:
Жертви муру: ми побачили свого сина лише за п’ять років, але він нас не впізнав…

Жертви муру: ми побачили свого сина лише за п’ять років, але він нас не впізнав…

09 листопада 2010

13 листопада о 13:50 на Першому Національному виходить програма "Аудієнція", присвячена 21-й річниці падіння Берлінської стіни. Постійна ведуча Надія Базів зі своєю командою, подорожуючи різними містами світу, на цей раз завітала до Берліна, щоб на власні очі побачити рештки кам’яної блокади, побувати на закинутих берлінських залізницях, пройти шлях утікачів з республіки і знайти таємничу в’язницю "Штазі", де утримувалися ті, кому не пощастило втекти, але до якої ніхто не знав шляху…

Берлінський мур був зведений у ніч проти 13 серпня 1961 року. До 1989 року бетонна стіна заввишки чотири метри відгороджувала східну частину Берліна, яку контролював СРСР, від західної, що належала ФРН. Загальна довжина муру сягала 160 км, з яких 46 км розділяли місто навпіл. Стіна повинна була закрити шлях для масової втечі східних німців у Західний Берлін, хоча офіційно її характеризували, як "антифашистський захисний вал", але в історію він увійшов як стіна жалю, плачу та смерті.

У 1961 році у німкені Зігрід Пауль народився син Торстен, який був важкохворим.

"Ліки, які йому були потрібні, можна було купити лише у Західному Берліні. Коли збудували стіну, він залишився без медикаментів. І після загрозливого рецидиву дитину відправили в одну із західнонімецьких клінік. Нам не дозволяли регулярно бачитись. Після того ми з чоловіком з підробленими паспортами спробували втекти з НДР через Скандинавію. Та спроба виявилась безуспішною".

Лише за п’ять років після цього батьки побачили свого сина, який спершу навіть не впізнав їх та звертався до матері на Ви.
І це не єдиний приклад жертв муру. Люди намагалися будь що вберегти себе та своїх родичів. У пошуках кращого життя, за роки володарювання "захисного валу", намагаючись втекти на той бік стіни, за офіційними даними загинуло 133 людини, але за підрахунками телекомпанії БіБіСі – тисяча двісті сорок п’ять…

9 листопада 1989 року стало визначною датою для мешканців тодішньої розділеної Німеччини – стіну було зруйновано. Вже сьогодні, окрім залишених декількох цеглин "на пам’ять", на перший погляд нічого не нагадує про події холодної війни, лише серця та душі, тих, хто пережив ті страшні події багаті на спогади…

Ведуча передачі на Першому Національному Надія Базів, подорожуючи Німеччиною, зустрічається з багатьма людьми, які щиро діляться невигаданими історіями про ті часи, своїми переживаннями та думками. Ебергард Діпген, бургомістр Берліна, Лотар де Мез’єр, останній прем’єр-міністр НДР, Маркус Мекель, міністр закордонних справ НДР, Андре Кокіш, історик та колишній в’язень, Ганс Альтендорф, уповноважений з документації служби держбезпеки НДР та багато інших – розповідають як усе було, коли сусід шпигував за сусідом, а чи не єдиною можливістю втекти був переїзд через кордон у багажнику маленького автомобіля БМВ-ізета.

Ці та інші неймовірні історії про життя за стіною дивіться 13 листопада о 13:50 на Першому Національному у програмі "Аудієнція" з Надією Базів, присвяченій 21-й річниці падіння Берлінського муру.

"Перший Національний"– загальнонаціональний телеканал. В ефірі з 1951 року. Є членом EBU. Технічне покриття в панелі GFK - 97,6%. Середньодобова частка аудиторії "18+" за 2010 рік становить 2,59% (загальна аудиторія). Генеральний директор – Єгор Бенкендорф.

Читайте також: