:

 

Українці вважають телебачення найдостовірнішим джерелом інформації, але рівень осмислення й обговорення – низький

Українці вважають телебачення найдостовірнішим джерелом інформації, але рівень осмислення й обговорення – низький

17 липня 2015

Результати дослідження аудиторії, яке для суспільного мовника України провела консалтингова компанія Pro.mova, презентувала 15 липня керівник досліджень та аналітики цієї організації Вікторія Бриндза. Представлене дослідження зачіпає такі аспекти: як переглядає і слухає аудиторія телебачення і радіо, що саме люди дивляться і слухають і чи подобається їм це. Під час роботи над вивченням уподобань аудиторії було залучено не лише вибірку людей для опитування, а й експертів, які аналізували медіа з професійної точки зору.

Дослідження показують, що 5% аудиторії не дивляться телебачення взагалі, і більшість робить цей вибір свідомо. Переважна кількість тих, хто дивиться телевізор, вмикає його з власного бажання, а не просто долучається до перегляду випадково. У більшості глядачів – у 40%, є доступ до багатьох телеканалів, а не тільки до трьох-чотирьох.

Щоб проаналізувати вподобання аудиторії у контенті, його було розділено на чотири умовні групи: новинні програми (включаючи підсумкові випуски новин), розважальний (з урахуванням фільмів, серіалів, гумористичних шоу, спорту), просвітницький контент та аналітика. Переважна більшість респондентів говорить, що дивиться новинний і аналітичний контент і рідше – просвітницькі програми. А якщо звернути увагу на рівень обговорення й обдумування контенту, то цей показник – низький: більша половина аудиторії після перегляду проекту з контентом не взаємодіє. Рівень взаємодії з контентом вищий у містах, де кількість мешканців перевищує 500 тисяч.

Також за результатами оприлюдненого дослідження цілісність перегляду (чи дивляться програми повністю) є вищою за плановість перегляду: переважно глядачі залишаються дивитися передачі, коли випадково натрапили на них в ефірі.

Проводячи аналіз, компанія Pro.mova виділила 7 груп глядацьких практик. Перші дві – більші. Перша (27,7%) – це ті, хто дивиться все, часто і при цьому фокусується на контенті. Друга група (25,6%) – глядачі, які дивляться здебільшого новини та розважальні програми, але в той же час мало концентруються на контенті. Інші 5 груп – значно менші: третя група більше дивиться новини і розваги (17,4%), аналітику дивиться четверта група, а це 9,1%. До того ж четверта група більше, ніж інші, фокусується на контенті. У п’ятій групі, а це 8,2%, віддають перевагу розважальним програмам і взагалі не дивляться аналітики, не концентруються на програмах. Шоста група, яка становить 7,5%, не дивиться новини, а сьома група, а це 4,5%, дивиться лише новини та освітні програми.

Що стосується радіо в Україні, то результати дослідження показують, що більшість українців не слухає радіо. Багато хто не має доступу, а ось 33% не слухають його свідомо. 91% споживачів радіо контенту віддають перевагу музиці, а не новинам чи програмам. Найбільше слухають радіо у Чернігівській, Чернівецькій, Закарпатській та Сумській областях.

Ще одна частина дослідження компанії Pro.mova стосувалася ставлення людей до медіа. 42% аудиторії вважає джерелом найправдивішої інформації телебачення, на думку ще 25% найбільш правдивим є інтернет. Для більшості українців інформації, яку надають медіа, достатньо, 12% шукають альтернативних джерел.

А ось медіаексперти та аналітики зазначають, що більшість українців перебуває у поганому медіапросторі. Глядачі дуже часто вважають професійними ті телеканали й інші медіа, які за оцінками експертів такими не є.

Аудиторія розглядає телебачення в основному як джерело новин та розваг, а радіо – як джерело музичного контенту. Крім того, за висновками авторів опитування, у споживача за останні 20 років сформувалися погані медіа звички, пов’язані зі споживанням контенту низької якості.

*Дослідження проводилося з 21 березня по 4 квітня 2015 року. Метод дослідження – інтерв’ю "face-to-face". Розмір вибірки – 1912 респондентів, старших 18 років. Стандартна похибка 2,2%. Вибірку розбито за статтю, віком та місцем проживання.