:
Незалежні медіа (які ще називають суспільними) працюють в Європі вже понад 50 років. Це ЗМІ, які не підвладні впливу з боку політиків, держустанов чи бізнес-структур. Вони незалежні, а тому мають високий рівень довіри у суспільства. В Україні такий формат з’явиться лише з наступного року. Згідно Закону "Про Суспільне телебачення і радіомовлення України", в 2015 році буде діяти Національна суспільна телерадіокомпанія України (НСТУ). Створена вона буде на базі Національної телекомпанії України (НТКУ).
Враховуючи, що для багатьох українців поняття Суспільного є ще чимось новим і не до кінця зрозумілим, ми попросили наших європейських колег розказати, як працює суспільне мовлення в Німеччині. Керівник департаменту відносин німецького телеканалу ZDF Гайко фон Дебщиц та представник німецької організації Deutsche Welle Akademie Панделі Пані, які днями завітали до НТКУ, з радістю відгукнулися на пропозицію та відповіли на наші питання.
Чому, на вашу думку, в Україні потрібно впроваджувати Суспільне і яким має бути такий мовник?
Гайко фон Дебщиц:
Для України, яка нині зазнає багатьох змін, запровадження суспільного мовлення є одним із важливих факторів стабілізації демократичного процесу. І ми хочемо допомогти у створенні нового для вашої країни формату мовлення. Завдяки цьому візиту ми краще зрозуміємо, в яких напрямках можемо зробити свій внесок. Ми завжди відкриті до обміну досвідом та освітніми програмами для працівників майбутньої НСТУ і раді такій співпраці.
Стосовно ж новостворенного мовника – він має бути таким, аби кожен громадянин зміг знайти на ньому щось цікаве та цінне для себе. НСТУ має стати надійним джерелом інформації на яке люди можуть покладатися. А для цього ви повинні бути незалежними від політичного чи економічного впливу.
Панделі Пані:
Те, що суспільне мовлення повинно бути за будь-яких обставин – це однозначно. На НТКУ ми відвідали музей телебачення, де одним із експонатів був телефон, що раніше використовувався для зв’язку між генеральним директором телекомпанії та урядом. Цей телефон є яскравим прикладом того, що таке державне телебачення і якого впливу воно зазнає від влади. Суспільний мовник повинен буди підконтрольним не уряду, а своїм глядачам. Тому такий телефон, як символ підконтрольності владі, має бути лише експонатом у музеї. Щоб люди бачили – це виключно пережиток минулого.
Як нам відомо, ви мали змогу оцінити роботу команди, що працює над створенням НСТУ. Що скажете з цього приводу?
Гайко фон Дебщиц:
Судячи з побаченого в мене виникли лише позитивні враження й впевненість, що над цим нелегким завданням працює потужна команда. Керівництво каналу професійне та віддане своїй справі. Це люди, які володіють знаннями щодо ситуації не лише в Україні, а й ознайомлені із моделями суспільного мовлення, які функціонують в країнах Європи. Вони розуміються на тому, що роблять і чого прагнуть.
Але самого професіоналізму може бути замало. Відомо, що трапляються конфлікти між владою та суспільним ЗМІ. Чи мали ви такий досвід і як в такому разі медіа відстоювали свою незалежність?
Гайко фон Дебщиц:
Так, в минулому було кілька випадків, коли політичні партії або уряд намагалися чинити вплив. Такі ситуації вирішувалися через Конституційний суд. І судді ставали на захист принципів незалежного мовлення.
Звучить оптимістично. А як, на вашу думку, суспільному мовнику можна здобути довіру аудиторії?
Гайко фон Дебщиц:
Не існує єдиного рецепту, адже довіру ви здобудете лише з часом. Аудиторія має бути впевненою, що інформація, яку ви подаєте – збалансована і достовірна. Щоб уникнути ситуацій, коли журналісти подають недостовірний матеріал, ви повинні створити інструменти перевірки та контролю. Журналісти – це звичайні люди, які мають свої переконання та політичні погляди. Але ви маєте надавати однаковий простір для різних точок зору. І довести глядачам, що не надаєте нікому перевагу. Це питання журналістської етики. Саме так ви здобудете довіру.
Неупередженість, певно, це тільки частина складової успіху медіа серед глядачів. А чи підтримуєте (і як) ви зв’язок із аудиторією?
Гайко фон Дебщиц:
Ми завжди тримаємо зворотній зв'язок зі своєю аудиторією. Є ряд вимог до редакційної діяльності – система правил, яких ми повинні дотримуватись. Якщо глядач має зауваження, чи в нього склалося враження, що той чи інший сюжет був некоректним чи недостовірним, то в нас існує формалізована система подачі скарг. Телевізійна рада розглядає такі звернення і передає їх головному редактору, який перевіряє сюжет. Після цього глядач обов’язково отримує відповідь. Для нас це звичайний процес. Саме так формується довіра глядача.
А що відрізняє суспільного мовника від комерційних телеканалів?
Гайко фон Дебщиц:
У порівнянні із приватними каналами ми маємо більшу кількість інформаційних програм, серед яких новини, політичні ток-шоу, документальні фільми тощо. Комерційні мовники схильні показувати здебільшого розважальні програми, серіали. Ми також маємо їх у своєму ефірі, але в меншій кількості. На мій погляд, більша половина нашого програмного наповнення – це інформаційний контент.
Сьогодні люди, а особливо молодь, все менше дивляться телевізор і віддають перевагу Інтернету. Чи враховуєте ви цю тенденцію?
Гайко фон Дебщиц:
Ми повинні прийняти той факт, що Інтернет таке ж джерело інформації, як телебачення, радіо чи преса. Тому важливо, щоб вироблений нами контент був у вільному доступі для інтернет-спільноти. Також ми виробляємо певну кількість матеріалу виключно для користувачів всесвітньої мережі.
Підсумовуючи ваші відповіді, чи можна сказати, що вам вдалося створити успішний телеканал, який дивляться глядачі у вашій країні?
Гайко фон Дебщиц:
Вже близько двох років ми є лідерами ринку. Частину цього успіху складає велика кількість інформаційних програм. Також популярністю користуються спортивні програми та висвітлювання тих чи інших спортивних подій. Виробництво таких проектів вимагає багато грошей, але це забезпечує високі рейтинги. Ми не слідуємо популістським смакам, а створюємо телевізійний продукт, який є цінним і корисним для глядачів.
Напевно, для такого результату потрібно було залучити не один десяток фахівців та висококваліфікованого керівника або ж створити цілий орган, що контролює ваш суспільний мовник?
Гайко фон Дебщиц:
В Німеччині ситуація дуже специфічна. Закони щодо суспільного мовлення приймаються не в Берліні центральним урядом, а федеральними землями. Я працюю на мовнику, який має централізовану організацію. У нас є Рада правління, яка складається із 77 членів. Всі вони є представниками різних суспільних груп: політичних партій, профспілок, релігійних спільнот, асоціації юристів, груп роботодавців та ін. Саме вони обирають керівника мовника і уважно слідкують за діяльністю організації.
А як побудована система фінансування суспільного мовлення в Німеччині?
Гайко фон Дебщиц:
У нас воно фінансується за рахунок обов’язкової абонентської плати. Сума, яку щомісяця сплачує кожна родина – становить майже 20 євро. Вона є незмінною вподовж останніх 5–6 років. Ми задоволені такою системою фінансування. Але не впевнений, що вона стовідсотково найкраща для України. Найбільша перевага абонентської плати в тому, що вона робить мовник незалежним від уряду. Така модель є популярною в країнах Європи, а запозичена була із Великобританії. Також менше 10% нашого прибутку становить реклама.
І наостанок питання про перспективи Суспільного в Україні: згідно Закону, перші чотири роки суспільне мовлення в Україні буде фінансуватися із держбюджету. Як заохотити людей потім сплачувати абонентську плату?
Гайко фон Дебщиц:
Для того, щоб населення платило гроші за ваші послуги, ви повинні задовольняти його інтереси. Звісно, що складно створити програмне наповнення, яке буде привабливим абсолютно для всіх. Це завдання не з легких. Та ви повинні хоча б спробувати, щоб в результаті не втратити любов свого глядача. Якщо ж люди побачать, що ви не виправдовуєте їхніх очікувань і показуєте щось не надто важливе для їхнього життя, вони не захочуть вас фінансувати.
© 2024 АТ НСТУ |
Сайт виготовлено за підтримки Ради Європи та Уряду Канади
