Суспільний мовник – найперший ворог корупції

Протягом минулого тижня німецькі журналісти, представники Deutsche Welle Akademie та каналу ARD, провели тренінг для команди новин Першого Національного. Тренери Хайке Янсен та Александр Ланг розповідали українським колегам про те, якими мають бути новини на суспільному мовнику, а також обговорили комунікації в команді, робочі процеси, планування форматів тощо. 

Німецькі колеги відмітили, що відділ новин, вже сьогодні працює за стандартами суспільного мовлення і кореспонденти є неупередженими, об’єктивними та професійними. Детальніше про враження від роботи ньюзруму Першого Національного наші гості розповіли під час інтерв’ю.

Розкажіть, будь-ласка, про тренінг, який ви проводили для журналістів НТКУ. На чому саме ви робили акценти у ході навчання та яку кінцеву мету він мав?

Хайке Янсен: Метою тренінгу було визначення викликів (тобто проблем та питань – ред.), що існують у поточному робочому процесі відділу новин та пошук способів ефективнішого використання ресурсів у майбутньому. Враховуючи, що BBC вже проводив базовий тренінг для ньюзруму, ми зосередили увагу на чутливому до конфлікту репортажі. Наразі, звертаючи увагу на поточну ситуацію в країні, це надзвичайно актуально. Такий репортаж важливий, адже має на меті не розпалювати конфлікт, а знаходити для нього рішення, розв’язувати його. Звісно, у ситуації, що склалася в Україні ніхто не зацікавлений в насильстві, усі прагнуть миру. Кожна людина має особисту точку зору та схиляється до однієї чи іншої сторони конфлікту, проте журналіст має залишатися об’єктивним, не зважаючи на власні емоції та переконання. Журналіст у своєму матеріалі має подавати факти, а не власну думку, а вже вони покажуть хто правий, а хто – ні. Друга частина тренінгу стосувалась журналістських розслідувань та джерел інформації. Також у ході тренінгу та спілкування з працівниками Першого Національного ми спробували зрозуміти, якою є поточна ситуація на каналі, для того, аби розуміти якою може бути наша подальша співпраця.

Александр Ланг: Я оцінював не скільки працівників відділу новин, скільки наявну техніку, бо я сам технік. Тож, в першу чергу, оцінював результати їхньої роботи з точки зору картинки, зокрема, її якості. Тобто мене цікавило, що виробляють і показують глядачеві журналісти Першого Національного, адже картинка – це те, що будуть бачити люди. Окрім того, я провів технічну оцінку НТКУ, щоб зрозуміти, що саме у вас є і чим ми можемо вам допомогти, виходячи з того. 

Після знайомства та тренінгу, щоб ви могли порадити першочергово змінити українським новинам? На що слід звернути увагу?

Хайке Янсен: Хочу порадити журналістам не приймати на віру те, що говорять політики або інші джерела. Ніколи не забувати, що суспільна телекомпанія має служити людям і надавати їм лише правдиву інформацію. Надзвичайно важливим є спілкування з людьми – слід постійно пояснювати їм переваги суспільного мовлення і те, що воно служитиме саме народу. 

Александр Ланг: З точки зору робочого процесу – все гаразд! Ви можете і вам вдається працювати так як потрібно, з точки зору техніки – теж ситуація непогана, доволі задовільна. Однак, можна модернізувати наявну техніку вже в найближчому майбутньому. Це завдання, на якому, на мою думку, варто зосередитися. Дуже важливо, щоб відділ працював як єдине ціле. Редактори, журналісти, оператори, техніки мають розуміти до якої мети вони прагнуть і що хочуть побачити в результаті. Командний, творчий і креативний підхід – запорука гарного результату роботи. Я в жодному разі не хочу сказати, що наразі ситуація в колективі незадовільна. У вівторок у мене була можливість побувати на зйомках і хочу підкреслити, що комунікація між журналістом і оператором була на достойному рівні, вони обмінювались думками, з приводу того, що варто відзняти і показати. Їхня співпраця та порозуміння були на хорошому рівні, але простір для вдосконалення є завжди. Дуже важливо, що є відкрита дискусія, обговорення, ніхто не боїться висловити свою власну точку зору. 

Певно, ви добре знаєте, якими мають бути і якими є новини у Європі. Наскільки, на вашу думку, відрізняються українські новини від європейських?

Хайке Янсен: перш за все треба розрізняти різні види ЗМІ, але я помітила, що чимало українських медіа не є незалежними в своїй діяльності. Вони повідомляють і висвітлюють те, що кажуть їм їхні власники. Аналогічна ситуація є і в інших країнах Європи. Та й сама Німеччина – не виняток. Говорячи конкретно про ситуацію на Першому Національному, хочу наголосити, що робота ньюзруму дуже добре організована, зокрема, завдяки її керівництву – Світлані Коляді, яка нам дуже імпонує. Вона організовує робочий процес відповідно до світових і європейських стандартів. 

Чи можна новини Першого Національного залишити в рамках суспільного мовлення в тому вигляді, в якому вони наразі є? Чи треба кардинально щось змінювати? 

Хайке Янсен: Новини Першого Національного каналу близькі до суспільних новин! Однак, варто пам’ятати, що є певні технічні обмеження і журналісти мають ставити більше запитань. Їм є ще чому повчитися, проте вони на правильному шляху. Я хочу наголосити, що Національна телекомпанія України рухається у правильному напрямку, створюючи такі умови, які дозволять журналістиці на телеканалі процвітати вже в найближчому майбутньому. Все ж таки потрібно більше досвіду, а щоб набути його – потрібен час. Німецькому мовленню знадобилось 60-70 років, щоб розвинути ті стандарти, яких воно дотримується на даному етапі. Ви ж мали на такі зміни менше року, і на мою думки за такий короткий період ви досягли надзвичайних результатів. Ви зараз сказали про німецькі стандарти та час, який країна йшла до них.

Виходячи з вашого досвіду та аналізу переходу різних країн до суспільного мовлення, скільки часу може знадобитися для цього процесу в Україні?

Хайке Янсен: Насправді це запитання дуже складне, тому що все залежить від оточення мовника під час такого переходу. Перш за все, що у вас вже є – це воля до змін і потужності. Нажаль, ми провели небагато часу в Україні, тож давати якісь конкретні рекомендації буде недоречно. Все, що ми можемо сказати – це власні відчуття та спостереження щодо поточної ситуації. Ми вважаємо, що на шляху до встановлення свободи медіа в Україні є дві основні загрози. Перша – це політики, які не завжди зацікавлені, аби вільні медіа існували. Друге – це позиція суспільства, яка теж дуже важлива. Часто населення країни прагне чути в новинах підтвердження власної позиції. Коли ж люди чують те, що не відповідає їхній особистій думці – їх це дратує. Необхідно, щоб населення країни зрозуміло цінність вільних медіа для їхньої власної свободи, для безпеки країни, для достойного рівня життя. Люди самі мають зрозуміти, що для кращого майбутнього їм необхідна об’єктивна, неупереджена інформація. На нашу думку, у цій компанії вже є та необхідна база, яка допоможе в найкоротший період досягти потрібних змін. Головне, щоб політична воля, яка наразі існує в країні, не змінилася.

Повертаючись до питання досвіду вашої країни у становленні суспільного мовлення. Чи не могли б ви детальніше розповісти про те, що наразі необхідно робити, аби стати ближчими до суспільного?

Хайке Янсен: В Німеччині становлення суспільного мовлення пов’язане з історичними подіями, а саме з нацистами та тотальним контролем Гітлера над німецькими ЗМІ. Лише після війни наша країна зрозуміла, що потрібно змінювати медіа з точки зору впливу на них – вони мають стати незалежними. У зв’язку із цим і виникла ідея, аби діяльність суспільних медіа оплачувало саме суспільство. Нині ж у нас є окремий податок на суспільне мовлення – це дає змогу йому бути дійсно вільним і належати лише народу. 

Александр Ланг: Основна порада щодо становлення суспільного мовлення – незалежність. Перш за все фінансова. 

Які теми мають переважати в новинах суспільного мовника?

Хайке Янсен: В принципі, в новинах має бути те, що цікаво глядачам. Це нові Закони, які мають вплив на їхнє життя, події та зміни у суспільстві та обов’язково міжнародні новини! Адже громадськість повинна знати, що відбувається за межами країни. В поточній ситуації, важливо висвітлювати події війни. 

Александр Ланг: Також обов’язково треба звертати увагу на корупцію, адже вона є руйнівним фактором! Корупція заважає досягненню високого рівня життя. Вона унеможливлює створення високо рівня медицини, освіти та інших сфер життя. Звісно, корупція існує всюди, і Німеччина – не виняток, але боротьба з нею має тривати і суспільний мовник повинен постійно роз’яснювати її негативні наслідки. Найпершим ворогом корупції має бути суспільний мовник, який говорить правду і нічого не приховує.

Чи змінюється якимось чином на суспільному мовнику форма подачі новин? І чим ще вирізняється суспільне мовлення?

Хайке Янсен: Дуже важлива об’єктивність подачі інформації. Необхідно висвітлювати точку зору усіх сторін, подавати факти, а не власну думку. Тобто варто надавати людям не готову відповідь, а чисту інформацію, з якої б вони вже робили власні висновки і шукали свою відповідь на питання, які в них виникають. Александр Ланг: Основне завдання суспільного мовника – належним чином інформувати суспільство! Надавати необхідні факти, які допоможуть кожній людині бути справжнім членом суспільства, брати участь у житті суспільства.

Які країни світу, на вашу думку, можна назвати взірцем суспільного мовлення?

Хайке Янсен: Найкращими прикладами суспільного мовлення є Німеччина, Великобританія, Франція. Також хорошим зразком є країни Скандинавії, зокрема, Швеція. Чого не можна сказати про США, де велика увага приділяється публічності, та Італію, де чимало ЗМІ належать одній людині – Сільвіо Берлусконі. Однак, напевно, я не всі країни назвала… Хочу наголосити, що жодне медіа і жодна країна не є ідеальною. 

Насамкінець хочемо запитати, чи задоволені ви проведеним тренінгом в Україні? І чи все вдалося донести українським колегам?

Хайке Янсен: Звісно, одного тижня надто мало для того, аби досягти певних цілей. Для молодого журналіста необхідні роки, щоб удосконалити свої вміння, адже варто набратися, як нових технік і методик роботи, так і досвіду. Тим не менш, ми дуже задоволені нашим візитом. Нам важливо, що ми не лише чомусь вчили наших колег, а й самі вчилися від них, дізналися багато нового про роботу українських журналістів. Тож це навчання було корисним для усіх.