:
Христина Стебельська:

Христина Стебельська: "Ніхто у Великодню Ніч не має права спати"

22 квітня 2011

Усі християни світу, в передчутті наближення найсвітлішого дня року, здійснюють останні приготування для випікання паски, розфарбовування крашанок та розпису писанок, дістають із шафи найкращий святковий одяг, вишиванки, роздумують над словами подяки та бажань Богові, рідним і близьким.

Поки усі готують себе – всередині та ззовні – до Великодніх богослужінь, головний редактор НТКУ і натхненник Великодніх трансляцій Христина Стебельська вже на зв’язку з Ватиканом та храмами України. Адже саме вона готує ефір Першого Національного до святкування Великодня.

Атмосферою цього свята переймаєшся, тільки-но переступивши поріг кабінету головного редактора НТКУ. Адже Христина Любомирівна – з тих людей, які кожну річ заряджають своїм настроєм. Але першою привернула мою увагу надзвичайно красива книга з надзвичайно Великодньою назвою.

Христино Любомирівно, я підсвідомо відчуваю – ця книга особлива... І не тільки тому, що це "Великоднє Євангеліє".

Це не просто "Пасхальне Євангеліє"! Це український текст, що трансформований 22 мовами світу! Тобто "Пасхальне Євангеліє", яке буде зачитуватися на Великдень у храмах світу, перекладене саме з українського варіанту. Тому саме ця книга заслуговує найвищої шани.

Це надзвичайно! Але бачу у Вас ще декілька пакунків із зовсім новими книжками. Невже вони теж – незвичайні?

Вони особливі для мене. Адже Великоднє свято – це, крім усього, спогад про десятинну. Адже це така давня хороша українська традиція: кожен батько й мати на Великдень завжди думали, які подарунки приготувати своїм дітям, родичам, гостям. Усі люди, які йшли чи не йшли до храму, роздумували над тим, як подякувати чи привітати це свято: хтось жертвував кошти на будівництво нових капличок, хтось давав гроші на здоров’я пристарілих людей, на підтримку сиротинців, а хтось підтримував видавництво української книги. Так і я в час Великодня накупувала силу-силенну книжок! Удома вже немає для них місця, але це моя своєрідна десятинна, щоб підтримати храм, в якому я купила цю книгу, підтримати видавництво, яке її видало, а найголовніше – підтримати українську книгу.

Ви відкриваєте доволі нестандартний аспект Великодня...

Чому ж? Ключ розуміння Великодня – це те, що перебування у спільній молитві важливе для того, щоб людина подумала, а яке діяння, не обов’язково кошт – добре слово, участь у волонтерській акції, проста допомога сусідові, старшій людині, хворому – яку часточку свого добра має людина вкласти у це життя. Яку десятину віддати.

Адже все це не просто так. Не просто так ми транслюємо Великодні дійства людям, які сидять біля телевізорів.

А для чого? Для чого це потрібно мені – людині, яка сидить біля телевізора?

Кожна людина хоче зрозуміти, що їй потрібно у цьому житті. Вона хоче бути щасливою. Вона хоче, щоб ангел-охоронець їй допомагав, застерігав та направляв. І якщо людина справді хоче цього, вона має вміти вибудовувати своє життя за якимись цінностями. Вона повинна поважати себе, світ навколо, любити по-справжньому. Адже "по-справжньому" – це не тільки сексуальна привабливість чи добре ставлення. Любов – це вміння відчути себе сильною людиною. Все це дає зрозуміти молитва, очі людей, згромадження, краса храму – все це дійство має змусити людину подумати про себе, своє життя.

Тобто, богослужіння  вчить цьому?

Богослужіння – це публічний урок. Воно вчить чути, зосереджуватися на тому, що справді потребує наших міркувань. Адже думати можна про що завгодно – красу храму навколо, про те, що принесли з собою люди, як вдягнений священик... А потрібно зосереджуватися на словах. Бо слово матеріалізується, а слово духовне – має унікальний зміст. Не випадково під час служби зачитуються різні фрагменти "Євангелія" – в них треба вдумуватися, бути уважним, зосереджуватися – і тоді починаєш краще розуміти самого себе.

Час, проведений на службі, повертається до людини добрими новинами, здоров’ям, прихильністю долі. Тому ми і транслюємо Великодні служби. Щоб показати, що богослужіння – це значно більше, ніж просто церковна церемонія. Щоб люди і сидячи вдома, перед телевізорами, теж мали змогу наповнити себе гарними словами. Адже слова Літургії – зцілюють.

Христино Любомирівно, що цього року Перший Національний підготував для телеглядачів до Великодня?

Перший Національний – єдиний канал, який упродовж всього часу незалежності України веде прямі трансляції з Ватикану. Цьогорічні Великодні богослужіння будуть цікаві насамперед тим, що відбудуться масові хресні ходи навколо церков, під проводом ієрархів. Розпочне це надзвичайне дійство 22 квітня Хресна хода у Колізеї під проводом Святійшого Отця Бенедикта XVI. Та найцікавіше те, що  цього року поетичний текст Хресної дороги написала жінка.

Невже? Як це знаково!

Так! Представники різних народів будуть нести хрест і на кожній зупинці виголошуватимуть цей текст – своєрідні відчуття, аналіз, тлумачення того, що означає для нас ця Хресна дорога. І ці слова написала жінка, монахиня.

Які ще трансляції чекають на глядачів Першого?

23 квітня о 21:45 ми покажемо репортаж про сходження Благодатного вогню на Святій землі та прибуття його до України. Наші ієрархи привезуть Благодатний вогонь до Києва, звідки він помандрує усіма храмами України.

А о 23:30 в ефірі Першого Національного розпочнуться прямі трансляції Великодніх богослужінь. Почнеться Великодня ніч з "переклички" кафедральних соборів усіх традиційних Церков України –Української православної церкви Київського патріархату, Української православної церкви, Української греко-католицької церкви, Української автокефальної православної церкви. Адже цього року щасливий збіг: усі християни – і православні, і католики – святкують це світле свято разом.

А чим Перший Національний порадує глядачів власне у свято, 24 квітня?

Розпочнеться цей день з показу найкращих фрагментів богослужінь з храмів України. А уже з 11:15 ми – на прямому зв’язку із Римом. Глядачі у реальному часі спостерігатимуть за ходом святкової Великодньої меси у Соборі Святого Петра у Ватикані під проводом Папи Римського Бенедикта XVI. Вони почують його Великоднє привітання Urbi et Orbi – "Місту і світу". Папа Римський висловить Великоднє віншування до світової спільноти  65-ма мовами, серед яких – і українська.

Які особливості цьогорічних святкувань?

Головний акцент, який ми зробимо у трансляції кафедральних богослужінь – цей рік знаменний великою кількістю пам’ятних дат, ювілеїв, знакових подій.

Тому коментуючи, я буду розповідати про важливі дати усіх традиційних Церков України. І про час беатифікації Іоана Павла II, нашу подяку за введення його у сан святого, і про реліквії святого Іоана Павла ІІ, які незабаром приїдуть до України.

Реліквії Іоана Павла ІІ?

Що це за реліквії, я розкажу під час трансляцій. Але це надзвичайний дар, що скоро вони прибудуть до України і до них можна буде прийти помолитися. Саме зараз велика кількість паломників їде до Ватикану, щоб отримати благословення від Папи Римського на деякі з підготовлених реліквій українських храмів.

Ви говорили, що цього року чимало ювілеїв...

Цей рік – від Великодня до Великодня – ювілейний для предстоятелів українських Церков. Під час трансляцій я буду згадувати про ці ювілейні дати. Адже деякі з них вже не одне десятиліття служать на київському престолі. Кожній Церкві ми в ефірі виділимо щонайменше 2 години кожного дня, тож буде достатньо часу, щоб розповісти про знакові дати. Також не можна оминути і таку знаменну подію, як 450-річчя "Пересопницького Євангелія" – давньої української реліквії, на якій присягають усі Президенти України. Адже своїми трансляціями ми підкреслюємо довговічність української традиції – ніщо нікуди не щезає і не минає. Спадок, отриманий нами ще в часи Київської Русі, ми сьогодні підтримуємо і розвиваємо.

До речі, на Великдень дуже багато намолених ікон прибувають з різних регіонів України до храмів як дари. Українці мають гарну традицію – свої ікони, які перебували у їх родинах уже не одне покоління, передавати у дар храмам. Деякі з цих реліквій – ікони XVII, XVIII ст. – ми також побачимо в кадрі.

А церковні події цього року знайдуть відображення у трансляціях Першого Національного?

Одна з головних подій – у Храмі Святого Василія Великого вперше свою службу у сані Блаженійшого буде служити новий Духовний Ієрарх УГКЦ Святослав Шевчук. Зовсім нещодавно він перейняв естафету від Блаженійшого Любомира, був інтронізований тут і благословенний Папою Римським. І перша його урочиста відправа відбуватиметься саме на Великдень. Дуже цікаво, як він її проведе – глядачі побачать і почують це. Я думаю, що Духовний Ієрарх Любомир також буде присутній на цьому дійстві.

Як відбуватимуться зйомка у храмах Ватикану та України?

Завдяки новому технічному оснащенню, наші трансляції будуть надзвичайно якісними та видовищними. Камери встановлені на даху, щоб глядачі бачили собори ззовні; камери будуть "влітати" всередину, завдяки новій технології, показуючи усю красу убранства церков. Жодна деталь, жоден момент урочистостей не пройде повз увагу наших телеглядачів.

Ніхто у Великодню ніч не має права спати. Богослужіння – це не просто церемонія, це шанс почути відповіді на найважливіші питання життя. Насамперед, від самого себе. Адже ніколи людина не буває такою відвертою, як у молитві...

І на сповіді...

О! Я не раз так думала, стоячи в черзі до сповіді, якби мені Бог довірив завдання написати книгу людських сповідей у Великодній Страсний тиждень, якби Він довірив мені честь підслухати, що кажуть люди, сповідаючись – це була б геніальна книга життя. Адже те, як люди відчувають проблеми свого життя, те як вони їх розуміють саме на сповіді, коли вони є чесними і відвертими із собою... – це найбільша мужність та найглибша мудрість.

Христино Любомирівно, що Ви бажатимете глядачам Першого Національного на Великдень?

Я бажатиму, звичайно, веселої і смачної пасочки. Адже після часу посту, хоч ми і не всі його жорстко дотримуємося, що може бути краще за мамину паску та мамині тістечка! Але найголовніше – я буду бажати людям вчитися чути – один одного і себе. А також бажаю відчуття, що янгол-охоронець живе у вашому домі.

Читайте також: