З 13 грудня 2010 року на Першому Національному працює нова ведуча – Марина Кухар. Відсьогодні вона вестиме «Новини» кожен другий тиждень о 12:00 та 15:00. Раніше Марина, яка присвятила телебаченню та журналістиці приблизно 13 років свого життя, працювала на телеканалі «1+1» в ТСН. Чому вона вирішила змінити канал та як Марині працювалося на новому місці – про це та інше вона розповіла одразу після ефіру о 15:00, який став для неї вже другим на Першому Національному.
Як давно Ви працюєте на телебаченні?
З 1997 року. Моя перша робота на телебаченні була на каналі «1+1», де й працювала всі ці роки. На ТСН я прийшла кореспондентом, репортером, а звідти вже потрапила на Перший Національний.
Чому Ви вирішили «змінити» канал?
Мені зробили пропозицію, яка мені сподобалася. Мені цікаво попрацювати з командою молодих, енергійних, розумних людей. Власне, мене все влаштувало, тому я зробила такий вибір.
Як Ви почуваєтеся в новому колективі?
Насправді, колектив і там, і тут, як на мене, прекрасний. Одна річ, що я просто дуже добре знаю людей, в команді з якими пропрацювала стільки років. З іншого боку, дуже корисно часом відриватися від тих, до кого ти так звик, кого любиш, щоб будувати нові стосунки, можливо, розкривати себе якось по-новому на новій роботі.
Чи стежите Ви за розвитком Першого Національного? Помітили якісь зміни?
Звичайно, є великий прогрес. Знову ж таки, почнімо з людей. На каналі працюють високопрофесійні, талановиті люди – за період моєї кількаденної співпраці з ними, чесно кажучи, я вражена! Друге, що відразу впадає у вічі: зроблений за правилами західної журналістики ньюз-рум, хороша студія… Це все свідчить про те, що Перший Національний розвивається, і робить це у правильному напрямку.
У понеділок 13 грудня у Вас було два ефіри як ведучої «Новин» на Першому Національному. Як Вам працювалося в перший день?
Дуже сподобалося! Мені було легко працювати з людьми, всі мене підтримали – це дійсно приємно.
А яким було Ваше життя до того, як Ви потрапили на телебачення? Звідки Ви родом?
Я народилася у Чернівцях, а в Київ приїхала вчитися у1991 році – в тоді ще Київський державний університет ім. Тараса Шевченка на журналіста, який я закінчила у 1996 році. З Чернівців я переїхала до бабусі в Закарпаття, там і прожила перші 16 років свого життя. Там я закінчувала школу і туди я часто їжджу, бо відчуваю ті місця підґрунтям, яке мене підтримує час від часу.
Які у Вас плани на майбутній 2011 рік?
Мені пощастило: на Новий рік я працюватиму, це буде мій робочій тиждень (сміється). Але я насправді цьому рада – це хороший знак. Як ти Новий рік зустрінеш, так його і проведеш! Жартую. А щодо планів, то поки нічого особливого. Хочеться працювати, якось удосконалюватися, розвиватися, можливо, спробувати себе в якихось ще проектах…
А в яких проектах Ви б хотіли себе спробувати?
Мені подобаються такі проекти, де ведучий співпрацює з людьми очі в очі. Має бути близький контакт із глядачами та гостями в студії, бо людина – це завжди цікаво. Це найцікавіше, що є в усьому світі.
Тобто, Ви відкриті для різних проектів?
Абсолютно! Так-так. Звичайно, якщо мені запропонують спробувати себе ще в якійсь програмі, я спершу подумаю про це – зважу свої сили, свої знання, наскільки я, знову ж таки, зможу розвиватися в такому напрямі. Останнім часом на «1+1» я займалася саме журналістськими проектами, була не ведучою, а керівником відділу, в якому розробляли ці проекти. Поки не пішла у декретну відпустку... Саме журналістські проекти мене дуже цікавлять – вони дають стимул для руху вперед.
Читайте також:
