:
Обличчя України. 1996 рік

Обличчя України. 1996 рік

22 березня 2011

Назарій Яремчук ― душа України.

Його голос не сплутаєш ні з чиїм. У кожному українському домі він - як рідний, як добрий давній знайомий зі своєрідною манерою співу, чистим високим тембром. Життєрадісний, урівноважений, зі щирою, ніби дитячою, усмішкою на вустах, скромний, без "зіркової хвороби". "Кришталево чиста в мистецтві людина", - так казали про Назарія Яремчука колеги.

Буковина. Маленьке село Рівня. Тут, у родині музикантів, 30 листопада 1951-го народилася четверта дитина. Батько Назарій Яремчук звернувся до лікарки: принесли хлопчика - то радьте, як назвати. Хлопчика нарекли іменем батька - Назарій Назарійович Яремчук.

У родині Яремчуків дітей навчали музики ледь не з пелюшок. Про їхнього батька казали: коли він співав у церкві - янголи зліталися. І в Назарія-молодшого перші спогади дитинства - музичні:

"Як не згадати, як малим мене ставили посеред хати, і коли гості приходили - я їм співав у таких чоботях. Маленький вуйко".

У маленького вуйка була дуже патріотична колискова - мама співала "Розпрягайте, хлопці, коні". Він ріс сором'язливим, - згадує сестра Катерина. Зошити з першими віршами ховав від усіх на горищі в скрині. Рідні та друзі вважали - до красунчика Назара дівчата в листах залицяються. Виявилося, це були зітхання не дівочих сердець, а серця самого Яремчука - його пісні.

Він прийшов на естраду в 16-ть, у знамениту "Смерічку". Просто на репетицію. Керівник ансамблю попросив його заспівати. Він вибрав пісню "Кохана". Так студент географічного факультету став спочатку відомим, а потім - зірковим артистом. Зовнішність казкового принца й особливий тембр голоса одразу виділяли його на радянській естраді. А потім знаменита  трійця - Івасюк, Яремчук, Зінкевич - зробила переворот із "Червоною рутою" на Центральному телебаченні.

Коли сталася трагедія - вбили Володимира Івасюка, - Назарій був одним із перших, хто, не зважаючи на заборону влади, приїхав на похорон до Львова. Тоді це могло коштувати всього: кар'єри, спокою, репутації. Траурна колона починалася з великого вінка з білих квітів, що Яремчук ніс із Левком Дутківським. У 1980 році співак уперше виконав пісню "Скрипка грає", потім - "Пісню пам'яті", - присвячені Володимиру Івасюку.

Яремчук робив моду на українське й казав: 24 серпня - День незалежності - найщасливіший для нього день. З життя співак пішов дуже рано - у 44.

Його сини Дмитро та Назарій навмисне не включали в репертуар батьківські пісні. Але люди щоразу просять співати саме їх.

Востаннє перед своїми шанувальниками  Назарій Яремчук заспівав на День Києва - наприкінці травня 1995-го. У 1996-му Назарій Яремчук став лауреатом Шевченківської премії. Посмертно.

Автор: Ольга Скотникова. Перший Національний

Читайте також: