:
Обличчя України. 1997 рік

Обличчя України. 1997 рік

06 квітня 2011

Валерій Лобановський

1 січня 1997 року Лобановський повернувся на посаду тренера київського "Динамо", яке в той час переживало глибоку кризу. Лобановський зміг повернути клуб в еліту європейського футболу. У 1997 році команда перемагає у чемпіонаті України, у 1998 році робить "дубль" - чемпіонат + Кубок. У Європі команду особливо запам'ятали завдяки розгромним перемогам у груповому турнірі Ліги чемпіонів УЄФА над легендарною "Барселоною" (3:0 вдома і 4:0 на виїзді).

Нині важко уявити, але в дитинстві київського  школяра Валеру не брали  навіть у дворову команду.

Й самі батьки не сприймали всерйоз мрії сина про футбол. Вони хотіли, щоб він став інженером, - говорив Лобановський. У вільний час ганяв м'яча. Прагнув підвищити свою майстерність.

У спортшколу він записався сам. Вже професійно навчаючись футболу, вступив до Київської політехніки. Втім, вже було зрозуміло, що подальша доля Лобановського буде пов'язана з великим футболом. Його колега Олег Базилевич згадує, - найпримітніше те, що Лобановський досконало володів індивідуальною технікою. А коли Валерій з"явився  в основному складі "Динамо" - вболівальники ходили просто на Лобановського.

Вони разом перемагали суперників у складі київського "Динамо" і завдяки їм вперше в історії СРСР титул чемпіона країни взяла команда не з Москви.   

1968-го Лобановський почав тренерський шлях. Вивівши дніпропропетровський "Дніпро" на лідерські позиції, він як тренер повертається у "Динамо". І тоді усвідомлює, що він і його команда приречені до перемог.

Донька Світлана згадує: "Кожен ранок у батька починався з перегляду свіжої преси - завжди мав бути в курсі всіх подій країни. Навіть, коли працював тренером в Еміратах та Кувейті". Вона привозила йому цілі валізи преси і відеозаписи. Для них ця інформація була своєрідною Верховною Радою.

З близького сходу Валерій Лобановський повернувся  у київське "Динамо". Був 1996-й рік, клуб переживав кризу. Більше Лобановський команду не залишав. Без гравців, без атмосфери футболу і психології переможців Лобановський не міг жити. Він навіть не уявляв, в якій іншій справі зміг би реалізувати свої мрії і свій творчий потенціал.

Ігор Меделян, Перший Національний

Читайте також: