:

 

Аудріус Сяурусевічус:

Аудріус Сяурусевічус: "Політики не повинні впливати на суспільне мовлення"

01 грудня 2014

Незважаючи на зовнішні відмінності, у Литви з Україною дуже багато спільного. Наприклад, у становленні суспільного мовника. Свого часу литовцям довелося в складній економічній і політичній ситуації створювати незалежне і об'єктивне телерадіомовлення. Тоді, в 1991 році, радянські війська захопили радіо і телебачення, працівникам якого вдалося показати штурм телевізійної вежі в прямому ефірі. Тієї ночі загинуло багато людей, ще більше було поранено. Литовці називають цю подію "хрещенням" свого суспільного мовлення. В Україні перехід до суспільного мовлення нині так само відбувається в дуже непростий час.

Про все це ми говорили з генеральним директором Литовського радіо і телебачення Аудріусом Сяурусевічусом під час його візиту до Національної телекомпанії України (НТКУ), на базі якої буде створений суспільний мовник. Він дав практичні поради українським колегам і розповів, на що конкретно варто звернути увагу на даному етапі формування Суспільного в нашій країні. 

Розкажіть, як відбувався весь процес становлення суспільного мовника в Литві? Наскільки він був важким?

Прийнято вважати, що суспільне мовлення в Литві з'явилося після закінчення, так званої, окупації литовського радіо і телебачення у січні-серпні 1991 року, а також демократичних виборів і проголошення незалежності. Це не зовсім так, адже де-факто воно вже існувало до всіх цих подій. А закон, який був прийнятий в 1996 році, лише позначив всі правила. Після його прийняття у нас відбулося реформування, а також оптимізація діяльності та кадрові зміни. В цілому, процес переходу на суспільне мовлення продовжувався близько двох років. Але він триває і сьогодні, він не зупиняється. 

Згідно з законом про суспільне телерадіомовлення в Україні будуть створені два теле- і три радіоканали. Яка структура литовського суспільного мовника? І чи входять до його складу регіональні представництва?

Каналів може бути скільки завгодно. Наприклад, наше суспільне мовлення починалося із одного радіо- й телеканалу, а зараз їх вже стало по три. Литва менша за Україну, і ситуація у нас інша. В цьому питанні вам більше в нагоді стане досвід Польщі. Адже ми ніколи не мали в обласних центрах телерадіокомпанії як у вас, а лише кілька корпунктів. 

Ви кажете, що суспільне мовлення в Литві, по суті, існувало ще до прийняття закону про нього. Серед політиків, напевно, були противники його появи?

Хочу підкреслити, що в Литві ніколи не було такої ситуації як в Україні. Так, суспільне мовлення у нас фактично існувало ще до прийняття відповідного закону. Він став його юридичним підкріпленням і приймався для того, щоб убезпечити суспільне від бажаючих впливати й тиснути на нього. Ніхто, і політики в тому числі, не повинні впливати на суспільне мовлення. З часом в Литві почали з'являтися комерційні канали, що "відвойовували" наших глядачів. Тому всі сили ми сконцентрували на боротьбу за глядача, а не боротьбу із політиками. Та, безумовно, спроби впливу з їхнього боку існують. Наприклад, ті, хто був незадоволений якимось сюжетом, згодом пропонує владі не дати нам грошей або зменшити розмір дотацій. Мотивуючи це тим, що ми, начебто, не справляємося зі своїми обов'язками. Опір є, і цього ніяк не уникнути. 

Що ви робите для того, щоб утримати глядача?

Головне – це якість наших програм і ретельно підібраний контент. Акцент робимо на розважальні та дискусійні проекти, а також новини. Наші глядачі дуже люблять ранкові програми. Комерційні канали намагалися повторити наш успіх і зробити свої ранкові шоу, та глядачі все одно залишилися із нами. До речі, згідно соціологічних досліджень, за рівнем довіри в аудиторії ми посідаємо перше місце серед всіх каналів, а за рейтингами – третє.  

Яким чином фінансується в Литві суспільне мовлення?

Фінансується державою. З наступного року на законодавчому рівні буде прописаний фіксований відсоток від бюджету. Але це не означає, що влада може впливати на мовник. Навпаки, це дає більше свободи і можливостей розвивати суспільне мовлення. Тобто, не дивитися на нього лише з точки зору бізнесу, який повинен приносити гроші. Зараз ми взагалі будемо повністю відмовлятися від реклами, але при цьому наш відсоток від бюджету збільшиться. В Україні абсолютно інша ситуація, у вас комерційні медіа – це рупор однієї конкретної людини і його позиції! Тому вкрай важливо створити незалежне мовлення, яке даватиме людям об'єктивну інформацію і можливість знати правду. Як на мене, не існує однакових принципів для всіх. Головний принцип роботи суспільного мовлення – це демократія! Ідеального прикладу суспільного мовлення немає, адже всі країни різні, багато всяких нюансів і особливостей у кожного народу, які, так чи інакше, впливають на становлення незалежних медіа. 

В Україні зараз проводиться велика робота щодо інформування та пояснення людям необхідності створення суспільного мовника в країні. Яким чином вам вдавалося пояснити глядачам, що таке суспільне мовлення і чому воно важливе? Скільки часу знадобилося, щоб суспільство усвідомило цінність наявності такого мовлення в країні?

Лише пояснення тут не допоможуть. Потрібно створити такий контент, який зацікавить людей. Давати їм таку інформацію такої якості, за якою вони хотітимуть повернутися. Тільки так люди зможуть поступово зрозуміти, що таке суспільне мовлення та побачити його цінність.

Щодо команди, яка працює над суспільним мовленням: як правильно її формувати? Як ви вирішували питання з кадрами?

Із двох тисяч співробітників у нас залишилося працювати лише 600. Зміни – це завжди складно. Щоб створити суспільне мовлення доводиться чимось жертвувати, і працівниками в тому числі. Формування команди – це процес, який може бути як радикальним, так і поступовим. Немає сенсу звільняти професіоналів. Тут все дуже індивідуально. Головна проблема старожилів будь-якої організації – це страх перед змінами. Не можна залишати людину на роботі тільки тому, що вона давно тут працює. Наявність великого стажу ще зовсім не говорить про професіоналізм. Молодь сьогодні набагато мобільніша і не боїться змінювати роботу, вчитися чомусь новому. 

Які поради дасте Україні на шляху становлення суспільного мовлення?

Головне – не боятися! Це порада для всіх. Зараз вам потрібно визначити стратегію і тактику, тому що основа для цього у вас уже є – це закон. Так само важливо попрацювати над ефіром і сіткою мовлення, яка б відповідала очікуванням і побажанням глядачів.