Надія Базів: "Про Білорусь у мене склалося двояке враження. А Таджикистан здивував новобудовами"

Програма Першого Національного "Аудієнція"– це захопливі подорожі країнами світу і знайомство з авторитетними особистостями.

Її ведуча Надія Базів знайомить телеглядачів із заповідними куточками планети.

У четвер, 29 вересня, о 12.35 глядачі попрямують до Білорусі. Побувають на міжнародному форумі іноземних журналістів. Та дізнаються багато нового про цю неоднозначну країну.

В які краї запросить "Аудієнція" телеглядачів найближчим часом?

У цей четвер ми представимо Білорусь. Нас запросили на щорічний форум іноземних журналістів, що проходив в Мінську. І вже в рамках цього форуму ми знайомилися з країною.

Як живуть білоруси?

В мене склалося трохи двояке враження. Деякі білоруські журналісти, а також дехто з людей на вулиці говорять, що єдине, що їм бракує – це свободи слова. На думку білорусів, це – єдиний мінус. Усім іншим люди задоволені. Ні на що не нарікають.

Дороги в Білорусі хороші. В центрі міста не має жодної новобудови. Білоруси законсервували той Мінськ, що був за радянських часів. Хоча взагалі місто будується. Там, до речі, залишилося багато пострадянського. Пам’ятник Леніну  досі стоїть перед Кабінетом Міністрів. Є вулиці Марса, Енгельса, Леніна. І там навіть малі діти знають, хто це такі.

У Білорусі дві державні мови: білоруська й російська. Люди в основному говорять російською, але всі написи тільки білоруською.

А знімати Вам не забороняли?

Була у нас ситуація. Коли ми хотіли зняти пам’ятник Леніну біля Кабміну, до нас підійшов охоронець і запитав, що ми збираємось знімати. Ми сказали – Леніна. Він просив знімати так, щоб не було видно будинок Кабміну, пояснюючи це правилами безпеки. Потім у мене була зустріч із заступником міністра інформації. Я розповіла йому про цю ситуацію і він сказав: "Якщо Вам хтось заборонятиме знімати, телефонуйте мені, я цю людину зніму з роботи". Наступного дня ми пішли на центральний ринок Мінська. Нам дійсно заборонили знімати. Пояснили тим, що це був кінець робочого дня. Але після втручання заступника міністра сказали: "Приходьте завтра і знімайте".

Де ще побувають завдяки Вам глядачі Першого Національного?

В Естонії. Це країна розвинених інформаційних технологій. Наприклад, ми стоїмо в черзі, щоб заплатити за комунальні послуги…. А в Естонії за допомогою мобільного телефону можна внести всі платежі. На вибори там теж ходити не треба. Голосують по мобільному телефону.

Коли ми були в дитячому театрі, мене вразила картина: дітки 3 – 4 років, що очікують у фойє, зайняті мобільними телефонами. Граються чи працюють, не знаю…

Із січня цього року естонці перейшли на Євро. Ціни трохи стали вищі, але вони не нарікають. Можна впевнено сказати, що Естонія вже абсолютно європейська країна.

А на схід Ви не збираєтесь?

Скоро наші глядачі познайомляться з Таджикистаном. Для мене особисто це була країна відкриттів. За радянських часів вона вважалась найбіднішою в Союзі. Коли я туди їхала – була впевнена,  там нема ні доріг, ні питної води. Збираючись у дорогу я взяла з собою мінералки, скільки могла…

Усе це виявилось дарма. Те, що ми побачили – розвіяло міфи про цю країну. У мене склалось враження, що Таджикистан – це суцільний будівельний майданчик. Там все будується: дороги, будинки. Коли я побачила, яку національну бібліотеку вони збудували – була вкрай вражена! Спочатку думала, що то адміністрація Президента чи Кабмін. Таке велике, сучасне приміщення. Я вважаю, що якщо країна будується, у неї є майбутнє.

В Худжанді (колишній Ленінабад) побудували розкішний спортивний комплекс. Вхід коштує один долар. І то не для всіх. Студенти, учні, пенсіонери можуть ходити туди безкоштовно.

Мене дуже вразив один момент. Дванадцята ночі, а на вулиці повно народу з маленькими діточками. Я думала – свято якесь. А виявилось – люди там так час проводять, гуляючи нічним містом.

Менталітет таджиків докорінно відрізняється від нашого. Вони не вважають, що влада їм щось винна. Таджики кажуть: цю дорогу нам подарував президент, цей комплекс нам подарував президент. Люди сприймають дії влади як подарунки, а не як належне.

І ще мене надзвичайно здивувала в Таджикистані величезна кількість "крутих тачок". Більше я бачила тільки в Кувейті.

Літо минуло. В курортних місцях теж побували?

Була в Шарм-аль-Шейху. Це курорт в Єгипті. Незважаючи на події в Каїрі, на курорті не позначається. Хоч кількість туристів зменшилась.

Ми здійснили паломництво до місцевої Святині – Церкви Святої Катерини. Це надзвичайно красивий Храм у горах. Свята Катерина вважається покровителькою сім’ї та шлюбу. Коли у людей в сім’ї негаразди, або хтось не може створити сім’ю, приїздять до цього Храму і просять допомоги у Святої Катерини. І вона допомагає.

Останнє моє враження – це Франція. Я лише на днях звідти повернулась. Це звичайно дуже чарівна країна. Французькі сири, вина, яким немає рівних у світі! Природа чудова. Річки, озера. Мене дуже  здивувало, що у Франції до 2010 року не було жодного п’ятизіркового готелю. Там до зіркового статусу ставляться дуже обережно.

В одному місті ми на вулиці зустріли графиню. Ця жінка живе в замку, має справжній графський титул. Вона запросила нас у гості до свого замку. Побували також в гостях у фермера, який займається виробленням сиру. У нього 40 корів і він ні разу жодної корови не зарізав. Ставиться до тварин, як до дітей. Це красивий у всіх розуміннях чоловік.

Хочете дізнатися про світ і людей більше? Дивіться "Аудієнцію" кожного четверга на Першому Національному.

Перший Національний - загальнонаціональний телеканал. В ефірі з 1951 року. Є членом EBU. Технічне покриття телеканалу - 99,9% території України. Середньодобова частка аудиторії "18+" 3,34% (загальна аудиторія). Генеральний директор - Єгор Бенкендорф.

Читайте також: