Ярослава Стецько - символ боротьби за незалежність України
До 20-ї річниці Незалежності України на Першому Національному стартував цикл сюжетів, присвячений визначним українським постатям новітньої історії нашої держави. Роки незалежності найбільш запам’яталися українцям гучними подіями в тих чи інших сферах суспільства. Але кожну подію творять люди. Ідея матеріалів — розповісти про найцікавіші та найбільш значимі постаті в становленні української держави. Серія сюжетів виходитиме під назвою "Обличчя України. 1991 рік", "Обличчя України. 1992 рік", - до 2011 року.
Героїнею першого сюжету "Обличчя України. 1991 рік" є Ярослава Стецько - емігрантка та патріотка, яка лише за 10 років до своєї смерті нарешті отримала український паспорт.
Жінка-легенда - Ганна Музика (дівоче ім'я Слави Стецько) народилась на Тернопільщині у містечку Теребовля і ходила до польської гімназії. Згадувала, як у школі їм забороняли говорити українською, тоді 12-річною заявила: "я – українка". У 1938-му вона стала членом ОУН, у 1943 - ув'язнена німцями у Львові, а з 1944 по 1991 жила в еміграції. Більша частина її життя пройшла в екзині. 47 років перебувала в еміграції у Німеччині, куди потрапила під час Другої Світової війни. Віддано пані Слава допомагала своєму чоловікові - видатному лідерові ОУН Ярославові Стецьку, який і проголосив Акт незалежності України у Львові 30 червня 1941 року. Вона не була типовою "залізною леді", попри суворий голос і строгу дисципліну, згадують однодумці. Зв'язкова Романа Шухевича Дарка Гусяк каже, Стецько не так боялись, як поважали. Їй легко вдалось організувати роботу Конгресу по всій Україні. Навіть в Одесі та Луганську, де їй вдалось працювати з громадськістю, не було ніяких провокацій чи виступів. В еміграції Ярослав з дружиною жили без паспортів - залишалися особами без громадянства. Вони прагнули бути підданими однієї держави - Незалежної України. "Як я люблю цю Україну!" - щоразу говорила Слава Стецько, коли їхала з Борисполя до Києва. "Кращої країни у світі - а я об'їздила багато, але з такими краєвидами, горами, з такою землею - немає ніде", - скаже Стецько після повернення в Україну.
Тисячі людей на Площі Ринок у центрі Львова. Хор виконує повстанську пісню. Так відзначали 50-ту річницю проголошення Акту про незалежність української держави. У 1969 році - Слава Стецько була ще емігранткою, і в Україні перебувала нелегально. Вона переконувала українців: вони мають знову бути в Європі. "Світ показує нам маленький Люксембург, чи ще менший Монако, які процвітають, і питає: "А чого ж ви ходите бідні та голодні на своїй землі з найкращим у світі родючим чорноземом?", - звертається Слава Стецько до українців.
Після повернення на Батьківщину вона стала народним депутатом другого, третього та четвертого скликань. У парламенті Славу Стецько поважали навіть запеклі ідеологічні супротивники - комуністи. Вона змогла з прибічниці суто революційних дій стати на шлях цивілізованого парламентаризму. І ніколи не лукавила щодо головного - відданості Україні. Деякі її висловлювання, актуальні й досі: "Ми б хотіли мати з Росією такі відносини, які має Німеччина з Францією - колись воювали, а зараз нормально сусідують. Ми за те, аби бути на рівні і в політичному, і в економічному, і в культурному житті. Вони мають зрозуміти: у 21 столітті не гоже імперії бути".
У 2002-му, як найстарший член парламенту, вона проголошувала текст присяги нового депутатського складу. Слава Стецько мала хворе серце, але не погодилась на операцію за кордоном. В заключенні лікарі написали: "Пацієнтка відмовилась від оперативного втручання через невідкладні справи на Батьківщині".
Слава Стецько померла незадовго до 83-го дня народження. Її пронесли на руках через центр Києва. З нею прощалась вся Україна.
Автори сюжету: Ольга Скотникова, Ольга Крупник.
Успіх країни — її люди - у програмі "Підсумки дня" щосуботи з 5 лютого по 20 серпня 2011 року. На Першому Національному.
"Перший Національний" – загальнонаціональний телеканал. В ефірі з 1951 року. Є членом EBU. Технічне покриття в панелі GFK - 97,6%. Середньодобова частка аудиторії "18+" 3,16% (загальна аудиторія). Генеральний директор – Єгор Бенкендорф.
Читайте також:
