Про суспільне термінами успішності. Норвегія

Новим етапом створення українського суспільного мовника стало формування Наглядової ради об’єднаної Національної суспільної телерадіокомпанії України. Саме цьому процесу та суміжним питанням була присвячена міжнародна конференція "Запуск суспільного мовлення в Україні: виклики та наступні кроки".

Разом з українськими медійниками свої погляди висловлювали експерти з-за кордону, розповідаючи про успіхи й поразки на шляху формування наглядових рад та висвітлення виборів за стандартами суспільного мовника у їхніх країнах. Остання проблема особливо актуальна для України напередодні місцевих виборів, а отже й практики світових суспільників викликали активну дискусію. Свої рекомендації для України запропонував і виконавчий менеджер проекту NRK-регіони Ульф Мортен Девідсен. Та оскільки в Україні дуже мало відомо про норвезький суспільний Norsk rikskringkasting (NRK) загалом, із Ульфом Мортеном Девідсеном ми поговорили саме про структуру й функціонування мовника. Яким, на думку експерта, має бути успішне суспільне – дізнавайтеся з інтерв’ю.

Ульфе, як організована діяльність норвезького суспільного мовника?

Ми маємо одну велику компанію, яка об’єднує радіо й телебачення. Є три загальнонаціональні телевізійні канали суспільного мовника і 14 радіостанцій, також для молодшої та більш масової аудиторії ми маємо веб-сайт, і, звісно ж, 13 регіональних станцій NRK. Це організація з обмеженою відповідальністю, що формально перебуває у підпорядкуванні міністерства культури. Насправді ж, єдині, кому ми підпорядковуємося, – аудиторія.

Яка специфіка трьох загальнонаціональних телеканалів?

NRK-1 – це головний телеканал, який готує загальні випуски новин та виробляє власні проекти. Ввімкнувши його, також можна побачити закордонні програми, серіали. Це канал пройм-тайму. Якщо говорити про NRK-2 – він більш навчальний. На цьому телеканалі показують документальні фільми, освітні програми, аби щось дізнатися й поміркувати над цим. А NRK-3 створений для дітей та підлітків. Тож якщо вам десь за 40 – ви навряд чи знайдете там щось для себе.

Як співпрацюють центральні телеканали й регіональні станції?

У нас немає проблем з передачею інформації і включеннями з регіональними станціями. Для налагодження цього процесу потрібна велика кількість операцій та фінансових можливостей. Але коли ми починали регіональне мовлення у 90-х роках, певний дисонанс існував. Нині ж із цим легко давати раду завдяки технологічним можливостям, і я переконаний, що для суспільних мовників це не має бути проблемою взагалі.

А як щодо радіо? Радіомовлення має ту саму структуру, що і теле-?

Так, абсолютно. Те, що ми маємо – це однаково для телебачення і радіо. У нас є регіональні станції, які мають свої слоти (певний час для включення) в ефірній сітці загальнонорвезького телеканалу NRK-1. Тож 13 станцій із кожного регіону включаються у мовлення найбільшого каналу. Якщо ви живете в Осло, ви побачите новини зі столиці, у Бергені – з Бергена, але все одно ви їх дивитиметеся на єдиному NRK-1. І така сама історія з радіо. Ранкове шоу йде на регіональній станції, далі включається загальнонаціональне мовлення, а потім – знову регіональне.

З яких джерел фінансується норвезьки суспільне?

У нас немає реклами. Абсолютно. Але існує ліцензійний збір, тож кожна сім’я, кожен дім, де є телевізор, повинен сплатити свій внесок. Ліцензійний збір стягується раз на рік, але якщо норвежець іде в магазин і купує телевізор, він теж має заплатити. Якщо ж ви – студент, наприклад, ви не мусите окремо платити. Внески платить родина, а не люди осібно, якщо живуть разом.

Наскільки контент власного виробництва переважає на NRK?

Звісно ж, новини ми робимо своїми силами. Інформаційні й політичні проекти – теж власного виробництва. Спорт – так само. Ми робимо документальні фільми, але також багато купуємо. Ми маємо зобов’язання купувати 40% від того, що показуємо на трьох телеканалах, у норвезьких продакшнів. Такий обов’язок існує для того, щоб давати можливість невеликим комерційним продакшн-компаніям існувати, робити свої проекти, втілювати свої ідеї в життя. Це нова форма співпраці, і зараз ми не купуємо аж стільки, починали десь із 20 %, потім близько 30, і далі будуть ті ж 40%.

За вироблення чи показ яких проектів не візьметься норвезький суспільник?

У нас є різні формати й проекти на телеканалах дуже різноманітні, але єдине, чого насправді не буде робити NRK – не купуватиме телепродукт, який природно повинен виходити на комерційних мовниках. Наприклад, проект на зразок Pop Idol (*талант-шоу, в якому молоді й маловідомі співаки змагаються за можливість виступати на великій сцені та перемагають завдяки голосуванню глядачів) йтиме на комерційному телеканалі. Якщо суспільний захоче щось подібне – ми повинні самі придумати щось на зразок, зробити власне шоу. Не потрібно наступати на п’яти і брати те, що нам не властиве.

Ви згодні з тим, що для норвезького суспільного мовника інформаційні проекти, новини – пріоритетні?

У нас багато пріоритетів. Із 3500 працівників всієї структури NRK – 1000 робить новини, у тому числі й регіональні, решта зайняті спортом, розважальними проектами тощо. Але так, новини, мабуть є сферою, в яку спрямовано найбільше зусиль.

NRK – успішний? Взагалі, чи можна говорити про суспільне у термінах успішності?

Так, NRK – це неймовірний успіх, якщо зважати на те, що 87 % населення Норвегії дивиться наше телебачення, веб-ресурси та слухає радіо. Ми робили соціологічне опитування, яке показало, що майже дев’ятеро з десяти опитаних були з нами щодня. Це і є успіх! Інший момент – дуже міцна довіра аудиторії до мовника. Вони нам довіряють, бо знають, що інформація, яка надходить від нас – варта цього. Якщо говорити про фінансовий успіх – ми просто з розумом використовуємо гроші, які отримуємо з ліцензійних зборів.

Як вам вдалося досягти такого високого рівня довіри?

Ми спілкуємося з нашою аудиторією, щоб, з одного боку, бути впевненими, що працюємо саме в їхніх інтересах, і давати їм це зрозуміти – з іншого. Є проекти на телебаченні й радіо, де аудиторія може висловитися, наприклад. Ми також створюємо можливості для особистих зустрічей. Цього літа у нас була акція "Summer boat" ("Літній човен"), який подорожував через 42 міста узбережжям. Ми зустрічалися з людьми, слухали їхні погляди на речі, намагаючись бути зрозумілими один для одного. Facebook у цьому, до речі, також допомагає.

Як змінюється норвезький суспільний мовник сьогодні?

О, зміни відбуваються постійно. Парламент Норвегії хоче змінити нас, на його погляд, до більш ефективного мовника. Це консервативний апарат, який хоче зменшити суму ліцензійного збору, що для нас означає – зменшення власного виробництва й купівлю більшої кількості проектів, скорочення працівників. Крім того, ліцензії на показ спортивних змагань високовартісні, тому ми показуємо лижний спорт і футбол. Решта для нас – задорого. Тож, з викликами ми боремося щодня, але продовжуємо їх долати.