:
Про процес переходу від державного до суспільного мовлення в Україні чув майже кожен. Але досі не всі добре розуміють що це таке – суспільне мовлення і яким воно має бути. Щоб уникнути зайвих помилок у цьому процесі, Національна телекомпанія України (НТКУ), на базі якої будується суспільне мовлення, періодично запрошує до своїх стін представників суспільних мовників із різних країн світу. Переважно з тих, де такий формат мовлення успішно і давно працює. Минулого тижня до НТКУ завітали: Борис Берґант – радник з питань медіа у Європейській Мовній Спілці (ЄМС), Руурд Б’єрман – старший експерт компанії PUM (Нідерланди) та Йоханнес Гроцкі – експерт Deutsche Welle (DW) та Баварського суспільного мовника. Гості поділилися своїм досвідом та дали українським колегам цілу низку цінних порад.
Нагадаємо, що з 1 січня 2015 року всі державні телерадіокомпанії України припиняють своє існування і перетворюються на єдиний незалежний медіа мовник країни – Національну суспільну телерадіокомпанію України.
Ми запитали іноземних колег, що таке Суспільне мовлення по своїй суті. Та які позитивні зміну у сфері медіа воно принесе нашій країні.
Борис Берґант:
Ви матимете мовник, з яким громадяни матимуть змогу ідентифікувати себе, якому будуть довіряти і на інформацію якого можна покладатися. Також він матиме контент для абсолютно всіх верств населення країни.
Йоханнес Гроцкі:
Суспільне мовлення – це єдиний спосіб неприбуткової журналістики. Тобто, жоден олігарх не зможе вказувати як ви маєте робити репортажі, що можна говорити, а що потрібно замовчувати. Тож люди зможуть бути переконані, що отримають настільки правдиві новини, на скільки це можливо. По-друге – на суспільному мовнику завжди можна почути усі точки зору з того чи іншого питання, а не однобокі коментарі. Я знаю, що будь-які зміни зазвичай лякають людей. Але, повірте, суспільне мовлення будується роками. І я глибоко вражений тим, що за такий короткий час ви хочете одночасно реалізувати дуже багато задач, тим паче в такий не простий для вас період. Впевнений, що ви йдете у майбутнє правильним шляхом.
Руурд Б’єрман:
Ситуація, яка зараз склалася в Україні, дещо поляризувала суспільство, стосунки між різними частина країни ускладнилися. І суспільне мовлення якраз є одним із тих інструментів, який зможе показати людям, що вони громадяни однієї країни і сприяти єдності вашої держави. Якщо умовно говорити про те, скільки ви вже зробили для впровадження суспільного мовлення – то половина шляху вже пройдена. Та найскладніше ще попереду. Ваш Закон про суспільне мовлення потребує доопрацювань. Наразі потрібно визначитися із базовими речами – яка буде організаційно-правова структура компанії, хто нею буде керувати, скільки грошей ви отримаєте і що станеться з людьми, які будуть звільнені у зв’язку із реорганізацією.
Йоханнес Гроцкі:
Я не погоджуюсь із тією частиною вашого Закону, де говориться, що суспільне мовлення має фінансуватися із держбюджету. Політикам це дасть відчуття, нібито це їх гроші, хоча насправді вони надходять від платників податків. Навіть, якщо перші чотири роки ви утримуєтесь за рахунок держави, після – обов’язково маєте змінити тип фінансування. Для України я раджу обрати систему абонплати. Щоб так відбулося, вам за цей період необхідно завоювати довіру глядачів. Ви однаково маєте подавати інформацію як про уряд, так і про опозицію. Таким чином за ці чотири роки ви зможете показати, що є дійсно незалежним медіа.
Борис Берґант:
Не дозволяйте політикам втручатися в управління вашого фінансування та вашу діяльність. Себто ви маєте тримати їх на відстані витягнутої руки. Нехай пам’ятають, що фінансування суспільного мовлення не є їхньою політичною волею. Це є їхнім обов’язком відповідно до Амстердамського протоколу і численних положень Ради Європи, повноважним членом якої є Україна. Тож вони є обов’язковими для виконання Україною та її політиками. Про щоб ми не говорили з вами, головне – це передбачуваність та стабільність вашого фінансування. Сума має бути сталою й незмінною.
Найкращий спосіб оплати, який існує в багатьох країнах Європи – це абонплата. Для України це дуже актуально, скільки ви велика країна. Наприклад, у Словенії, лише 2 млн населення. І ліцензійний внесок є достатньо дорогим. В Україні, навіть, якщо кожна людина платитиме три-чотири євро, ви все одно отримаєте чималу суму. І зможете забезпечити собі нормальний рівень фінансування за рахунок відносно невеликих відрахувань від населення. Тільки пам’ятайте, що ви несете відповідальність перед громадянами. І чому б не показати це взаєморозуміння та взаємопідтримку існуючи за рахунок ліцензійного внеску. Кращого варіанту ще не було придумано.
Руурд Б’єрман:
Це дуже гарне питання. Ми багато про це дискутували. Коротка відповідь – і так, і ні. Ні, оскільки суспільні медіа повинні мати власні критерії успішності. Але з іншого боку вас має цікавити те, яку аудиторію ви охоплюєте, і які програми мають найбільші рейтинги. Що саме цікаво дивитися глядачу.
Йоханнес Гроцкі:
Якщо у вас канал з рекламою, то мова йде про конкуренцію. Оскільки конкуренція задає ціну цієї реклами. І тоді вам потрібно приділяти увагу рейтингам. Але якщо мовник без реклами, то ситуація дещо інша.
Руурд Б’єрман:
Це одна з основних дискусій, яка точиться в ЄМС. Деякі країни-члени ЄМС на своїх суспільних мовниках не мають реклами взагалі і проти її наявності в ефірі інших мовників. Та, наприклад, у Нідерландах без реклами було б важко знайти фінансування для суспільного мовника. Адже вона складає третину бюджету. Та, все одно, я вважаю, що в майбутньому все суспільне мовлення буде без реклами.
Борис Берґант:
Пам’ятайте, для вас думка суспільства має бути важливою завжди! А не лише на початку вашого шляху. Ви несете відповідальність перед громадянами, отож маєте цікавитися, яка саме інформація їм потрібна та цікава. Це можна робити за допомогою усіх можливих методів опитування: анкети, публічні слухання, коли редактор іде спілкується з людьми і дізнається їхню думку й пояснює їм вашу діяльність. Згодом ви можете призначити омбудсмена, який буде дізнаватися громадську думку. Також ви маєте створити міцний відділ зв’язків з громадськістю, який буде промотувати ваші проекти.
Йоханнес Гроцкі:
Дуже добре, якщо ви будете мати кілька спеціалізованих каналів. В Німеччині ми маємо щастя мати такий окремий канал лише для дітей. До речі, він ще й без реклами взагалі. А це приваблює не лише дітей, а й батьків, які знають, що малеча після перегляду програм не змушуватиме їх щось купувати. Можливо, окремий дитячий освітній канал для вас також буде успішним рішенням.
Борис Берґант:
Новини на суспільному мовнику повинні бути надійними! Люди мають повністю довіряти вам. Ваші новини мають бути точними і перевірятися по два-три рази. Ми живемо в час переповнений інформацією. І люди вже не знають кому можна вірити. Приватні мовники дуже часто женуться за сенсаційними новинами, або створюють їх штучно. Ваша задача в тому, щоб віднаходити ті новини, які дійсно цікавлять суспільство і є для нього актуальними.
Руурд Б’єрман:
Новини на комерційних каналах дуже часто залежать від бажань їх власників. Часто вони показують відверту дурню. Новини на суспільному мовнику повинні гарантувати аудиторії завжди гарну якість.
Борис Берґант:
Це питання поза межами нашого обговорення. Оскільки роль суспільного мовлення полягає в тому, що воно не може мати ніякої цензури. Ніхто не має бути цензором для когось іншого. Ми маємо подавати важливу інформацію такою, якою вона є. Та головне, щоб не було самоцензури, яка є значно небезпечнішою за інші види.
© 2024 АТ НСТУ |
Сайт виготовлено за підтримки Ради Європи та Уряду Канади
