:
У цьому матеріалі ви прочитаєте вичерпну інформацію про новий мультимедійний ньюзрум Національної суспільної телерадіокомпанії України: ідею створення, організацію роботи, вимоги до працівників і обладнання, необхідні кошти. Концепцію нового ньюзруму було презентовано на засіданні робочої групи з розробки стратегії створення Національної суспільної телерадіокомпанії України 3 липня.
Однією з важливих складових діяльності суспільного є інформаційне мовлення. Бути провайдером новин, першими повідомляти суспільству найважливішу інформацію про події у країні та світі, надавати усі можливі факти і точки зору – обов’язок суспільного мовника. Тож одним із перших проектів НСТУ стане мультимедійний ньюзрум, де вироблятимуться новини для телебачення, радіо і веб-платформ. Яким він буде і як працюватиме – далі.
Час бути креативними, інноваційними та відважними
Новий мультимедійний ньюзрум має об’єднати усі новини, які вироблятиме Національна суспільна телерадіокомпанія. Тобто з моменту його запуску новини для телебачення, радіо і веб-платформ вироблятимуться в одному місці, а також відбуватиметься обмін новинами з регіонами.
Над розробкою комплексу працювала українсько-данська команда експертів: шість представників з українського боку і ще шість – спеціалісти двох суспільних мовників Данії – TV2 та DR. Одним із рушіїв проекту став Бйорн Еріксон – міжнародний медіаексперт, колишній телевізійний директор данського мовника DR та телевізійного департаменту Європейської мовної спілки (ЄМС).
Зміни – це ризик, але не втілювати зміни – значно небезпечніше.
Мультимедійний ньюзрум змінить формат роботи команди новинарів кардинально – відтепер основою роботи стане сама новина, а не платформа, за допомогою якої її видаватимуть. Для цього більшості працівників суспільного мовника України доведеться переформатуватися, опанувати нові навички.
Нині теле- і радіоканали, які увійдуть до складу НСТУ, мають менше, ніж 1% частки ринку. Щоб змінити наявну ситуацію, Національна суспільна телерадіокомпанія має краще налагодити роботу. І, як вважає Бйорн Еріксон, для цього потрібно не багато грошей, а інновативність і творчий підхід.
"Я розумію, що ви зараз відчуваєте – усе це передбачає зміни. А зміни зазвичай небезпечні. Зміни – це ризик, і багато хто хотітиме їх уникнути. Але я скажу, що у вашій ситуації не втілювати зміни – значно небезпечніше. Дозвольте сказати відверто: у вашій компанії більше тисячі осіб, які щоранку приходять на роботу. При цьому у вас менше ніж 1% частки ринку телебачення, менше, ніж 1% частки радіоринку. Оце небезпечно, це ризиковано! У цій ситуації зміни – це добре. І якщо вдасться реалізувати план, запропонований Зурабом Аласанією і його командою, то вже за кілька років будуть відчутні зміни на краще. Тому зараз час бути інновативними, креативними та відважними. Я вірю, що вам вдасться це зробити. Я вірю, що Україні потрібний суспільний мовник. Такий суспільний мовник, який є у всій Європі", – запевняє пан Еріксон.
Має бути суспільне мовлення, яке створює контент, доступний всім і всюди
Можна збудувати чудовий ньюзрум, закупити найновіші камери, зробити все на найвищому рівні, але все одно найголовнішим у процесі створення новин буде те, що побачить і почує аудиторія суспільного мовника. Тож НСТУ має налагодити роботу так, щоб досягти максимального ефекту і стати в тренд із сучасними потребами аудиторії.
Нині НТКУ, НРКУ та всі інші компанії, які увійдуть до складу суспільного мовника, є дуже великими, а виробляють досить мало. Наприклад, на телебаченні протягом дня виходить три новинні випуски. Раніше, коли телевізор і радіо були єдиними джерелами аудіовізуальної інформації, це працювало. Нині ж люди мають можливість і бажання отримувати новини де вони хочуть, і коли вони хочуть. Тож щоби бути сучасним та ефективним новинним провайдером, суспільний мовник має підлаштуватися під бажання людей і бути там, де він потрібний.
"Основне завдання цього ньюзруму – об’єднати радіо, телебачення та веб у єдину систему. Має бути суспільне мовлення, яке створює контент і роздає його всім і всюди. Усі компанії, які увійдуть до складу НСТУ, повинні перестати бути конкурентами чи партнерами – ми повинні стати одним цілим", – наголошує лідер української команди з розробки мультимедійного ньюзруму НСТУ Дмитро Хільченко.
Яким буде мультимедійний ньюзрум?
Для того, щоб побудувати конвергентний простір для створення і донесення новин, потрібен openspace-простір площею 1300 квадратних метрів. У запланованому під ньюзрум приміщенні на території телецентру – 900 квадратних метрів, але якщо збудувати балкони з двох боків будівлі, то в результаті якраз і вийде потрібний метраж.
На першому поверсі розташовуватиметься апаратно-студійний комплекс, що складатиметься з двох студій – телестудії площею 50 квадратних метрів і радіостудії, метраж якої становитиме трохи більше 20 квадратних метрів. В обох студіях стоятиме обладнання, яке дасть можливість створювати телепрограму, а також аудіообладнання, за допомогою якого можна записувати радіопередачі. Обидві підтримуватимуть режим visual radio, і управляти ними можна буде з одного місця.
Усе виробництво буде зосереджено на першому поверсі. А ось на другому будуть розміщуватимуться робочі місця, лаунж-зони, кабінети для переговорів тощо.
Організація роботи нюзруму
У ньюзрумі буде сім спеціалізованих десків, кожен із яких відповідатиме за: міжнародні новини, регіональні новини, політику, економіку, кримінал, соціальні новини та спорт. У цьому підрозділі щодня працюватимуть по три кореспонденти та по одному редактору – вони шукатимуть історії, розроблятимуть і передаватимуть у серце ньюзруму – в центр обробки новин. Спеціалізовані дески працюватимуть у дві зміни тривалістю 10 годин кожна.
Робота центру обробки новин – цілодобова. У ньому працюватиме по 6 журналістів і по три редактори. Саме вони вирішуватимуть, яка історія буде пріоритетною, як кожну зі знайдених історій треба розробляти і які елементи додавати. Журналісти з цього центру зможуть долучатися й до роботи спеціалізованих десків, якщо там потрібна буде допомога.
Із центру новин історії потраплятимуть на аутпут-дески (output desk), де працюватимуть випускові і ведучі для різних платформ – для телебачення, радіо і веб. Порівняно з телебаченням і радіо для видачі новин на діджитал-платформи працюватиме значно більше людей, адже суспільний мовник України на цьому етапі має змагатися за інтернет-аудиторію, яка нині його контентом не користується.
Кількість людей, яка працюватиме у цьому підрозділі, буде мінімальною. Цього розробники проекту планують досягти завдяки тому, що технічні рішення, обрані командою, настільки продумані й оптимізовані, що мінімізуватимуть кількість працівників.
Основною рушійною силою мультимедійного ньюзруму будуть кореспонденти і редактори. Загалом у ньюзрум працюватиме 248 людей включно з технічним персоналом.
Головний продюсер інформаційного мовлення UΛ:Першого Владислав Грузинський наголосив, що у ньюзрум також працюватимуть спеціальні бригади – live teams: "Live teams – це той досвід, який ми перейняли у данських колег. Це спеціальні команди, які виїжджатимуть будь-куди і вестимуть прямі включення з місця подій. І саме вони в тому числі можуть посилювати історії, які збирають кореспонденти, включатися на радіо чи в тб-ефірі, стрімити для веб-платформ. Їх у ньюзрумі українського суспільного мовника працюватиме десять".
Увесь процес роботи ґрунтуватиметься на використанні інтернету: журналістам не треба буде повертатися на базу, аби зробити сюжет – відео передаватиметься просто з місця подій. Загалом мультимедійний ньюзрум суспільного мовника має стати найкращою платформою не тільки новин, а й додаткових інформаційних форматів.
Усе більше IT-технологій у телебаченні й усе менше телебачення в IT
Усі сервіси й інструментарій, який використовуватиметься у цьому проекті, розробники планували так, щоб він був доступний для всіх учасників робочого процесу – редакторів, репортерів, де б вони не працювали – у ньюзрум, "у полі", в регіонах чи за кордоном. Усі матимуть доступ до відеоматеріалів, до текстів, до архівів, зможуть повноцінно монтувати відео- чи звукові сюжети.
Обираючи технології, українсько-данська команда орієнтувалася на те, щоб у спільній роботі об’єднати телебачення, радіо та інтернет. Цей підхід дає можливість бути більш гнучкими, швидше підлаштовуватися під зміни. Не треба змінювати обладнання – достатньо просто змінити софт (програмне забезпечення).
Крім студій заплановані також незвичайні технічні рішення – sound box, кабіни для начитки сюжетів. Їх також можна використовувати для запису телефонних чи skype-розмов, простих радійних форматів, коментування подій, які відбуваються у реальному часі.
На всіх робочих місцях у ньюзрумі буде передбачена можливість відео- чи аудіокоментування новин з місця – кожен деск буде обладнаний веб-камерою та професійним мікрофоном. Також у проекті заплановане одне робоче місце з професійною відеокамерою для стендапів.
Також планується переобладнання телевізійної студії на Хрещатику, щоб звідти теж можна робити включення і запис ефіру. Там же буде розташовано декілька повнофункціональних робочих місць для журналістів, які не встигатимуть дістатися у телецентр на Мельникова.
Регіональні партнери теж будуть забезпечені необхідним комплектом обладнання, яке дасть їм можливість бути повноцінними учасниками процессу створення новин. Кожна команда матиме знімальне й монтажне устаткування, обладнання для передачі відео.
Технічний директор НТКУ Юрій Бойчук наголошує, що у зв’язку з інших підходом до створення новин, значно зростуть і вимоги до журналістів: "Кореспонденти, які працюватимуть на місцях, повинні будуть уміти створювати контент для радіо, телебачення і веб-платформ. Кожен із репортерів матиме необхідний набір інструментів, щоб сфотографувати, записати звук, зняти відео чи зробити пряме включення без допомоги оператора чи будь-якого іншого персоналу".
Скільки коштуватиме новий ньюзрум суспільного?
Під час планування ньюзруму було розроблено три варіанти бюджету – максимально гнучку схему. Оптимальний бюджет – трохи більше 5 мільйонів євро. Але якщо не вдасться стільки знайти, влаштує й середній пакет – близько 4-х мільйонів євро. Мінімальні ж кошти, за які можливо побудувати мультимедійний ньюзрум НСТК – це трохи більше 3 мільйони євро.
© 2024 АТ НСТУ |
Сайт виготовлено за підтримки Ради Європи та Уряду Канади
