Патріарх української літератури Павло Загребельний
Він прославився історичними романами, які були суворо заборонені за радянських часів. Кажуть - за будь-яку тематику, крім Переяславської ради, можна було "загриміти в табори". Книгу "Південний комфорт" обговорювали на засіданні Генпрокуратури СРСР. Це все - про патріарха української літератури Павла Загребельного. Його твори оцінив народ, купуючи по 100 карбованців з-під поли потайки.
"Письменник починається з широти душі", - такий висновок зробив Павло Загребельний про своє ремесло на схилі віку. Здатність людини вбирати в себе світ і віддавати пережите, вміння радіти життю й не бути "сектантськи обмеженим" - так він розшифрував те, що називають затертим словом "покликання".
"Не дивитися на світ крізь бійницю фортеці або крізь щілину в танку, крізь яку дивиться танкіст, перш ніж пустити на вас набій із гармати або чергу з великокаліберного кулемета. Широта душі - це широкий погляд, і її мають небагато людей". (Павло Загребельний, інтерв'ю 1997 р.)
Він народився в козацькому селі Солошинці на Полтавщині. У шість років залишився без матері. У 17 - пішов на фронт добровольцем. Був поранений і потрапив у полон. "Пройшов табори смерті", - лаконічно сказано в довіднику Спілки письменників України. А чого він зазнав у полоні, можна прочитати в його автобіографічній повісті "Дума про невмирущого" - на переконання критиків, чи не найкращому творі про Велику Вітчизняну війну в нашій літературі. Йому вдалося зберегти людяність у найскладніші часи, коли вимагали писати лише про "людей із бронзи".
"Шевченка називали тільки борцем, Франка називали тільки борцем. А Шевченко й Франко - заступники народу. Такі, як ото Оранта в Софії. Що таке Оранта? У перекладі з грецької це - заступниця. От у літератури найбільша її функція - захищати простий народ". (Павло Загребельний, інтерв'ю 1991 р.)
Двадцять романів за сорок років, колеги-письменники кажуть - найбільший доробок серед сучасників. Ці романи одразу ставали бестселерами. "Роксолана" ,"Я - Богдан", "Диво", "Євпраксія", "Тисячолітній Миколай" і остання книга - "Думки нарозхрист" - не просто виходили багатотисячними накладами, їх читають різні покоління. Історія - те, що Загребельний переживав нутром і робив актуальним для сучасників.
На відміну від багатьох, хто пережив гітлерівські чи сталінські табори, Павло Загребельний ніколи не намагався отримати за це дивідендів. Казав, що побачив "розпаханість людських душ" і потім всі люди були для нього немов би скляні - він бачив усе, що ті хотіли б, та не могли приховати. Павло Загребельний очолював Спілку письменників України й був усунутий з посади колегами - за "націоналізм". Від середини вісімдесятих він оселився на дачі й зосередився тільки на своєму ремеслі.
"Це були романи на історичному матеріалі, але романи практично про сучасність. Про ті проблеми, які хвилювали мене і мій народ. І тому ці книжки так пішли до людей. Люди відразу відчувають. Люди розумніші за нас. Ми вважаємо, що ми можемо їх повчати й доктринувати, а практично народ розумніший за будь-якого письменника чи генія. І народ відчуває, де справжнє, а де несправжнє". (Павло Загребельний, інтерв'ю 1997 р.)
Павло Загребельний пішов із життя у 84 роки. Крім романів та повістей, лишив ще й власну філософію життя. Казав, що "треба жити страстями. Ні, не отими, що в священних книгах у нас описані. А страстями оцими, які нас ведуть по життю. Жити кожною миттю цього життя. Життя прекрасне. Світ прекрасний. І нам щастя дано бути в цьому світі. От просто бути в цьому світі - і більше нічого".
Перший Національний - загальнонаціональний телеканал. В ефірі з 1951 року. Є членом EBU. Технічне покриття телеканалу - 99,9% території України. Середньодобова частка аудиторії "18+" 3,33% (загальна аудиторія). Генеральний директор - Єгор Бенкендорф.
Читайте також:
