державного до суспільного мовлення", її головною метою стало винесення на широке та відкрите обговорення найактуальніших питань, що стояли на порядку денному створення суспільного мовлення в Україні, а також напрацювання рекомендацій і варіантів вирішення викликів, що постають під час впровадження цієї трансформації.

Участь у заході, крім українських медійників, також і міжнародні експерти: Інгрід Делтенре – генеральний директор ЄМС, Анніка Найберг – медіа-директор ЄМС, Саймон Фелл – директор ЄМС технологій та інновацій, Ів Саломон – медіа-експерт Ради Європи, Девід Льюіс – голова відділу відносин з Членами, ЄМС, Боріс Бергант – радник з питань медіа та екс-віце-президент ЄМС, Звіад Корідзе – незалежний експерт з медіа, Грузія, Маріна Мусхелішвілі – член Ради директорів GBP (Грузія), Горан Радман – генеральний директор HRT (Хорватія), Аудрюс Сяурусевічус – генеральний директор LRT (Литва.)

На конференції прем’єр-міністром України Арсенієм Яценюком вперше була проголошена ідея про перетворення державної установи НТКУ в ПАТ НСТУ, публічне акціонерне підприємство.

2 липня 2014 року депутати ініціювали зміни до закону про суспільне телебачення і радіомовлення: у Верховній Раді було зареєстровано законопроект №4224а про внесення змін до ухваленого 17 квітня Закону України "Про Суспільне телебачення і радіомовлення України" (щодо уточнення окремих положень). Авторами документу були народні депутати Микола Томенко, Олена Кондратюк, Олександр Абдуллін, Ірина Геращенко, Андрій Шевченко та Микола Баграєв.

Вони пропонували:

- вилучити державну ТРК "Всесвітня служба "Українське телебачення і радіомовлення" з переліку державних мовників, на базі яких буде створюватися Національна суспільна телерадіокомпанія України (НСТУ). Пояснили це тим, що база УТР має бути використана для створення іномовлення.
- не обмежувати суспільне телебачення лише двома каналами.
- встановити чіткі вимоги, яким має відповідати особа, яка претендує на зайняття посади голови або члена правління НСТУ: 1) мати громадянство України; 2) проживати на території України останніх п’ять років; 3) мати повну вищу та загальний стаж роботи не менше п’яти років; 4) мати бездоганну ділову репутацію; 5) не може мати не погашену або не зняту в установленому законом порядку судимість.
- скасувати норму про фінансування НСТУ протягом перших чотирьох років лише за рахунок державного бюджету. За їхньою пропозицією, НСТУ одразу зможе фінансуватися за рахунок кількох джерел: продажу власної теле- і радіопродукції, плати за користування авторськими та суміжними правами; державного і місцевих бюджетів; добровільних і благодійних внесків, пожертвувань фізичних і юридичних осіб, крім анонімних; інших надходжень.

8 липня 2014 року Перший запустив проект "Перша шпальта" (виходить і нині) – для тих, хто цікавиться економікою. Програма інформує населення країни про ключові події в економіці, бізнесі та на ринках, роз’яснює, що конкретно ці події означають і чому вони важливі. Ведучі – Андрій Юхименко та Олег Гавриш.

15 липня 2014 року на Першому стартував уже другий проект журналістських розслідувань "Схеми" з Наталкою Седлецькою (виходить і нині).

Також у цей день Перший презентував кілька інших нових проектів та нові обличчя телеканалу. Зокрема, були представлені ведучі вечірніх випусків Новин Інна Москвіна та Ілона Довгань, та денних випусків – Валерія Богренцова.

16 липня 2014-го в ефірі Першого стартував проект "Перша студія", яка й нині виходить в ефірі і залишається вільним майданчиком для спілкування на найрізноманітніші теми.

(Перша студія. Випуск від 17.07.2015. Богдан Гаврилишин і Оксана Форостина)

23 липня 2014 року Комітет з питань свободи слова та інформації підтримав проект закону №4224а про внесення змін до Закону України "Про Суспільне телебачення і радіомовлення України" (щодо уточнення окремих положень), внесений народними депутатами Миколою Томенком, Оленою Кондратюк, Андрієм Шевченком та іншими. Члени Комітету рекомендували парламентові прийняти це й проект в першому читанні за основу.

26 липня 2014 року в ефірі Перший стартував проект "Хочу бути" – програма, що цікаво й доступно розповідає для дітей 10-13 років про різноманітні професії.

31 липня 2014-го Національна рада з питань телебачення і радіомовлення на засіданні 31 липня ухвалила взяти за основу проект Положення про порядок проведення конференцій всеукраїнських громадських об’єднань та обрання членів Наглядової ради Національної суспільної телерадіоорганізації України. Документ винесено на громадське обговорення, яке тривало впродовж місяця з моменту публікації. Проект положення підготовлено за сприяння експертів Ради Європи, у тому числі міжнародного експерта Ів Саломон, автор проекту – медіаюрист Дмитро Котляр. Пан Котляр презентував документ на засіданні Нацради.

31 липня 2014 року Державний комітет телебачення та радіомовлення на своєму офіційному сайті оприлюднив проект закону "Про внесення змін до деяких законів України у зв’язку з прийняттям Закону України "Про Суспільне телебачення і радіомовлення України". Відповідне доручення було надане Кабінетом Міністрів України, який має забезпечити приведення у відповідність існуючих норм регулювання телерадіомовлення до вимог прийнятого 17 квітня закону.

З цією метою проектом пропонувалося внести зміни до законів України "Про телебачення і радіомовлення", "Про Національну раду України з питань телебачення і радіомовлення", "Про порядок висвітлення діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування в Україні засобами масової інформації", "Про вибори Президента України" та "Про управління об’єктами державної власності". Зокрема, було передбачено вилучення положень щодо національних теле- та радіокомпаній, натомість – закон "Про телебачення і радіомовлення" мав доповнитися нормою щодо звільнення НТСУ від плати за отримання ліцензії на мовлення, а закон "Про Національну раду України з питань телебачення і радіомовлення" повноваженнями регуляторного органу щодо формування наглядової ради суспільного мовника. Крім цього, перехід на суспільне мовлення державних ТРК не потребував отримання нової ліцензії, а був підставою лише для її переоформлення.

10 серпня 2014-го стартував проект для дітей "Школа Мері Поппінс". Через кумедні ситуації, жарти та сміх діти знайомляться із навколишнім світом і вчаться нормам поведінки у суспільстві. Ведуча – Наталя Яковенко. (проект виходить і нині)

23 серпня 2014 року На Першому стартував проект "Моя країна", створений на основі серії пластилінових мультфільмів "Моя країна – Україна", кожна серія котрого відкривала глядачам нові грані історії й традицій нашої країни. До мультфільмів додавалася ще й розмова про Україну – щоразу ведуча проекту Інна Москвіна запрошувала у студію цікавих гостей.

(Моя країна. Запис програми. Дивляться мультики і говорять про Україну фронтмен гурту "KOZAK SYSTEM" Іван Леньо та бас-гітарист Володимир Шерстюк)

З 1 вересня на Першому стартували "Новини. Світ". Програма виходить і нині. Протягом першого сезону ведучими програми були Юлія Куценко та Андрій Городиський, зараз – Андрій Городиський та Леся Красун.

2 вересня на Першому відбулася робоча нарада керівників Національної телекомпанії України (НТКУ), Національної радіокомпанії України (НРКУ), каналу "Культура", "Укртелефільму" за участі представників Держкомтелерадіо, які обговорили проект моделі майбутнього НСТУ. Найбільша дискусія розгорілася з приводу моделі регіонального мовлення. Відповідно до проекту, який представив технічний директор НТКУ Юрій Бойчук, нинішні ОДТРК як юридичні особи можуть або бути ліквідовані, або перетворені в корпункти і влитися в НСТУ, або залишитися.

6 вересня на Першому стартував проект "НАЙЄМ time". Першим гостем Мустафи Найєма був міністр внутрішніх справ України Арсен Аваков. В ефірі вийшло усього два випуски проекту (другий – з Павлом Клімкіним).

7 вересня 2014 року Перший запустив проект "Подорожуй Першим!" – про різнобарвні туристичні можливості України. Три різні за своїми уподобаннями герої мандрували містами України та обирали відпочинок на свій смак. І щоразу доводили: вікенд в Україні можна провести круто. Ведучі проекту – Володимир Горянський, Алла Тулинська та Геннадій Попенко.

12 вересня 2014 року в ефірі Першого стартував проект "Одна людина" – Україна", де кожен охочий розповідає про те, що зробить, коли закінчиться війна.

26 вересня 2014 року Перший запустив проект "Чоловічий клуб" – про спорт, екстремальні розваги тощо. Ведучий – Дмитро Лазуткін. (Проект виходить і нині).

1 жовтня 2014-го на Першому стартував проект передвиборної агітації "До Ради". У кожній серії проекту наявні політичні партії і висуванці за мажоритарними округами мали змогу представити виборцям власну стратегію розвитку країни. Проект виходив в ефірі телеканалу з відповідною позначкою – "передвиборна агітація".

Також 1 жовтня 2014 року в ефірі телеканалу стартував проект "Нотатки на глобусі". Разом із цієї програмою любителі мандрівок мали змогу зазирнути у найпотаємніші куточки нашої планети й довідаються, як живуть різні континенти, держави, народи.

7 жовтня 2014 Мін’юст зареєстрував Положення про порядок проведення конференцій всеукраїнських громадських об’єднань, обрання членів Наглядової ради Національної суспільної телерадіокомпанії України та припинення їхніх повноважень (№ 1147/25924), яке ухвалила Національна рада з питань телебачення і радіомовлення 4 вересня 2014 року.

13 жовтня 2014 року Перший запустив проект "Національні дебати" – до парламентських виборів. Вийшло 7 ефірів проекту, під час кожного з яких були присутні лідери чотирьох політичних партій. Заявки на участь у проекті отримали всі 29 партій, зареєстровані ЦВК у загальнодержавному багатомандатному окрузі. Однак свою участь у програмі підтвердили лідери 28 політичних сил. Модерували "Національні дебати" Мирослава Гонгадзе та Зураб Аасанія.

Проект було підготовлено Першим спільно з МГО "Інтерньюз-Україна", Фундацією "Суспільність", ГО "Центр UA", Інститутом Медіа Права та університетською спільнотою Campus 3.0 за підтримки програми У-Медіа, Української служби "Голосу Америки" та Міжнародного фонду "Відродження".

13 жовтня 2014 року Національна рада з питань телебачення і радіомовлення на позачерговому засіданні затвердила календарний план підготовки та проведення конференцій всеукраїнських громадських об’єднань на 2014 рік. У плані передбачено обов’язкові етапи, що передують проведенню конференцій ВГО з обрання складу наглядової ради суспільного мовника, та визначено дати конференцій у сферах освіти, науки, фізичного виховання та спорту, журналістики, правозахисній, захисту інтересів дітей та молоді, творчій, місцевого самоврядування, захисту прав осіб із особливими потребами.

15 жовтня 2014 року громадські ради при Національній раді з питань телебачення і радіомовлення і Державному комітеті телебачення і радіомовлення визначили своїх представників до Громадської комісії з питань проведення конференцій всеукраїнських громадських об’єднань для обрання членів наглядової ради Національної суспільної телерадіокомпанії України.

21 жовтня 2014 року учасники чергової зустрічі робочої групи з розробки стратегії НСТУ вирішили створити 9 тематичних робочих груп з метою опрацювання важливих тем та напрямків для здійснення подальших кроків і побудови суспільного мовлення.

Зокрема координаторами робочої групи №1: "Доопрацювання програмної концепції та підготовка проектів сіток мовлення 2-х телеканалів та 3-х радіопрограм НСТУ" стала заступник генерального директора НТКУ Дар’я Юровська (теленапрям) та в. о. генерального директора НРКУ Анатолій Табаченко (радіонапрям). Долучилися також представники ДТРК "Культура", Рівненської ОДТРК та ін. Завдання, які стоять перед цією групою: доопрацювання програмної концепції та підготовка проектів сіток мовлення 2-х телеканалів та 3-х радіопрограм НСТУ.

Робоча група №2: "Підготовка моделі співробітництва з обміну медіа-контентом. Конвергенція виробництва". Координатори – технічний директор НТКУ Юрій Бойчук, начальник управління радіомовлення НРКУ Андрій Ходос, члени групи представники ДТРК "Культура", Рівненської та Чернівецької ОДТРК. Повинні розробити оптимально можливу модель конвергенції робочих потоків та співробітництва з обміну медіаконтентом, підготувати технічне завдання проекту, бюджет та пропозиції щодо потенційних партнерів для втілення проекту.

Робоча група №3. "Питання частот та ліцензій". Координатори – директор департаменту телебачення і радіомовлення Держкомтелерадіо Сергій Абрамов та начальник юридичного управління НТКУ Олена Любченко. До групи також увійшли представники НТКУ, НРКУ, ДТРК "Культура", Рівненської ОДТРК. Завдання: опрацювати оптимально можливі рішення та можливості для задоволення потреб НСТУ щодо отримання якнайширшого покриття на території України, у тому числі отримання нових частот та ліцензій на поза конкурсній основі. На даному етапі – на основі напрацьованих пропозицій звернутися до Національної Ради з питань телебачення і радіомовлення.

Робоча група №4. "Питання організаційної структури". Координатори – перший заступник генерального директора НТКУ Олександр Лієв та начальник управління внутрішнього аудиту Держкомтелерадіо Наталія Степанова. Членами стали представники НРКУ, ДТРК "Культура", Рівненської ОДТРК. Завдання: підготовки пропозицій щодо організаційної структури НСТУ (телебачення, радіо, нові медіа) на основі поточних даних від усіх учасників процесу. Перший етап завдання: підготовка складу робочої групи, вивчення поточної ситуації щодо організаційних структур компаній, дослідження європейського досвіду, розробка пропозицій щодо започаткування групи омбудсмена.

Робоча група №5. "Технічний аудит ресурсів структур майбутньої НСТУ". Координатор – Юрій Бойчук та начальник управління радіомовлення НРКУ Андрій Ходос. Члени робочої групи: Олександр Лієв, Наталія Степанова, головний бухгалтер НРКУ Лідія Бадаєва, заступник начальника економічного управління НРКУ Юлія Лисенко, представники ДТРК "Культура", Чернівецької та Рівненської ОДТРК. Завдання: підготовка та проведення детального аналізу та аудиту наявних на сьогодні технічних ресурсів структур майбутньої НСТУ з метою розробки оптимальної технічної інфраструктури НСТУ, у тому числі аналіз активів та розробка пропозицій щодо їх використання – необхідність модернізації, списання, відмови/продажу тощо.

Робоча група №6. "Оперативне управління майном". Координатори – Наталія Степанова та Олександр Лієв. Члени робочої групи – представники НРКУ, ДТРК "Культура", Рівненської ОДТРК. Завдання: підготовка та проведення детального дослідження щодо стану майна структур майбутньої НСТУ: аналіз активів та розробка пропозицій щодо їх використання – необхідність модернізації, списання, відмови/продажу тощо з метою підготовки необхідних управлінських рішень.

Робоча група №7. "Питання боргів та пасивів структур НСТУ". Координатори – директор фінансово-економічного департаменту Держкомтелерадіо Наталія Бартош та заступник генерального директора НТКУ Ганна Бичок. Члени робочої групи – представники НРКУ, НТКУ, ДТРК "Культура", Рівненської ОДТРК. Завдання: підготовка пропозицій та управлінських рішень для позбавлення пасивів та боргів усіх сторін, на базі яких створюється НСТУ.

Робоча група №8. "Розробка та втілення промокампанії запровадження Суспільного мовлення в Україні". Координатори – керівник відділу зв’язків зі ЗМІ НТКУ Світлана Прядко та заступник генерального директора НТКУ Вікторія Романова. Члени робочої групи – представники НРКУ, ДТРК "Культура", Рівненської ОДТРК. Завдання: підготовка плану заходів для популяризація ідеї запровадження Суспільного мовлення в Україні, поширення її серед широкої аудиторії. Перший етап завдання: підготовка плану заходів, включаючи промоційній матеріали для передачі ОДТРК, НРКУ, ДТРК "Культура" з метою ротації в теле- та радіоефірах.

Робоча група №9. "Розробка брендингу НСТУ". Координатор – Вікторія Романова. Члени робочої групи – представники НРКУ, ДТРК "Культура". Завдання: підготовка концепції компанії з розробки брендингу НСТУ шляхом залучення громадськості (публічна складова) та професійного середовища (професійна складова), включаючи конкурсні умови та технічне завдання.

25 жовтня 2014 року в ефірі Першого стартувала програма "Утеодин із Майклом Щуром".

27 жовтня 2014-го Перший запустив проект "Казки Лірника Сашка". (проект виходить і нині).

26 жовтня перший провів спеціальний інформаційний марафон "УКРАЇНА ЗАВТРА. ВИБОРИ 2014". Впродовж чотирьох із половиною годин глядачі Першого могли почути найсвіжіші новини, побачити прямі включення із ЦВК та штабів політичних партій і регіональних виборчих дільниць, а також дізнатися результати екзит-полів.

Ведучі Інна Москвіна та Ілона Довгань зробили все максимально можливе, щоб українці оперативно дізнавалися про перебіг виборчого процесу. Гості студії – медіа та політичні експерти, соціологи, представники різноманітних політичних сил мали змогу висловити думку стосовно важливих для України процесів, а також давали прогнози стосовно розвитку політичних сил.

Інтернет-спільнота спостерігала за інформаційним марафоном на каналі Першого в YouTube. Окрім ефірної версії там транслювалася інша – з коментарями нового ведучого каналу, автора програми "Утеодин" Майкла Шура.

28 жовтня 2014 року члени Колегії Держкомтелерадіо, заслухавши звіт генерального директора НТКУ Зураба Аласанії про перебіг переходу на суспільне мовлення, ухвалили рішення, згідно з яким зобов’язали департамент телебачення і радіомовлення Комітету сприяти у проведенні детального аналізу та технічного аудиту ресурсів державних телерадіоорганізацій. Також надано доручення управлінню внутрішнього аудиту Держкомтелерадіо провести поглиблений аудит тих обласних державних телерадіокомпаній, які мають на своїх позабалансових рахунках матеріальні цінності, з метою мінімізації можливих ризиків у зв’язку з їх відчуженням.

17 листопада 2014 року Громадська комісія з питань проведення конференцій ВГО для обрання членів Наглядової ради, розглянувши 13 листопада пакети документів всеукраїнських громадських організацій, що подали заяви на участь у конференціях для обрання членів наглядової ради, рекомендувала Нацраді частині з них відмовити через невідповідність вимогам законодавства. Станом на 28 жовтня 2014 року надійшло всього 37 заяв. Опісля того, як термін подання заяв від всеукраїнських громадських об’єднань для участі в конференціях з обрання членів Наглядової ради суспільного мовника було продовжено, надійшло ще три заяви від організацій, що діють у сфері захисту інтересів дітей та молоді, місцевого самоврядування і творчості. Цієї кількості недостатньо для проведення конференцій, оскільки з кожної сфери має бути мінімум 5 ВГО.

26 листопада 2014 року юрист Інституту медіа права Ігор Розкладай на черговому засіданні робочої групи зі створення суспільного мовлення презентував swot-аналіз "Суспільне мовлення: форма юридичної особи", у якому проаналізував сильні і слабкі сторони таких форм, як публічне акціонерне товариство, державне підприємство та державна установа, а також можливості та загрози при утворенні майбутньої НСТУ у кожній з цих організаційно-правових форм. Крім того, swot-аналіз описує принципи суспільного мовлення, серед яких: пріоритет суспільних інтересів над комерційними та політичними, вільне вираження поглядів, думок і переконань, незалежність управління та поточної діяльності від органів влади та місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб, політичних партій, установ, організацій та фізичних осіб, участі громадськості в управлінні, формуванні програмної політики, прозорості та відкритості діяльності.

5 грудня 2014 року Національна телекомпанія України оголосила конкурс на назву для Суспільного мовника (у законі – Національна суспільна телерадіокомпанія України).

6 грудня 2014 року Перший запустив новий проект про Європейський Союз під назвою "Зроблено в Європі". Програму вели: у першому сезоні – Ілона Довгань (ведуча новин) та Андрій Юхименко (ведучий програми "Перша шпальта"), у другому сезоні – тільки Андрій Юхименко. Мета телепроекту – розповісти про те, що криється за реформами, які необхідно провести Україні для вступу до ЄС, та як їх проведення вплине на звичайних громадян.

9 грудня 2014 року на робочій групі було запропоновано записати в закон про СМ створення НСТУ у формі ПАТ. Члени робочої групи з розробки законопроекту про внесення змін до Закону України "Про суспільне телебачення і радіомовлення України" та деяких законодавчих актів (щодо уточнення окремих положень) пропонують уточнити, що суспільне мовлення створюється у формі публічного акціонерного товариства, 100% акцій якого належить державі. Про це йшлося на першому засіданні робочої групи 8 грудня в секретаріаті Комітету з питань свободи слова та інформаційної політики за головування голови Комітету Вікторії Сюмар.

Юристи Інституту медіа права разом з юристами ІМІ, НТКУ, Держкомтелерадіо розробили проект закону про внесення змін, який представили учасникам робочої групи. Відповідно до проекту, із закону вилучається ДТРК "Всесвітня служба" Українське телебачення і радіомовлення", натомість вносяться Новгород-Сіверська регіональна ДТРК та Криворізька регіональна ДТРК. Також уточнено, що суспільне телебачення здійснює мовлення не менше ніж на двох загальнонаціональних каналах (у діючому законі – на двох), та що до наглядової ради входить 15 членів (раніше кількість не була прописана). У проекті вилучається норма про те, що саме всеукраїнські громадські об’єднання можуть брати участь у конференціях для обрання членів наглядової ради суспільного мовника (пропонується це право надати всім громадським організаціям).

Пропонують юристи уточнити й норму щодо отримання НСТУ ліцензій на мовлення, а саме шляхом переоформлення. Відкритим до обговорення залишається питання механізму фінансування ПАТ НСТУ з держбюджету. На засіданні лунали пропозиції щодо повернення повного обсягу реклами на суспільне мовлення та введенні абонплати через 4 роки, коли припиниться державне фінансування.

10 грудня 2014 у Верховній Раді України зареєстрований законопроект № 1357 "Про внесення змін до деяких законів України щодо Суспільного телебачення і радіомовлення України". Ініціаторкою законопроекту стала народна депутатка Верховної Ради України від "Народного фронту", голова комітету Ради з питань свободи слова та інформаційної політики Вікторія Сюмар.

Законопроект має на меті редагувати окремі положень закону в частині визначення механізму створення НСТУ, його організаційно-правової форми, джерел фінансування, умов оплати праці працівників, захисту майнових прав НСТУ та інтересів трудового колективу, удосконалення діяльності органів управління, порядку формування і засад діяльності наглядової та редакційної рад.

До закону внесені зміни в положенні про фінансуванні. Тепер НСТУ одночасно з надходженнями з бюджету, може фінансуватися за рахунок продажу власної теле- і радіопродукції, плати за користування авторськими та суміжними правами, державного і місцевих бюджетів, добровільних і благодійних внесків, пожертвувань фізичних і юридичних осіб, крім анонімних, інших надходжень. До положення було додано пункт про можливість отримання коштів за рахунок абонентської плати.

Прибрано норму, яка обмежувала трансляцію реклами 5-ма відсотками. Тепер протягом перших чотирьох років з моменту утворення НСТУ трансляція реклами, телепродажу повідомлень про спонсорів на каналах мовлення НСТУ буде такою ж, як і на комерційних каналах.

Упродовж п’ятого року мовлення обсяг реклами, не має перевищувати 10 відсотків, а впродовж виборчого процесу – 15 відсотків мовлення протягом доби.

Починаючи з шостого року мовлення, обсяг реклами, телепродажу повідомлень про спонсорів не може перевищувати 5 відсотків, а впродовж виборчого процесу – 10 відсотків мовлення.

Законопроект також вносить зміни до порядку формування Наглядової ради НСТУ. Якщо у минулій версії до Наглядової ради входили по одному представнику від депутатських фракцій і груп, то у новій версії пропонується обмежити їхню кількість вісьмома представниками. До переліку сфер громадських об’єднанань та асоціацій, які обирають інших дев’ять членів ради, додано сферу забезпечення прав національних меншин. Натомість, сферу науки та освіти об’єднали під однією позицією. Таким чином, кількість громадськими об’єднаннями та асоціаціям не змінюється – їх залишається дев’ять.

Згідно з законопроектом, редакційна рада формується з працівників НСТУ та складається з чотирьох осіб, що призначаються Наглядовою радою НСТУ, та п’яти осіб, які обираються загальними зборами творчого колективу НСТУ. Редакційний статут НСТУ затверджується Наглядовою радою за поданням редакційної ради.

Комітет з питань свободи слова та інформаційної політики вирішив рекомендувати парламенту ухвалити законопроект №1357 "Про внесення змін до деяких законів України щодо Суспільного телебачення і радіомовлення України" в першому читанні за основу. Таке рішення члени Комітету ухвалили на засіданні 18 грудня 2014 року.

2015 рік

1 січня 2015 року з ефіру пішла програма "Шустер LIVE". НТКУ не продовжила із Савік Шустер студією контракт, що закінчився 31 грудня 2014-го.

13 січня 2015 року законопроект про внесення змін до Закону про суспільне прийнято за основу та готується до другого читання. Проект Закону № 1357 "Про внесення змін до деяких законів України щодо Суспільного телебачення і радіомовлення України" має бути доопрацьований з урахуванням внесених пропозицій та поправок і поданий на голосування Верховної Ради у другому читанні.

За основу у першому читанні було прийнято проект Закону № 1357, але у другому читанні народні обранці мають розглядати документ уже з урахуванням змін, запропонованих та озвучених на засіданні парламенту Вікторією Сюмар та Миколою Томенком. Ці зміни стосуватимуться, зокрема, майна суспільного мовника, реклами, юридичного статусу Суспільного радіо та можливості створення регіональних суспільних мовників.

15 січня Національна рада з питань телебачення і радіомовлення ухвалила рішення про відтермінування проведення конференцій всеукраїнських громадських організацій з обрання членів наглядової ради суспільного мовника до створення юридичної особи Національної суспільної телерадіокомпанії України.

Своє рішення Нацрада ухвалила, спираючись на відповідну рекомендацію Громадської ради та зважаючи на ухвалення в першому читанні законопроекту № 1357 "Про внесення змін до деяких законів України щодо Суспільного телебачення і радіомовлення України" та відсутність юридичної особи НСТУ. Відтак, Нацрада внесла відповідні зміни до Календарного плану підготовки та проведення конференцій, затвердженого її рішенням від 13.10.2014 № 1073 "Про затвердження календарного плану підготовки та проведення Конференцій всеукраїнських громадських об’єднань на 2014 рік".

19 січня 2015 року в ефірі Першого стартував спільний проект Першого та Громадського телебачення "Дорогі депутати". Діяльність та бездіяльність народних депутатів України, їхні зарплати, офіси, внутрішня кухня та "совковий дух" Верховної Ради України... Про це та все, що пов’язано з життям і роботою наших парламентарів – у програмі "Дорогі депутати". Ведучі – Андрій Сайчук і Тетяна Козирєва.

19 березня 2014 року Верховна Рада ухвалила проект Закону № 1357 "Про внесення змін до деяких законів України щодо Суспільного телебачення і радіомовлення України". Законопроект з урахуванням поправок, внесених під час обговорення у другому читанні, підтримали 256 народних депутатів.

Під час засідання частину з поправок обговорювали і ставили на голосування, на деяких депутати не наполягали. Єдиною зміною, яку депутати підтримали, було вилучення норми про те, що депутатські фракції і групи обирають членів Наглядової ради за наявності позитивного висновку комітету, до компетенції якого віднесено питання телерадіомовлення. Решту зауважень до законопроекту, які ставилися на голосування, депутати не прийняли.

Таким чином, в Україні нарешті з’явиться суспільне телебачення і радіомовлення, яке працюватиме за європейськими стандартами. І на базі державних телерадіокомпаній та інших учасників процесу, що реорганізуються шляхом приєднання до Національної телекомпанії України, буде створена у формі публічного акціонерного товариства Національна суспільна телерадіокомпанія України (НСТУ), 100 відсотків акцій якої належатимуть державі.

23 січня 2015 року робоча група з підготовки до другого читання законопроекту № 1357 "Про внесення змін до деяких законів України щодо Суспільного телебачення і радіомовлення України" завершила роботу над поправками до законопроекту. Члени робочої групи погодили низку змін та уточнень щодо гарантій заборони відчуження, передачі, приватизації нерухомого майна об’єктів незавершеного будівництва, а також акцій, що належать державі у статутному капіталі майбутнього публічного акціонерного товариства "Національна суспільна телерадіокомпанія України" (НСТУ).

Також члени робочої групи погодилися змінити порядок формування складу наглядової ради НСТУ. Як розповів "Телекритиці" член робочої групи, юрист Інституту медіа права Ігор Розкладай, вирішили, що представників від депутатських фракцій і груп буде по одному від кожної. Але якщо їхня кількість переважатиме кількість членів від громадських організацій (їх передбачено 9), тоді будуть обиратися додаткові члени наглядової ради від ГО, щоб їх було на одного більше, ніж від депутатів.

Також члени робочої групи домовилися включити до редакційної ради НСТУ представників регіональних редакційних рад, розповів пан Розкладай. У редакційній раді буде передбачено п’ять членів від наглядової ради, п’ять – від трудового колективу НСТУ і п’ять – від регіональних редакційних рад.

26 січня 2015 на Першому стартував проект "Війна і мир" з Юрієм Макаровим та Євгеном Степаненком. Телепроект, побудований у формі конструктивного діалогу, стосується розгортанню подій на сході України. Проект створений для того, щоб люди чули дві точки зору – точку зору війни і точку зору миру. Гість у студії є повноцінним учасником програми. (Проект виходить і нині).

На засіданні 11 лютого 2015 року Комітет з питань свободи слова та інформаційної політики, врахувавши повністю або частково поправки до другого читання, рекомендував парламенту ухвалити в цілому проект закону № 1357 "Про внесення змін до деяких законів України щодо Суспільного телебачення і радіомовлення України", що був внесений усіма членами Комітету. Таке рішення було ухвалене на черговому засіданні Комітету одноголосно. У засіданні взяли участь всі члени Комітету.

12 березня 2015 року в ефірі стартував проект "Світ на Першому". Щотижня в ефірі Першого виходили кращі документальні фільми закордонного виробництва іноземними мовами, але з українськими субтитрами. До циклу увійшли захопливі стрічки виробництва Польщі, Литви, Франції, Кореї, Німеччини, Індії, Китаю та Грузії.

16 березня 2015 року Перший запустив ранкову п’ятихвилинну програму "Вічне". О 9 ранку по буднях священнослужителі релігійних конфесій України розповідають, як шукати вихід і долати негаразди у різних непростих життєвих ситуаціях. (Проект виходить і нині)

16 березня 2015 року на круглому столі "Законодавство щодо суспільного мовлення: європейські стандарти та пріоритетні зміни до закону. Модель регіонального мовлення" європейська спільнота заявила про підтримку законопроекту № 1357 про внесення змін до Закону України "Про Суспільне телерадіомовлення в Україні".

25 березня 2015 року голова Верховної Ради Володимир Гройсман підписав Закон України "Про внесення змін до деяких законів України щодо Суспільного телебачення і радіомовлення України" і передав на підпис Президенту України.

28 березня 2015 року Перший запустив єдиний на українському телебаченні проект про великий теніс – "Український корт". Ведуча – Дар’я Кузнецова. (Проект виходить і нині).

26 березня 2015-го Перший запустив ток-шоу на суспільно важливі теми "Дебати PRO". "Дебати PRO" стали першим в Україні публічним дискусійним майданчиком телевізійного формату. Вийшло три сезони проекту.

7 квітня 2015 року в Мистецькому Арсеналі відбулася презентація суспільного мовлення. Тоді було презентовано новий бренд мовника – UΛ:Суспільне мовлення, у прямому ефірі було змінено логотип телеканалу на UΛ:Перший, було запущено новий сайт телеканалу. На цьому ж заході Президент України підписав закон Про внесення змін до деяких законів України щодо Суспільного телебачення і радіомовлення України" (законопроект № 1357).

https://youtu.be/rdudeN_ATng
http://1tv.com.ua/news/channel/67542

7 квітня 2015 року Президент України Петро Порошенко підписав закон "Про внесення змін до деяких законів України щодо Суспільного телебачення і радіомовлення України" (законопроект № 1357), який дає змогу створити суспільне мовлення в Україні.

Глава держави відзначив, що депутати, проголосувавши за цей закон, дали можливість відкрити нову сторінку свободи слова в Україні. "І в мене ніколи не було сумнівів – суспільному телебаченню так", – сказав Петро Порошенко, підписуючи документ.

9 квітня 2015 року газета "Голос України" оприлюднила Закон "Про внесення змін до деяких законів України щодо Суспільного телебачення і радіомовлення України", що був прийнятий парламентом 19 березня і підписаний Президентом України 7 квітня.

Таким чином, відповідно до прикінцевих положень, цей закон вступить в силу 10 квітня 2015 року.

27 квітня 2015 року за сприяння Ради Європи відбулася конференція "Реорганізація державних ТРК та створення НСТУ: регіональний вимір". На конференції відбулися панельні дискусії щодо порядку реорганізації державних ТРК та створення ПАТ "НСТУ"; а також щодо стандартів Суспільного мовлення.

29 квітня На сайті Державного комітету телебачення та радіомовлення України оприлюднено проект постанови Кабінету Міністрів України "Деякі питання утворення публічного акціонерного товариства "Національна суспільна телерадіокомпанія України".

Проект підготовлено на виконання ухвалених Верховною Радою 19 березня змін до Закону України "Про Суспільне телебачення і радіомовлення України", якими передбачається утворення суспільної телерадіокомпанії у формі публічного акціонерного товариства, що належить державі.

Перетворення НТКУ в ПАТ "НСТУ" здійснюватиметься поетапно. На першому етапі до НТКУ приєднуються усі інші державні телерадіоорганізації та державне підприємство "Українська студія телевізійних фільмів "Укртелефільм". На другому етапі здійснюватиметься перетворення НТКУ в ПАТ "НСТУ".

Для здійснення усіх необхідних заходів з перетворення, Держкомтелерадіо має створити Комісіюз перетворення НТКУ в ПАТ "НСТУ". Також Держкомтелерадіо має, зокрема, затвердити план перетворення НТКУ, прийняти рішення про розміщення акцій, забезпечити подання до Кабміну проекту статуту ПАТ "НСТУ".

Проект також передбачає можливість внесення змін до статуту ПАТ щодо його статутного капіталу, оскільки за умови завершення тимчасової окупації АРК та проведення АТО має бути проведено інвентаризацію та оцінку майна Донецької та Луганської обласних державних телерадіокомпаній, Державної телерадіомовної компанії "Крим", державної організації "Севастопольська регіональна державна телерадіокомпанія".

2 травня 2015 року в ефірі Першого вийшов перший український веб-серіал "5 baksiv.net".

4 травня 2015 року в ефірі телеканалу стартував авторський проект Ольги Герасим’юк "Подорожні".

Історії про любов і ненависть, про зраду і честь, про життя на розрив гості студії розповідатимуть ведучій програми Ользі Герасим’юк. Щотижня вона запрошує на розмову нового гостя і говорить із ним про його непросту долю, що вразить глядача, змусить його співчувати, сумувати і радіти.

Із 12 по 28 червня телеканал транслював Європейські ігри – багатовидові спортивні змагання, які проводяться вперше в історії. Проходили вони у столиці Азербайджану – Баку.

7 липня 2015 року UΛ:Перший запустив авторський проект Миколи Вересня "Вересень".

29 липня 2015 року до 150-річчя від дня народження митрополита Андрея Шептицького UΛ:Перший підготував спеціальний ефір. Це міжпрограмні ролики, кожен з яких – коротка історія про те як людина, яка дала обітницю убогості, поклала усі свої скарби на благо інших.

А ще – спеціальний проект до 150-річчя від дня народження Андрея Шептицького. Про те, що зробило митрополита справжнім патріотом і прикладом духовного лідерства для усього світу, про секрети завоювання довіри українців і усі найбільш суперечливі моменти біографії говорять Глава Української Греко-Католицької Церкви Блаженніший Святослав, український правозахисник, публіцист, релігієзнавець, член-засновник Української Гельсінської групи, віце-ректор Українського Католицького Університету Мирослав Маринович, перший заступник генерального директора Музею історії Києва Тетяна Костенко, доктор соціальної економіки, доцент Папського Григоріанського університету (Рим) Зиновій Свереда і професор Варшавського університету та Києво-Могилянської академії Ольга Гнатюк. Модератором дискусії буде історик, радник керівника Українського інституту національної пам’яті Олександр Зінченко.

5 серпня 2015 року Кабінет Міністрів України прийняв постанову щодо порядку перетворення Національної телекомпанії України (НТКУ) в Національну суспільну телерадіокомпанію України (НСТУ). Проект постанови був розроблений Держкомтелерадіо.

"Під час обговорення цього питання міністр культури В’ячеслав Кириленко зауважив, щоб під час перетворення Національна радіокомпанія не розчинилася в телекомпанії. Ми пообіцяли, що такого не трапиться", – сказав Олег Наливайко.

У коментарі "Телекритиці" перший заступник генерального директора НТКУ Олександр Харебін зазначив, що під час підготовки проекту постанови були зняті також всі зауваження Мінфіну та Мінсоцполітики.

10 серпня 2015 року Кабмін визначив порядок перетворення державних мовників у публічне акціонерне товариство "Національна суспільна телерадіокомпанія України".

До складу комісії увійдуть представники Держкомтелерадіо, НТКУ, НРКУ, Перший заступник голови Фонду державного майна та голова Професійної спілки працівників культури України. Головою комісії назначено голову Держкомтелерадіо Олега Наливайка.

Комісія має керувати процесом перетворення НТКУ, НРКУ, каналу "Культура", обласних ДТРК та "Укртелефільм" у акціонерне товариство.

Згідно з документом, Держкомтелерадіо має провести інвентаризацію та оцінки майна Донецької та Луганської ОДТРК, Державної телерадіомовної компанії "Крим" та державної організації "Севастопольська регіональна державна телерадіокомпанія" після відновлення конституційного ладу на тимчасово окупованих територіях України.

17 серпня 2015 року голова Держкомтелерадіо Олег Наливайко підписав наказ "Про затвердження персонального складу комісії з реорганізації" № 169 від 13 серпня 2015 року, відповідно до якого створено комісію з реорганізації всіх державних мовників та ДП "Укртелефільм" в Публічне акціонерне товариство Національна суспільна телерадіокомпанія України.

У наказі зокрема йдеться про те, що на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 5 серпня 2015 № 567 "Деякі питання утворення публічного акціонерного товариства "Національна суспільна телерадіокомпанія України", затверджується персональний склад комісії з реорганізації Національної телекомпанії, Національної радіокомпанії, Державної телерадіокомпанії "Культура", Івано-Франківської ОДТРК "Карпати", Полтавської ОДТРК "Лтава", Херсонської ОДТРК "Скіфія", Хмельницької ОДТРК "Поділля-центр", Волинської, Дніпропетровської, Донецької, Житомирської, Закарпатської, Запорізької, Кіровоградської, Львівської, Миколаївської, Одеської, Рівненської, Сумської, Тернопільської, Харківської, Черкаської, Чернівецької, Чернігівської ОДТРК, державних організацій "Вінницька ОДТРК "Вінтера", КДРТРК, Луганська ОДТРК, Новгород-Сіверська регіональна ДТРК "Сіверська", Криворізька регіональна ДТРК "Криворіжжя", ДП "Українська студія телевізійних фільмів "Укртелефільм" у складі згідно з додатком.

24 серпня 2015 року UΛ:Перший підготував проект "Напам’ять", своєрідну спробу розказати історію України з архівних документів і відео, а головне – зі свідчень очевидців тих чи інших історичних подій.

Основна ідея в тому, що у кожному випуску повинен бути документ і очевидець подій. Головний персонаж – це свідок тієї ретроспективи, який розповідає про події, згадує свої емоції та переживання, уточнює деталі, про які не написано у підручниках.

10 вересня 2015 року в ефірі Першого відбулася прем’єра спільного проекту телеканалу UΛ:Перший та "Голосу Америки" "Prime Time" з Мирославою Гонгадзе.

Щоразу у "Prime Time" – західні та українські урядовці, політики, експерти. Ці розмови допоможуть зрозуміти, куди рухається країна, що думає про Україну світ та що керує людьми, у руках яких почасти долі українців.

11 вересня 2015 року Перший презентував глядачам проект про майбутнє "План на завтра", ведучою якого стала Анастасія Рінгіс.

15 вересня 2015 року відбулася міжнародна конференція "Запуск суспільного мовлення в Україні: виклики та наступні кроки". Створення Наглядової Ради Національної суспільної телерадіокомпанії України (НСТУ), робота цього органу та висвітлення місцевих виборів за стандартами суспільного мовлення – основні теми, які розглядалися на заході.

18 вересня 2015 року НТКУ зареєструвала свої філії у всіх областях, і почався процес переводу працівників і передача майна від ОДТРК до нових філій НТКУ.

"Майно треба буде передати до 15 листопада, а люди мають прийняти рішення щодо своєї подальшої роботи до 30 вересня. Про це повідомив голова Держкомтелерадіо Олег Наливайко під час онлайн-чату на "Телекритиці".

"До Нового року філії будуть фінансуватися в тих самих обсягах, як і фінансувалися ОДТРК відповідно до Закону України "Про державний бюджет на 2015 рік". І такий механізм ймовірно збережеться до моменту створення ПАТ НСТУ", – розповів Олег Наливайко".

3 жовтня 2015 року розкрити міфи, пов’язані з початком Другої світової війни, щоб розповісти, що насправді відбувалося у Львові, Харкові, Києві, 1939 року взялися експерти – у спеціальному проекті "Розсекречена історія: Україна в Другій світовій".

Наприкінці жовтня UΛ:Перший презентував "Національні дебати", присвячені другому туру виборів міських голів. Відбувалися вони у 4-х містах: Дніпропетровську, Миколаєві, Львові, Києві. Модератором дебатів був Сергій Рахманін.

21 листопада 2015 року на UΛ:Перший стартував проект "Майдан. Живий" – до Дня Свободи та Гідності. Це серія відеороликів, які показують хронологію подій Євромайдану через реальні історії його очевидців та учасників, їхні спогади та емоції. Це спільний проект UΛ:Перший із Фондом збереження історії Майдану та Вавилон#13, що нагадує українцям, як два роки тому виборювалася свобода й формувалося нове українське суспільство.

27 листопада 2015 року UΛ:Перший спільно з Українським інститутом національної пам’яті підготували і запустили "Люди правди. Спецпроект до Дня пам’яті жертв голодомору".

Комуністичний режим намагався приховати правду про Голодомор в Україні й назавжди знищити крихти пам’яті про цей злочин. Небезпечним було не тільки писати про це в пресі, листах до партійних "вождів" або ж родичів за кордон, але навіть згадувати в приватних щоденниках. Бо це могло зруйнувати життя, вилитися в десятиліття таборів ҐУЛАҐу. Однак, попри всі небезпеки, були люди, що відчували відповідальність перед наступними поколіннями і тому не могли мовчати, намагалися розповісти правду.

Люди правди – це журналісти, громадські діячі, політики і звичайні українці – вчителі, селяни. Одні публікували статті в західній пресі, інші – описували побачене й пережите у своїх щоденниках чи просто фотографували той жах, що відбувався навколо.

2 грудня 2015 року UΛ:Перший разом з іншими колегами провели спецпроект "Кримське питання". Крім Першого проект транслювали Громадське телебачення та ATR і сайти "Українська правда" і "Крим. Реалії".

Під час спільного ефіру суспільство мало змогу отримати відповіді на актуальні питання стосовно політики України щодо окупованого Криму, ставлення української влади та стратегії блокади кримського півострова, ініційованої Меджлісом кримських татар. Вели проект "Кримське питання" ведучий програми "Дебати PRO" на UΛ:Перший Роман Вибрановський, заступник генерального директора ATR і ведучий програми "Крымский вопрос" Айдер Муждабаєв та ведучий програми "Громадське. Крим" Сергій Мокрушин.

2016 рік

Другий ефір спецпроекту "Кримське питання" відбувся 26 лютого 2016 року.

8 грудня 2015 року UΛ:Перший запустив проект "Суспільний університет" – телевізійні лекції на найрізноманітніші теми.

17 грудня 2015 року Національна рада на засіданні затвердила склад Наглядової ради Національної суспільної телерадіокомпанії України. До складу Наглядової ради суспільного мовника увійшли представники громадськості і депутатських фракцій та груп Верховної Ради України.

Від громадських об’єднань та асоціацій під час конференцій членами Наглядової ради було обрано Володимира Бринзака – у сфері фізичного виховання та спорту, Євгена Глібовицького – у творчій сфері, Дарію Карякіну – у сфері забезпечення прав національних меншин, Тетяну Лебедєву – у сфері журналістики, Вадима Міського – у сфері захисту інтересів дітей та молоді, Олексія Панича – у сфері освіти та науки, Віктора Тарана – у сфері місцевого самоврядування, Тараса Шевченка – у правозахисній сфері, Наталю Скрипку – у сфері захисту прав осіб з особливими потребами.

Від депутатських фракції та груп членами Наглядової ради НСТУ стали Тарас Аврахов (депутатська група "Воля народу"), В’ячеслав Козак (депутатська фракція Радикальної партії Олега Ляшка), Лаврентій Малазонія (депутатська фракція політичної партії "Опозиційний блок"), Світлана Остапа (депутатська фракція політичної партії "Об’єднання "Самопоміч"), Віталій Портников (депутатська фракція політичної партії "Народний фронт"), Сергій Таран (депутатська фракція партії "Блок Петра Порошенка"), Ігор Хохич (депутатська група "Відродження"), Володимир Яворівський (депутатська фракція політичної партії "Всеукраїнське об’єднання "Батьківщина").

Перший заступник голови Національної ради Ольга Герасим’юк повідомила, що всі депутатські фракції та групи Верховної Ради України надали письмові підтвердження того, що запропоновані кандидатури відповідають вимогам статті 9 Закону України "Про Суспільне телебачення і радіомовлення України".

1 січня 2016 на UΛ:Перший стартував проект #слухати. Це міжпрограмні ролики, в яких музиканти-інструменталісти виконують власні твори, імпровізують і розповідають про роль творчості у своєму житті, емоції, страхи, ставлення до соціальних проблем. Усі вони різні за віком, статтю, музичними інструментами, стилями виконання, але їх об’єднує любов до музики, яка для них і є саме життя.

7 січня телеканал показав спецпроект "Різдво мого дитинства" – серію міжпрограмних роликів, у яких свої традиції чи непередбачувані пригоди згадують відомі українці й ведучі телеканалу UΛ:Перший.

11 січня 2016 року. Політики весь час говорять про реформи. А от як вони працюють або не працюють на місцях – з’ясовують у спільному проекті UΛ:Перший і Громадського телебачення "Re:форма".

Ведучі Андрій Сайчук та Наталія Тарасовська їздять Україною, щоб дізнатися у людей, чому гальмуються, здавалося би, прогресивні закони. Вони знаходитимуть успішні приклади втілення реформ у регіонах, а проблемні питання переадресовуватимуть законодавцям у профільні комітети Верховної Ради. Кожен випуск програми присвячений практичному втіленню окремої реформи або одного з її аспектів на місцях. (проект виходить і нині).

25 січня телеканал запустив проект "Слово". "Слово" – це 25 поетів, що представляють усі регіони України. "Слово" – це 25 геніальних віршів, написаних у різні часи. "Слово" – це 25 наших сучасників різного віку, професій, досвіду, які читають поезію, перебуваючи в абсолютно звичних буденних ситуаціях. У коротких сюжетах – зворушливі та переконливі вірші незламного Тараса Шевченко, розсудливого та мудрого Григорія Сковороди, правдивого Івана Франка, сумного та меланхолійного Валерія Бойченка, чарівливого Юрія Кібця та інших українських поетів звучать з уст Зураба Аласанії, Віктора Павліка, Ольги Самборської, Наталії Яковенко та інших творчих людей.

26 січня 2016-го в ефірі UΛ:Перший вийшов спеціальний проект "Децентралізація". Головна мета проекту – розібратися, що принесуть зміни до Конституції, які повноваження отримають регіони, а також які застереження варто мати на увазі, коли йдеться децентралізацію. Експерти та політики обговорювали усі аспекти реформи й подробиці особливого порядку місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей. До дискусії долучалися й представники регіонів України – телемостом.

У двох студіях паралельно працювали журналістка і ведуча "Громадського радіо" Наталка Соколенко та ведучий "Дебатів PRO" Роман Вибрановський.

27 січня 2016 року Кабінет міністрів України на черговому засіданні підтримав внесення зміни до Закону України "Про Суспільне телебачення і радіомовлення України". У новій редакції закону пропонується вилучити поняття "суспільна власність", оскільки така форма власності не регулюється українським законодавством. Внесення змін ініціювало Міністерство юстиції.

7 лютого 2016 року до ХХХІ Літніх Олімпійських ігор, які UΛ:Перший транслював у серпні цього року, телеканал запустив проект "Дорога до Ріо". Щотижня Дар’я Кузнєцова і Євгеній Каранов, а також уся команда спортивних програм UΛ:Перший знайомили глядачів з усіма олімпійськими видами спорту та спортсменами, які представляли Україну на цих змаганнях. Давні олімпійські традиції, двадцятирічна історія виступів наших на літніх Олімпіадах, кваліфікації й медалі, неочікувані подробиці біографій, карнавали, смачна кава і взагалі вся яскрава атмосфера цьогорічної столиці Ігор – такою була майже піврічна "Дорога до Ріо".

2 березня 2016 року Держкомтелерадіо змінив склад комісії з реорганізації Державного підприємства "Укртелефільм" і підписав відповідний наказ. Голова Держкомтелерадіо Олег Наливайко у зв’язку з рішенням парламентського Комітету з питань свободи слова та інформаційної політики від 25 лютого, на підставі листа трудового колективу "Укртелефільму" від 26 лютого і з метою державної реєстрації припинення ДП "Українська студія телевізійних фільмів "Укртелефільм" підписав наказ про внесення змін до складу комісії з реорганізації студії. Зокрема до складу комісії знову введені представники "Укртелефільму".

7 березня 2016 року в ефірі UΛ:Перший стартувала серія програм "Word on the street" ("Слово на вулиці"), яка на прикладі звичайних життєвих історій, буденних ситуацій, пригод і подорожей розповідаєпро Велику Британію, її культуру, знайомить із живою англійською мовою. Програма транслювалася з українськими субтитрами, а повтор серії – англійською без субтитрів.

15 березня 2016 року народні депутати з Комітету з питань свободи слова та інформаційної політики зареєстрували законопроект № 4232 "Про внесення змін до Закону України "Про Суспільне телебачення і радіомовлення" (щодо порядку приєднання ДП "Українська студія телевізійних фільмів "Укртелефільм").

За даними "Суспільного мовлення", суть законопроекту полягає в зміні порядку приєднання студії "Укртелефільм" до суспільного мовника. Вони пропонують приєднати "Укртелефільм" до публічного акціонерного товариства "Національна суспільна телерадіокомпанія України" (НСТУ), яке буде створене з Національної телекомпанії України (НТКУ).

22 березня 2016 року Кабінет міністрів України 18 березня зареєстрував законопроект № 4269, яким вносить зміни до Закону України "Про Суспільне телебачення і радіомовлення України".

У новій редакції закону пропонується вилучити поняття "суспільна власність", оскільки така форма власності не регулюється українським законодавством. Внесення змін ініціювало Міністерство юстиції.

26 березня 2016 року на UΛ:Перший стартував проект "Переселенці". Дванадцять історій із півтора мільйона. Дванадцять серій і дванадцять героїв. Дванадцять хвилин, потягом яких неможливо відірвати очей від екрана чи відволіктися… Проект "Переселенці" – історії тих, хто змушений був покинути все.

13 квітня 2016 року члени Комітету з питань свободи слова та інформаційної політики на черговому засіданні, яке відбулося 13 квітня, рекомендували Верховній Раді прийняти проект закону №4232 "Про внесення змін до Закону України “Про Суспільне телебачення і радіомовлення”" (щодо порядку приєднання ДП "Українська студія телевізійних фільмів "Укртелефільм") в першому читанні та в цілому.

За словами голови Комітету свободи слова Вікторії Сюмар, цей проект дасть можливість розблокувати реформу Суспільного мовлення, яку саботує "Укртелефільм".

18 квітня 2016 року Держкомтелерадіо вніс чергові зміни до Статуту Національної телекомпанії України, пов’язані з об’єднанням з ДТРК. Тепер НТКУ має зареєструвати цей Статут відповідно до законодавства.

НТКУ стали правонаступниками майна, прав та обов’язків Національної радіокомпанії України, телеканалу "Культура", 28 ДТРК, які реформовані в філії НТКУ. А саме: Івано-Франківської, Полтавської, Херсонської, Хмельницької, Волинської, Дніпропетровської, Донецької, Житомирської, Закарпатської, Запорізької, Кіровоградської, Львівської, Миколаївської, Одеської, Рівненської, Сумської, Тернопільської, Харківської, Черкаської, Чернівецької, Чернігівської, Вінницької, Луганської ОДТРК, Київської ДРТРК, Новгород-Сіверської та Криворізької РДТРК. Нагадаємо, засновником НТКУ є Кабінет Міністрів.

Залишаються поки що не приєднаними дві кримські ДТРК, щодо майна і рахунків яких є питання у перевіряючи органів та Казначейства.

8 травня 2016 року UΛ:Перший втілив і показав проект "Війна не робить винятків. Жіночі історії Другої світової" – інформаційно-просвітницький проект Українського інституту національної пам’яті, Національного музею історії України у Другій світовій війні та Української асоціації дослідників жіночої історії.

17 травня 2016 року Верховна Рада ухвалила закон "Про внесення змін до Закону України "Про Суспільне телебачення і радіомовлення" (щодо порядку приєднання ДП "Українська студія телевізійних фільмів "Укртелефільм")". За ухвалення в першому читанні та в цілому відповідного законопроекту № 4232 проголосували 235 народних депутатів.

Цей закон вносить такі зміни до закону "Про Суспільне телебачення і радіомовлення України": виключає державне підприємство "Українська студія телевізійних фільмів "Укртелефільм" з першого етапу реформування державних мовників на суспільне і приєднує його на другому етапі вже до утвореної юридичної особи ПАТ НСТУ у формі публічного акціонерного товариства "Укртелефільм", 100% акцій якого належить державі.

21 травня 2016 року UΛ:Перший організував телевізійний День Європи – у суботу, 21 травня – із концертами Джамали і ONUKA, прямими включеннями з центру Києва й інтерв’ю учасників події.

Відкриття Дня Європи, церемонія за участю перших осіб держави та Києва, прямі включення, театральні вуличні шоу, виступи мімів та міні-вистави, фестиваль вуличної музики "Street Music Day", поетичні читання проекту "Тематичний поетичний Київ – 100 талантів", майстер-клас від хореографа Амадора Лопеса за участю шоу-балету "Rumbero’s", вечірній концерт гурту ONUKA " – таким був День Європи-2016 в ефірі телеканалу.

6 червня 2016 року Президент України Петро Порошенко підписав закон про внесення зміни до Закону України "Про Суспільне телебачення і радіомовлення України" щодо порядку приєднання державного підприємства "Українська студія телевізійних фільмів "Укртелефільм".

Цей закон вносить виключає державне підприємство "Українська студія телевізійних фільмів "Укртелефільм" з першого етапу реформування державних мовників на суспільне і приєднує його на другому етапі вже до утвореної юридичної особи ПАТ НСТУ у формі публічного акціонерного товариства "Укртелефільм", 100% акцій якого належить державі. Таким чином, усуваються перешкоди у створенні Національної суспільної телерадіокомпанії України.

21 червня 2016 року в ефірі UΛ:Перший почала виходити програма журналістських розслідувань "Наші гроші" з Денисом Бігусом.

Спеціальний проект до 25-річчя незалежності України підготував телеканал UΛ:Перший. Історії художників, спортсменів, науковців, факти з минулого країни, про які мало хто знає, й кіно майбутніх відомих режисерів поєдналися у телепроекті "Україна-25".

8 липня 2016 року Держкомтелерадіо розробив проект порядку перетворення державного підприємства "Українська студія телевізійних фільмів "Укртелефільм" у публічне акціонерне товариство "Укртелефільм" та проект постанови КМУ, яким має бути затверджено цей Порядок.

8 липня 2016 року в ефірі вийшов спецпроект "Польща. Слово свободи".

У студії разом з істориком і публіцистом Олександром Зінченком українсько-польські стосунки і феномен Ґєдройця обговорюють професорка Варшавського університету та "Києво-Могилянської академії" Оля Гнатюк, головний редактор видавництва "Дух і літера" Леонід Фінберг, колишній заступник міністра закордонних справ України Данило Лубківський та заступник голови дипломатичної місії в Польщі Рафал Вольські.

15 липня 2016 року Державний комітет телебачення і радіомовлення України юридично затвердив подання про дирекцію у роботі з філіями НТКУ. Відповідний документ 15 липня підписав в.о голови Держкомтелерадіо Богдан Червак.

За дирекцію у роботі з філіями НТКУ відповідає заступник генерального директора НТКУ Зураба Аласанії – Михайло Шматов.

19 липня 2016 року у парламенті зареєстровано законопроект № 4996 "Про внесення зміни до Закону України "Про Суспільне телебачення і радіомовлення України", автором якого є кабінет Міністрів України.

Згідно з проектом пропонується виключити абзац дев’ятий пункту 4 розділу IV "Прикінцеві та перехідні положення" закону про Суспільне, а саме: "запровадження регулювання власності загального користування (суспільної власності)".

Відповідно до пояснювальної записки, проект внесено з метою приведення норм Закону України "Про Суспільне телебачення і радіомовлення України" у відповідність до положень Конституції України та норм міжнародного права. А саме, на думку, Мін’юсту запровадження регулювання власності загального користування (суспільної власності) видається недоцільним. Конституцією України визначено право власності та його форми, а саме: приватну, державну і комунальну форми власності. "Поняття "суспільна власність", що застосовується в контексті суспільного (громадського) телерадіомовлення, є особливою правовою категорією, яка не розглядається як окрема форма власності", – пояснюють автори проекту.

28 липня 2016 року голова Держкомтелерадіо Олег Наливайко затвердив статут Національної телекомпанії України в новій редакції. Це остання зміна статуту перед перетворенням НТКУ в ПАТ НСТУ.

Голова Держкомтелерадіо підписав наказ №145 від 26 липня 2016 року "Про затвердження статуту НТКУ в новій редакції". Цю інформацію Олег Наливайко підтвердив сайту "Суспільне мовлення" особисто.

За його словами було внесено дві важливі зміни. Перша – в загальні положення додали, що НТКУ є правонаступником майна, прав та обов’язків державної ТРК "Крим" та Севастопольської регіональної ДТРК.

Друга зміна стосується розділу 9 "Трудовий колектив". Доповнені повноваження та права трудових колективів відокремлених підрозділів. Зокрема, повноваження трудового колективу НТКУ реалізуються не тільки загальними зборами НТКУ, а й зборами трудових колективів відокремлених підрозділів. На зборах вирішуються нагальні питання трудових колективів. Крім того інтереси трудових колективів НТКУ та структурних відокремлених підрозділів представляють виборні органи первинних організацій профспілки.

5-21 серпня UΛ:Перший транслював Олімпійські ігри-2016.

До Олімпіади-2016 UΛ:Перший запустив проект "Ріо-2016. Студія". У прямому працювали дві пари ведучих: удень, із 13:30 – Дар’я Кузнецова і Дмитро Лазуткін, увечері, з 20:00 – Тетяна Терехова і Слава Варда. Вони разом зі запрошеними експертами, олімпійцями, діячами культури, а також друзями і близькими тих, хто представляє країну в Ріо, аналізували виступи наших спортсменів.

22 серпня 2016 року як спецпроект вийшов проект "Розсекречена історія" з Олександром Зінченком – про таємні сторінки минулого нашої країни, невідомі факти її творення та радянські міфи, яких за 25 років досі повністю не вдалося позбутися.

За місяць – 24 вересня – почалися щотижневі покази "Розсекреченої історії".

23 серпня 2016 року на UΛ:Перший стартували "Новини: Культура" – інформаційна програма про події українського й світового культурного простору. Ведучі: Артем Глєбов та Людмила Микитюк.

До 25-ї річниці Незалежності UΛ:Перший спільно з Українським інститутом національної пам’яті підготували проект "Люди Свободи".

Це поети і політики, військові і музиканти, науковці й художники. Хтось боровся за свободу народу, хтось за свободу творчості, думки, хтось зі зброєю в руках, а хтось – із пензлем. Кожного з них жорстоко ламали – когось у тюрмі, когось у "шарошці", фізичними чи моральними тортурами. Жоден із них не мав можливості реалізувати свій потенціал на повну потужність. Вони не стали тими, хто очолив незалежну країну, не дописали чудової пісні чи вірша, не подарували світові ще одного важливого винаходу чи прекрасної картини. Але вони зуміли зберегти свободу в собі, пронести її через часи неволі.

25 серпня 2016 року UΛ:Перший запустив проект "Франко – не каменяр" до 160-ї річниці від дня народження письменника, поета, перекладача, публіциста і громадського діяча Івана Яковича Франка. Цикл відеороликів, у яких вірші видатного українця звучать іспанською, французькою, англійською, польською, латвійською, німецькою, а також португальською і бразильською португальською мовами, телеканал показував в ефірі протягом декількох днів.

XV літні Паралімпійські ігри пройшли із 7 по 18 вересня у бразильському Ріо-де-Жанейро. На цих змаганнях українська збірна посіла третє загальнокомандне місце, виборовши 117 медалей: 41 золоту, 37 срібних і 39 бронзових. Понад сто годин Паралімпіади-2016 транслював UΛ:Перший.

Спеціально до Паралімпійських ігор у Ріо телеканал запустив прямо ефірний проект "Паралімпіада-2016. Студія", ведучими якого стали срібна і бронзова призерка Паралімпійських ігор Світлана Трифонова та учасник збірної України зі стрільби з лука, засновник проекту Доступно.UA Дмитро Щебетюк.

24 вересня в ефірі телеканалу стартував "Бабин Яр. Без права на існування" – спецпроект до 75-х роковин трагедії Бабиного Яру. Це – цикл відеороликів про вирішення Третім Рейхом "єврейського питання", факти розстрілів у Бабиному Яру українців, росіян і циган, а також спогади врятованої Діни Пронічевої.

26 вересня UΛ:Перший запустив цикл відеороликів про українського історика, письменника, громадського та політичного діяча Михайла Сергійовича Грушевського. У рамках спецпроекту до 150-річчя з дня народження видатного українця з 26 вересня до 1 жовтня в ефірі телеканалу розповідатимуть про значимі віхи життя політика, чиї ідеї актуальні й сьогодні.

Із 8 жовтня 2016-го в ефірі UΛ:Перший стартувала програма "Спорт. Тиждень", у якій журналісти телеканалу збирають ще більше матеріалів про досягнення українських спортсменів, аналізують останніх спортивних подій, обговорюють проблеми сучасного спорту в Україні.

7 жовтня 2016 року головою комісії з перетворення Національної телекомпанії призначили Зураба Аласанію. Держкомтелерадіо видав наказ від 30 вересня 2016 року № 177 "Про реорганізацію Національної телекомпанії України".

Відповідно до документу наказано припинити діяльність Національної телекомпанії України шляхом перетворення у публічне акціонерне товариство "Національна суспільна телерадіокомпанія України". Буде створено комісію з перетворення, головою якої стане генеральний директор НТКУ Зураб Аласанія. До комісії такої увійшли перший заступник генерального директора НТКУ Олександр Харебін, заступники генерального директора Ганна Бичок, Михайло Шматов, Дар’я Юровська та інші.

Згідно з наказом, потрібно визначити строк заявлення кредиторами своїх вимог до НТКУ – два місяці з дня оприлюднення повідомлення про припинення НТКУ.

13 жовтня 2016 року на офіційному сайті Держкомтелерадіо оприлюднили проект Статуту Публічного акціонерного товариства "Національна суспільна телерадіокомпанія України" (ПАТ НСТУ).

"Проект постанови Кабінету Міністрів України для громадського обговорення оприлюднено у підрубриці "Проекти актів Кабінету Міністрів України" рубрики "Законопроектна діяльність" офіційного веб-сайту Держкомтелерадіо", – йдеться у пояснювальній записці до проекту постанови Кабміну.

Держкомтелерадіо надіслав відповідний проект на розгляд до зацікавлених органів влади, зокрема Міністерства фінансів і Міністерства юстиції.

Як зазначено у пояснювальній записці,прийняття постанови Кабінету Міністрів України дасть можливість забезпечити діяльність публічного акціонерного товариства "Національна суспільна телерадіокомпанія України", що в свою чергу, задовольнить інформаційні та культурні потреби суспільства, забезпечить права громадян на свободу думки і слова, на отримання повної, достовірної та оперативної інформації, відкрите і вільне обговорення суспільних питань.

20 жовтня 2016 року Севастопольська регіональна державна телерадіокомпанія і державна телерадіокомпанія "Крим" припинила реєстрації як юридичні особи в статусі ДТРК. Відповідний запис внесено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Севастопольська РДТРК та Кримська ДТРК, як і всі обласні державні телерадіокомпанії, реформовані у філію НТКУ, і тепер працюють як регіональні дирекції. Це останні ДТРК, які припинили реєстрації як юридичні особи.

Раніше припинили свої юридичні особи канал "Культура", КДР ТРК, Національна радіокомпанія України, Луганська, Кіровоградська, Одеська, Полтавська,Херсонська, Львівська, Запорізька, Хмельницька, Закарпатська, Черкаська,Рівненська, Чернівецька, Дніпропетровська, Житомирська, Чернігівська, Донецька, Миколаївська ОДТРК (але згодом реєстратор відкликав рішення про припинення реєстрації через деякі питання фіскальної служби до цієї ОДТРК), Новгород-Сіверська, Криворізька ДТРК, Сумська, Тернопільська, Волинська, Вінницька, Харківська ОДТРК припинили своє існування як юридичні особи.

Сумська філія Національної телекомпанії України з 1 січня 2016 року почала мовити під логотипом "UΛ:Суми". Ця регіональна дирекція першою з усіх філій НТКУ отримала право використовувати частку "UΛ:" у своєму графічному оформленні. Решта компаній поки що такого логотипу не отримали.

Усього за понад два з половиною роки Національною телекомпанією України було створено понад 60 проектів і десятки документальних фільмів. Ексклюзивною фішкою мовника стали "Національні дебати".