Суспільне в Україні: що вдалося за два роки?

Укртелефільм, попри складну ситуацію, все одно буде у структурі суспільного мовника, організація приєднається не до Національної телекомпанії України (НТКУ), а до вже створеної Національної суспільної телерадіокомпанії України (НСТУ), телеканал "Культура", що входить до структури майбутньої НСТУ, має шанс мовити у цифровому форматі, а національне радіо звучатиме в fm-діапазоні.

Про перемоги та невирішені питання протягом двох років творення суспільного мовлення в Україні, саботування процесу запуску суспільного, кроки для розблокування реформ та очікування від запуску нового для України формату мовлення говорили під час прес-конференції "Суспільний довгобуд: два роки (без) суспільного мовлення".

Сімнадцятого квітня минає другий рік, відтоді як Верховна Рада України ухвалила Закон про суспільне мовлення. Що із запланованого вдалося втілити протягом цього часу, а що лишається у списку "виконати" і чому – пояснювали й обговорювали запрошені спікери.

Першим щодо головного питання прес-конференції висловлювався директор Інституту медіа права, член наглядової ради суспільного мовника Тарас Шевченко: "На мою особисту думку, два роки – це достатньо великий термін, і очікування у суспільства й громадських організацій набагато більші, ніж було виконано за цей період. Компанія зробила ребрендинг, вона змінила обличчя, багато що змінилося на практиці. Але виконання закону і створення тієї юридичної структури, яка ним передбачена – це інституційна гарантія того, що зі зміною влади, не можна буде все "відіграти" назад в один день. Ті перетворення, що відбулися зараз, ще не закріплені. Дуже важливо, щоб цей закон запрацював на повну потужність".

Які повноваження відповідно до закону про суспільне має Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення та як їх виконує – розповів її голова Юрій Артеменко: "Законом України про суспільне мовлення на Нацраду покладено два основних завдання: "стартонути", як я кажу, тобто створити наглядову раду суспільного мовника, а друге – провести її ліцензування. Щодо створення наглядової ради, моє перше враження після прочитання закону – сумнів у якості людей, яких буде обрано. Громадське суспільство у нас недосконале, дуже багато "кишенькових" громадських організацій, багато таких, які існують на папері. Але тепер я можу сказати, що пишаюся кожним із її членів. Головний месидж, який ми озвучували під час конференцій наглядової ради: "Шановні громадяни, багато в чому не від Зураба Аласанії, не від Юрія Артеменка, не від Богдана Червака, а від вас залежить, яким буде в Україні суспільне мовлення".

Уже було переоформлено ліцензії телерадіокомпаній, які реформуються до єдиної системи НСТУ, коли буде завершено цей етап – видадуть ліцензію ПАТ НСТУ. Ще одна із функцій, яку взяла на себе Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення, – створення єдиної мережі fm-мовлення суспільного радіо. Національне радіо в fm-діапазоні можна у майбутньому буде почути у дев’ятнадцяти обласних центрах України.

Про найближчі ж перспективи суспільного розповів генеральний директор Національної телекомпанії України Зураб Аласанія: "Насправді, що робить український медійний ринок таким "токсичним" для громадян України – це залежність від політичних кіл та економічних упливів. Це і є наша основна мета – зістрибнути із цих залежностей. Два роки не пройшли дарма. Про політичний тиск ми забули ще після першого року. Але це – тільки початок. За рік має суттєво скоротитися шлях від управлінського рішення щодо НСТУ до його втілення. Зараз це просто пекельне коло, коли будь-яка ухвала з приводу НТКУ проходить по вісім профільних міністерств та відомств. Організаційні труднощі дуже відбиваються на якості контенту, який в результаті може запропонувати своїм глядачам UΛ:Перший, але до листопада 2016 року ці проблеми можуть бути вирішені".

Усі труднощі – здоланні, також вважає перший заступник Голови Державного комітету телебачення і радіомовлення України Богдан Червак: "Ми зараз досягли тієї точки, яка засвідчує, що процес створення суспільного мовлення в Україні став незворотнім. За ці два роки відбулося стільки змін, що загальмувати процес неможливо: ми об’єднали навколо НТКУ усі державні телерадіокомпанії, вони стали філіями, ми створили наглядову раду, ми уже на етапі завершення дискусії стосовно статуту, але найголовніше, чому я є таким оптимістом і вірю, що цю реформу вдасться втілити – добра воля усіх суб’єктів, які зацікавлені у створенні суспільного. Цей успіх став можливим тому, що ми діяли консолідовано".

Успіхом можна буде також вважати те, що аудиторія помітить якісні зміни дивлячись телевізор чи слухаючи радіо. Державне мовлення вичерпало себе й показало свою неспроможність співвідноситися з інтересами глядачів та слухачів, реагувати на потреби суспільства. Якісно новий формат мовлення – яким він повинен бути? Це – питання перспективи наступних етапів втілення проекту суспільного мовлення в Україні.

Медіаекспертка, членкиня наглядової ради НСТУ Світлана Остапа вважає, що реформа суспільного йде так важко, оскільки більшість очікували, що все відбудеться одним помахом чарівної палички, а так не могло статися: "Активна фаза створення суспільного почалася насправді тільки у серпні торік, після важливої постанови Кабміну, яка уже прописала відповідальних за цей процес. Головним відповідальним був Держкомтелерадіо, який ухвалив низку наказів, розпочавши хід справи. Було вирішено, що на першому етапі майже тридцять суб’єктів (держустанов, тільки одна з яких була державним підприємством – Укртелефільм) мають об’єднатися з НТКУ. Протягом трьох місяців цей процес мав завершитися. Фактично, все було зроблено, всі сили було кинуто на ОДТРК, тому що там працювало багато людей, у деяких – близько трьохсот. І трохи закрили очі на Укртелефільм, думаючи, що він на іншій стадії, буде все гаразд, там працює лише п’ятдесят людей, ми його приєднаємо. І саме це держпідприємство стало бар’єром, який не дав до нового року створити ПАТ НСТУ. Саботаж привів до того, що депутати Комітету зі свободи слова змушені були зареєструвати законопроект, який забезпечить входження підприємства у структуру НСТУ. Наступного тижня, я сподіваюся, за нього проголосують".

Організатори прес-конференції, Інститут медіа права, також презентували інфографіку, представивши основні кроки на шляху до створення суспільного мовника в Україні, починаючи із ухвали Закону України "Про суспільне телебачення і радіомовлення" 17 квітня 2014 року і до реєстрації законопроекту №4232, що змінює порядок приєднання державного підприємства "Українська студія телевізійних фільмів "Укртелефільм" у Верховній Раді України. Інфографіка також пропонує план на 2016 рік, до якого входить визначення розміру статутного капіталу ПАТ НСТУ Фондом державного майна, затвердження статуту, реєстрацію НСТУ як юридичної особи, обрання голови наглядової ради, редакційної ради й членів правління НСТУ.