18 вересня 2016, 16:37
Київська старовина. Світ мистецтва
Брати Кричевські були одними з перших в Україні, хто став трактувати і досліджувати народну творчість як високу мистецьку цінність, важливу частину духовного скарбу народу.
У 1902 році 30-річний харківський архітектор Василь Кричевський закінчує роботу над проектом споруди Полтавського Земства – перлини архітектури українського модерну. Жодної іншої будівлі, рівної за своїм значенням для відродження українського народу, XX століття не створило. До Василя Кричевського не було досліджених і зафіксованих наукою канонів українського стилю в архітектурі. Йому довелося самостійно вивчати етнографічні матеріали і за дуже короткий термін часу викрісталізувати їхній сенс у модерновому прочитанні.
Шедевр художника Федора Кричевського – триптих "Життя", що складається з картин "Кохання", "Повернення" і "Сім’я" експонувався на Міжнародній художній виставці у Венеції. Створений під безперечним впливом австрійського художника Густава Клімта, твір використовує форми старовинного українського настінного живопису.
У 1918 році Василь Кричевський, на замовлення Центральної Ради, створює герб Української Народної Республіки, у якому розміщує Тризуб – один із найдавніших символів поєднання трьох сфер буття, герб Київської Русі.