Коментатори Шалота й Тингаєв – про сезон біатлону на UA: ПЕРШИЙ - UA: Перший
:
Коментатори Шалота й Тингаєв – про сезон біатлону на UA: ПЕРШИЙ

Коментатори Шалота й Тингаєв – про сезон біатлону на UA: ПЕРШИЙ

03 квітня 2019

Завершився Кубок світу та чемпіонат світу з біатлону сезону 2018/2019, трансляції якого можна було дивитися на телеканалі UA: ПЕРШИЙ, а також на цифровій платформі Суспільного мовлення UA: БІАТЛОН. Ці чотири місяці біатлонних змагань для глядачів звучали голосами спортивних коментаторів UA: ПЕРШИЙВладислава Шалоти та Олександра Тингаєва. Ми поговорили з коментаторами про яскраві миті цього сезону, перемоги й поразки, про переживання, самовдосконалення та допомогу телеглядачів.

Які ваші враження від сезону біатлонних змагань 2018/2019?

Владислав Шалота: Відчуття від сезону насправді неоднозначні. З одного боку, маємо історичне досягнення Дмитра Підручного на чемпіонаті світу, бронзу в жіночій естафеті, а з іншого, – майже жодної радості протягом цілого сезону. Так, було перше місце Юлії Джими, кілька святкових церемоній, але в цілому дивитися на результати іноді було боляче. Особливо, коли хлопців зняли з естафети за коло відставання – це взагалі був жах! Важко коротко дати оцінку цілому сезону. Єдине, що можу сказати точно: дует Юрай Санітра та Дмитро Підручний – це найвищий пілотаж! І їм за це хочеться вкотре подякувати!

Якщо ж говорити про інших, то тут було набагато цікавіше! Стежити за заочною боротьбою Йоханнеса Бьо та рекордами Фуркада було неймовірно цікаво. Шкода, що Мартен не зміг скласти конкуренції на всій дистанції сезону, але й так вийшло досить добре. Ну й звичайно боротьба двох італійок Вірер та Вітоцці – за їхніми "гойдалками" також було дуже цікаво спостерігати. Радий, що ця битва завершилася на користь моєї улюбленої іноземної біатлоністки. І звісно, не можу не відзначити чешку Давідову. Вона дуже круто вривалася до боротьби найсильніших. Це було ефектно. За цією дівчиною майбутнє, я думаю!

Олександр Тингаєв: Погоджуюся, у мене схожі враження. Це був перший тяжкий "післяолімпійський" сезон для наших збірних команд. Такий вдалий початок для українців у Словенії, а потім багато провальних етапів, невиправданих сподівань, критики… Можу лише уявити, що вони пережили і як насправді морально та психологічно складно було працювати нашим біатлоністам під таким тиском. І я дуже радий, що медалі чемпіонату світу додали приємних яскравих фарб до загальної картини цього неоднозначного сезону.

Які гонки та етапи запам’яталися найбільше?

Олександр Тингаєв: Звісно ж, перший етап у Поклюці. Золота медаль Юлії Джими, перша для України після чотирирічної перерви! Для мене, новачка в коментуванні біатлону, це були неймовірні відчуття. Чемпіонат світу запам’ятався. Спочатку програні Дмитром Підручним 0,3 секунди й водночас – бронза в спринті французу Фійону Майє… А вже наступного дня перше в історії українського чоловічого біатлону золото Дмитра Підручного в гонці-переслідування. Таке не забувається! І звісно, бронза нашої жіночої збірної в естафеті. Того дня ви навіть не уявляєте, як я хотів, щоб наші дівчата здобули медаль!

Владислав Шалота: Мені особливо запам’ятався IV етап у підступному Обергофі. Там була гостроцікава, запекла боротьба на дуже важкій трасі – це те, що ми любимо в біатлоні, і це було круто. Ну й звичайно шведський Естерсунд. Більш цікавих для мене гонок, ніж чоловічий спринт і переслідування на ЧС, не назву! Іноді просто перехоплювало подих від емоцій!

Хто з-поміж українських біатлоністів вас особливо вразив у цьому сезоні?

Олександр Тингаєв: Якщо й вразив – то Дмитро Підручний! Дуже радий, що саме він здобув золото чемпіонату світу! Дмитро заслужив його своєю роботою, відданістю й любов’ю до біатлону.

Владислав Шалота: Так, безперечно, це Дмитро Підручний. Як на мене, то навіть не стільки золотою медаллю, скільки своїм прагненням, роботою, яку він виконав протягом сезону. Дмитро – приклад для багатьох! Приклад того, що треба працювати до останнього. Навіть тоді, коли виходить далеко не все. Я думаю, мало хто сподівався на цю медаль перед стартом Чемпіонату світу. Я маю на увазі саме золоту. Але він це зробив! І він, і старший тренер Юрай Санітра, і всі причетні провели величезну роботу.

Як вас сприйняли глядачі? Чи бачили їхні відгуки про свою роботу?

Олександр Тингаєв: Так, бачив. Знаючи свої можливості та потенціал, вважаю, що відпрацював цей перший для себе сезон на слабкому рівні. Достатньо помилявся, багато статистики в ефірі давав. Виправдовуватися не буду, багато в чому сам винен. Це питання не лише підготовки. Знаю лише, що кожен ефір прожив повністю, усією душею й серцем переживаючи за обидві наші збірні.

Владислав Шалота: Звісно, відгуки читав! Ба більше – читав їх протягом усього сезону. Коментарі вболівальників мені дуже допомогли на стартових етапах, тому що до новорічної паузи я відверто не справлявся зі своїм завданням. Розумів це, але нічого зробити не міг. Я недосвідчений коментатор, мені всього 21, тому не міг упоратися із хвилюванням. Рідні підтримували, казали, що поступово я набираю, далі мені вже було легше. Коли впорався з нервами – почав отримувати насолоду від роботи. Прикро, що до цього стану я дійшов тільки на гонках німецьких етапів (Обергоф, Рупольдинг).

Чесно кажучи, дуже дивувався, коли на старті сезону вболівальники мені писали в особисті повідомлення, що я, мовляв, молодець. Абсолютно з ними був не згоден. Уже після завершення сезону не можу сказати, чи вийшов я на якийсь мінімально достатній рівень, але почав отримувати задоволення від роботи – і від цього неймовірно щасливий. Працювати мені потрібно ще багато, я це знаю. Сподіваюся, це був не останній біатлонний досвід. Відчуваю, що можу краще.

Що, на вашу думку, потрібно спортивному коментаторові, щоб утримувати увагу глядача?

Олександр Тингаєв: Біатлон – специфічний вид спорту для коментування. Тут важливо й коментувати те, що бачить глядач з екрана, і паралельно відстежувати різні показники в сівідаті. Одночасно це робити досить складно, але цю навичку можна напрацювати. І тоді матимеш якість і впевненість. А якщо коментатор повною мірою під час ефіру вміє поєднати емоційність, експресію, співпереживання, цікаві факти та жарти – це все завжди утримуватиме увагу глядача.

Владе, ти відвідав підсумковий етап біатлону в Норвегії. Розкажи, як воно на власні очі побачити змагання біатлоністів?

Владислав Шалота: Норвегія – дивовижна країна. Холменколлен – дивовижне місце. Мені неймовірно пощастило з цим етапом. Хоча зізнаюся, ще за день до вильоту я не хотів летіти. Говорив усім, що хочу коментувати, а не працювати там. Але прилетівши, зрозумів, що це безцінний досвід! Атмосфера – шалена. Дуже привітні вболівальники, біатлоністи, усе минуло на вищому рівні. Якщо чесно, на цю тему говорити можу дуже довго, багато чого мене надзвичайно вразило. Прилетівши, я неймовірно шкодував, що на цьому сезон завершено. Дуже хотілося поділитися багатьма цікавинками в ефірі з глядачами. Насправді шкода, що я відкоментував увесь сезон і лише потім потрапив до Холменколлена. У зворотному порядку було б набагато простіше працювати. Усім, хто, можливо, сумнівається щодо поїздки на якийсь із етапів, упевнено скажу – не вагайтеся! Це справді варте того, щоб відчути й побачити все зсередини.

Читайте також: