Ілона Довгань: "ЄС – зовнішня сила, яка може нам допомогти швидше змінюватися"

Ідеальні дороги, достойні зарплати та соціальний захист, відсутність корупції… Про переваги та недоліки європейського життя розповідає програма "Зроблено в Європі", яка нещодавно стартувала на Першому Національному. Чим саме вражають країни ЄС, та як довго Україна має йти до європейського рівня життя – ми дізнавалися в однієї з ведучих проекту Ілони Довгань, яка днями повернулася зі зйомок першого випуску у Польщі. 

В Україні є стала думка, що в Європі люди живуть краще. Ви у своїй програмі плануєте цю тезу підтвердити чи спростувати? 

Наша країна обрала європейський напрям, і нам цікаво показати, що собою являє такий досвід у інших. Про Євросоюз є чимало міфів, тому ми вирішили допомогти українцям розібратися і відповісти на найбільш поширені запитання, створивши проект "Зроблено в Європі". Зокрема, як змінилося після вступу в ЄС життя пересічних людей в цих країнах, в якій кількості і на які потреби Євросоюз виділяє ті чи інші суми країнам-членам Союзу, що для цього треба зробити, щоб отримати від ЄС кошти, та як вони перевіряють їхню витрату. Загалом у циклі заплановано 15 програм. Варто зауважити, що цей проект виходить за підтримки ініціативи "Сильніші разом" та Посольства Великобританії в Україні.

Хто і за якими критеріями обирає країни?

Ми обговорювали спільно. Я обирала свої варіанти, мій колега-співведучий Андрій Юхименко – свої. Мотивували, чому варто саме цей досвід показати. У перших програмах ми розповіли про Польщу, показали, як змінилася країна після вступу в ЄС, згодом ми ще повернемося до наших сусідів. Акценти було зроблено на дорогах і туризмі, тому що Брюссель активно підтримує ці напрями і виділяє на них кошти. Далі розкажемо про культуру, освіту та економіку. На мою думку, українцям було би цікаво порівняти себе з країнами, які нам близькі по духу історично, географічно, ментально.

Що Вас найбільше вразило чи здивувало у Польщі? 

Наскільки європейською стала Польща. Наскільки вона змінилася за останні роки й дуже швидко просувається далі. Поляки – молодці, дуже ретельні, креативні, працьовиті. Наприклад, цікавим є досвід сусідів щодо створення парку відпочинку Юрського періоду в Балтові. Вони просто на рівному місці змогли зробити гроші. У них було трохи своїх коштів на розвиток туризму, брали кредити, потім презентували цю свою ідею Євросоюзу, який суттєво допоміг фінансово. Так спільними зусиллями вони змогли зробити грандіозний парк розваг, атракціонів. До речі, у Польщі дізналася про цікавий факт. Виявляється, поляки дуже ретельно готувалися до вступу в ЄС заздалегідь. Вони аналізували, що їм потрібно, писали стратегічні плани розвитку ще до вступу в Євросоюз. А коли ж отримали членство, вміло все презентували та дістали підтримку й кошти. Це пришвидшило виділення грошей ЄС, які поляки відразу вклали в найголовніше – дороги, будівництво певних об’єктів, а далі вже розвивають їх за можливості.

Які країни плануєте показати в наступних програмах?

Поки що визначаємось. Наступна країна, куди я планую поїхати – Литва. Оскільки це країна, з якою ми колись разом були в СРСР, а тепер вони дуже сильно просунулись вперед, на відміну від нас. У Литви хороший досвід перебування в ЄС. Я думаю, нашим глядачам буде цікаво. Ще мене приваблює Хорватія, бо це остання країна, яка вступила до Євросоюзу. Було би щось цікаво і з тих, хто серед засновників, представників Старої Європи. Андрій Юхименко знімає зараз в Естонії, у планах ще багато всього...

Чому у програмі вирішили задіяти відразу двох ведучих? 

Окрім цього проекту, я ще веду новини на Першому Національному. Це семиденний насичений робочий графік – два випуски новин щоденно, щоправда тиждень через тиждень. А проект передбачає не лише поїздки, а й написання сценаріїв, пошук інформації, монтаж тощо. Видавати треба чотири програми на місяць. У мого колеги також є ще одна програма, до того ж, він працює в часописі "Новое время". Тому, на жаль чи на щастя, ми не можемо весь свій час присвятити лише одному проекту. До того ж, у мене один погляд, у Андрія може бути інший. У нас різний професійний досвід, виклад, зацікавленість різними сферами. Ця тематика мені дуже цікава і близька, оскільки я вже робила схожий проект півроку тому на каналі ICTV як фрілансер – "Перезавантаження по-європейськи". Взагалі, я вважаю, що зараз на цю тему має бути багато програм, бо нам дуже потрібні зміни, і досвід інших країн буде нас надихати.

Чи надходили Вам відгуки від глядачів після першого випуску програми?

Люди багато пишуть про це в соцмережах, наприклад, мені на сторінку у Фейсбук. Та й так у житті чую відгуки від знайомих. Ми завжди орієнтуємось на аудиторію – одним цікаво почути цифри та якісь офіційні дані, щоб зрозуміти, як змінилась ситуація в кількісному вимірі, іншим потрібні конкретні людські приклади. Особисто для мене цікавіше копати вглиб, бо перші враження з цієї теми вже маю. Дізнаватися, як змінилась, приміром, та чи інша галузь у країні, чи не крадуть гроші ЄС, які сфери підтримують найперше. Як подолали за допомогою ЄС проблеми, схожі на наші, чи справді варто боятися того, чим завжди лякали українців. Наприклад, коли Польща у 2004 році вступала в ЄС, було проведено референдум, і трохи більше 50% людей підтримали цю ідею. А на сьогодні кількість прихильників європейського вибору зросла до 94%. Бо вони тоді просто не розуміли, що таке ЄС, і було багато міфів навколо цього.

На Вашу думку, в України є шанси стати дійсно європейською країною?

Євросоюз – це перш за все певні стандарти, демократія, постійний контроль. Тобто те, чого нам часто бракує, через що в нас високий рівень корупції. ЄС – зовнішня сила, яка може нам допомогти швидше змінюватися. Я побачила це по Польщі. Водночас є інші країни, які прекрасно розвиваються самі по собі. Наприклад, Норвегія та Швейцарія, які не є членами Євросоюзу. При цьому в них дуже хороші економічні показники, активні торговельні взаємовідносини з ЄС і перебувають вони в Шенгенській зоні. Тож я вважаю, що в України є всі шанси змінитися, і все залежить від нас, наскільки ми цього прагнемо. Ми можемо чекати змін, можемо всіх критикувати, а можемо долучатися до змін! І в тих країнах, які вже пройшли цей шлях, все сталося завдяки зокрема й підтримці громадянського суспільства. Багато країн перебували в набагато гіршій ситуації, більшій кризі, ніж Україна зараз. Приміром, та ж Німеччина після війни. Але тепер це країна № 1 в Європі і четверта у світі за економічними показниками. Україна заслужила і достойна кращого життя, все залежить від нас самих!

Читайте також: