:
Ведуча програми «Спорт» Дар’я Кузнецова про спорт на карантині та студію у власній квартирі

Ведуча програми «Спорт» Дар’я Кузнецова про спорт на карантині та студію у власній квартирі

13 квітня 2020

У понеділок, 13 квітня, о 21:27 програма «Спорт» повертається в ефір телеканалу UA: ПЕРШИЙ у форматі дайджесту. А нещодавно спортивна редакція Суспільного запустила новий проєкт «Суспільне Спорт: на карантині», який виходить на фейсбук-сторінці Суспільне Спорт.

Спортивна журналістка та ведуча Суспільного Дар’я Кузнецова розповіла про власноруч облаштовану студію у квартирі, новий проєкт та про те, чим живе спорт на карантині.

Нині спортивна редакція Суспільного працює дистанційно. Наскільки змінився робочий процес?

— Працюється цікаво, дещо незвично. Проте не можу сказати, що це новий досвід для нас. У спортивної редакції завжди багато спецпроєктів, коли ми маємо бути на зв’язку 24/7, тому постійно перебуваємо в робочому режимі. Велика подяка нашим спортсменам, які відгукуються на пропозиції, записують відео, намагаються креативити. У нас із ними класна співпраця. І це також не вперше, так ми працювали й під час Олімпійських ігор-2016, коли наші знімальні групи не змогли поїхати до Ріо-де-Жанейро.

Нещодавно Олімпійські ігри-2020 у Токіо перенесли на рік. Як відреагували на цю новину в редакції та який настрій у команди?

— Ми всі були готові до цього, адже бачили, як поступово зупиняють усі спортивні змагання. Звісно, ми засмутилися. Як і спортсмени. Їх можна зрозуміти, адже під час Олімпійських ігор вони виходять на пік форми. У нас також є свій план підготовки. Ти не можеш просто приїхати та відпрацювати навпомацки, тож і спортивні журналісти теж мають бути «у формі». Щоразу організатори чимось дивують як у хорошому сенсі, так і не дуже. Тому потрібні гнучкість мислення, обізнаність зі специфікою різних видів спорту, уміння швидко ухвалювати рішення. Та коли вже так сталося й у нас є час про запас, то будьмо оптимістами. Можливо, за цей рік наші спортсмени краще підготуються, і це стане запорукою більшої кількості медалей. Ми й собі будемо готуватися до Олімпійських ігор і якісно підготуємо до них наших глядачів.

Як минає карантинно-робочий день ведучої Суспільного?

— У мене день розпочинається з тренування. Добре, що тренери зробили онлайн-курси. Потім нарада з керівництвом і редакторська нарада. Узагалі не можу сказати, що робота дуже змінилася. Просто маєш звикнути, що виходиш до вітальні — і вже на роботі. Буває так, що прийшла на онлайн-нараду о дев’ятій ранку й повернулася о десятій-одинадцятій вечора додому, тобто до спальні. Потрібно записати студію, зв’язатися зі спортсменами, усе погодити, допомогти із записом відео, порадитися щодо технічного аспекту, адже оператори, режисери, інженери та всі, хто зазвичай забезпечує ефір, також тепер на відстані. Під час підготовки своєї домашньої студії іноді почуваюся героїнею фільму, якій потрібно самотужки знешкодити бомбу. А профі можуть допомогти лише телефоном. Уперше, коли сама вмикала світлові прилади, руки тремтіли. Але це також новий неоціненний досвід. Здається, робочий день став довшим, ніж був раніше.

Чи виникають незручності або складнощі в новому ритмі життя?

— Багато речей змінилося. Дорога на роботу — це своєрідний ритуал. Ми зустрічаємося з колегами, п’ємо каву й обговорюємо справи. А тепер цього немає. Щоправда, завжди потрібно бачити й позитив. Не треба, наприклад, повертатися пізно додому після вечірнього ефіру. З іншого боку, не подобається, що не можу вийти надвір і просто погуляти. Я люблю бігати й роблю це навіть узимку, але тепер не можна. Сьогоднішню ситуацію я сприймаю як чергове випробування. Вірю, що незабаром життя повернеться до свого звичного ритму. Головне — дотримуватися нових правил гри, і тоді ми швидко переможемо.

Ваша квартира перетворилася на студію програми «Суспільне Спорт: на карантині». Як з’явилася ідея проєкту?

— Це була ідея з категорії «А що, якщо?». Ще в п’ятницю ми не дуже серйозно до цього ставилися, а наступного дня вже міркували, як її реалізувати. Розробили концепцію, яка всім сподобалася. За вихідні привезли світло до моєї квартири. Операторка Світлана Коваль зробила помітки скотчем на кухні, де потрібно ставити техніку: світло й штатив. Уже в понеділок ми записали пілотний випуск, а в середу вийшли в ефір.

Наскільки кінцевий вигляд програми відповідає задуму?

— Проєкт вийшов навіть кращим, ніж я могла уявити. Спочатку думала, що це буде формат влогу, де кожен журналіст розповідатиме про останні новини. Але колективний розум робить свою справу. Ми об’єднали всі думки, і в результаті вийшов повноцінний спортивний випуск у форматі квартирника.

Які відгуки отримуєте від глядачів?

— Чесно кажучи, ми не сподівалися дуже позитивних відгуків. Але натомість отримали багато не тільки позитивних, а й корисних відгуків. Приєдналися люди, які постійно нас дивляться в ефірі UA: ПЕРШИЙ. Нам пишуть різні рекомендації, і ми намагаємося до них дослухатися. У цьому плюс фейсбук-формату — одразу бачимо реакцію глядача. У нас часто запитують: «А ви можете з тим спортсменом поспілкуватися?» або «Можете до Олега Верняєва звернутися?». Люди самі вирішують, що нині на часі й кого їм буде цікаво послухати. Щодня кількість переглядів зростає, і ця тенденція нас тішить.

Були якісь курйози під час зйомок?

— Мій хлопець, який теж працює в нашій редакції, іноді робить включення зі спальні. І, звісно, це знімаю я. Смішно, коли запитую його в ефірі: «Як там у тебе справи на карантині?» — і він із сусідньої кімнати відповідає. Коли знімали одне включення, чи не всі меблі в кімнаті переставили в пошуках гарного кадру.

Класна історія нещодавно сталася з нашим кореспондентом Женею Карановим. Він попросив українського баскетболіста Святослава Михайлюка, який грає в НБА, відповісти на запитання у відеоформаті. Здається, Святослав прочитав повідомлення уривками. За кілька годин він скинув щось схоже на великий шкільний реферат. Женя йому пише: «Ми ж не газета, може, відео запишеш?» Тоді вже Святослав зрозумів, що ми від нього хочемо, і надіслав відео. Але це було весело.

Що можуть показувати та розповідати спортивні журналісти у світі, де спорт зупинився?

— Як на мене, спорт нині важливий, він об’єднує всю планету. Адже місія Суспільного — не лише інформувати, а й підтримувати моральний дух людей. Спортсмени передають безліч позитивних меседжів і своїм прикладом доводять, що не потрібно впадати в депресію. Олімпійські чемпіони теж сидять удома, дотримуються певних правил, але все-таки знаходять можливості тренуватися. Вони показують, як тримати себе у формі: і фізичній, і моральній. Нині багато флешмобів. Наприклад, британський легкоатлет Джеймс Кемпбелл пробіг марафон у себе на подвір’ї дистанцією в сорок два кілометри. Він бігав понад п’ять годин маленькими кроками. Люди, які дивилися онлайн-трансляцію марафону, підтримали британця фінансово, а всі зібрані кошти Джеймс передав британським лікарям. Про це треба розповідати, що ми й робимо.

Як, на вашу думку, варто подавати інформацію в непрості часи?

— Нині склалася ситуація, коли більшість людей не розуміють, що їм робити. Вважаю, що ЗМІ мають бути відкритими й зрозумілими. На Суспільному ми намагаємося подавати інформацію виважено, пояснюючи, що відбувається навколо. Не потрібно нагнітати паніки. Іноді можна почути, як розповідають, що в нас усе погано й трагічно, і це морально пригнічує. Тоді вже не те, що виходити з дому — з-під ковдри не захочеться вилазити. Потрібно говорити правду. Не прикрашати, але й не драматизувати.

Нагадаємо, із 13 квітня програма «Спорт» повертається в ефір суспільного телеканалу UA: ПЕРШИЙ. Програма виходитиме у форматі дайджесту щобудня о 21:35. Окремою рубрикою «Спорт» транслюватимуть щодня під час прямоефірного марафону «На карантині». Також випуски новин у форматі квартирника виходять із понеділка по п’ятницю о 22:30 на фейсбук-сторінці Суспільне Спорт.

Читайте також: