Авторська програма Людмили Томанек "Ближче до народу", яка виходить на Першому Національному, розкриває відомих акторів, політиків, спортсменів зірок шоу-бізнесу з незвичної для більшості телеглядачів сторони. Завдяки формату програми, перед глядачем постають не люди без гриму і краватки. Такими, якими вони є насправді.
Опинившись серед простих трудівників, так би мовити "на землі", зірки стають відвертішими. Вони розповідають про свої мрії, страхи, надії...
Остап Ступка з дитинства мріяв стати пожежником. Будинок, де жив майбутній актор стояв біля пожежної частини. І маленький Остап спостерігав за роботою відважних пожежників з вікна свого будинку. Ведуча програма "Ближче до народу" Людмила Томанек вирішила втілити дитячу мрію артиста. І допомогла йому на один день стати членом групи пожежної частини № 25 м. Києва.
Але спочатку артист пройшов інструктаж та психологічне тестування на профпридатність. За допомогою спеціальних тестів і картинок психолог з'ясувала всі таємниці Остапа. Як і будь-яка особистість, він потребує визнання, честолюбний. Хоче побороти відчуття порожнечі. Вважає що життя має безліч невикористаних можливостей. Повністю занурюється в справу, за яку береться, і впевнений у своїй компетентності в цій сфері.
Атмосфера в кабінеті у психолога, як правило, спонукає до відвертості. Остап розповів: "Я дуже боюся висоти. Не даремно живу на другому поверсі. Якось під час однієї зйомки мені треба було працювати на даху 16-поверхового будинку. Вночі. Мені стало настільки страшно, що я відмовився. Довелося переносити зйомку на Поділ. В результаті, подільські пагорби зображували необхідну висоту".
Коли актора представили хлопцям з пожежної команди, вони сприйняли Ступку трохи недовірливо. Все розпитували, як часто знаменитий батько допомагає йому ролі отримувати. Чи просуває кар'єрними сходами.
"Я вже 22 роки виходжу на сцену театру Франка. Не батько за мене виходить, створює образи, які потім люблять глядачі. Так, Богдан Сильвестрович – мій тато. Але не відмовлятися ж мені від батька, щоб не викликати непотрібних підозр", – з іронією відповів актор.
Під час нічного чергування, в якому брав участь Остап, сталася пожежа в дитячому садку. Ступка прийняв "бойове хрещення вогнем". І хлопці покликали його до себе "на підробітки".
Потім зав'язалася дружня бесіда за чашкою чаю. Посипалися питання. Спочатку від пожежників, потім від ведучої.
Вас фанатки часто дістають?
Та ні. Фанатки – це добре. Я спілкуюся з ними дружелюбно, але відсторонено. А ось журналісти кілька разів нарвалися на грубість. Не розуміють люди слова, сказали не можна знімати, значить не можна.
Ви, можна сказати, виросли за лаштунками театру. Які Ваші перші спогади, про цей прекрасний світ театру?
Моя мама працювала у Львівському театрі опери та балету, тому перші мої враження – це балет, костюми. Люди ходили в коридорі з такими великими бородами. Коли ставили "Собор Паризької Богоматері", ви уявляєте, який грим був актора, що виконував партію Квазімодо!
Ви не злякалися?
Ні. Мене це все позитивно вражало. Треба ж, люди так вміють змінювати зовнішність! Я до сих пір грим люблю.
А самі ніколи не проводили експерименти з гримом такі, щоб рідна мати не впізнала?
Так завжди впізнавали. Правда, був один випадок. Вражений балетом Хачатуряна "Спартак", я, очікуючи маму з роботи, взяв грим, намалював собі страшні шрами. Порвав на собі майку. Мама повернулася додому, я відкриваю двері, вона подивилася і трохи свідомість не втратила, так злякалася. Думала, щось зі мною сталося.
Кожен театр має свій характер. Який він у театру Франка?
Це якась багатогранна субстанція. Тут є все. Але дуже сильно відчувається магія. Стоїш за лаштунками. Дивишся за ці пороху, за всі ці колісники, ліхтарі. Щось у цьому є.
А привиди театру є?
Думаю, в театрі Франка вони точно є.
Вам не страшно?
Хвилювання є. А страх може бути лише на початку. Але я б і не сказав, що це страх. Адже актор хвилюється кожного разу, виходячи на сцену. Коли хвилювання зникає, він перестає бути актором.
Професія актора більше чоловіча або жіноча?
Я думаю, жіноча. Ми, чоловіки-актори, починаємо часто заглядати в дзеркало. Не тільки в гримерці, але і вдома теж. Хвилюємося, як ми виглядаємо. З'являються згодом чисто жіночі замашки (сміється). Під час вистави актор може втратити 3-4 кілограми. Особливо турбуватися про вагу – теж справа жіноча.
Хто Ваш найголовніший критик?
Моя сім'я. Я довіряю тільки їм. Адже це скоріше не критика, а поради. Хоча, може і в критику перерости. Наприклад, дружина мені з недавніх пір говорить, щоб я вже перестав грати Меркуціо у виставі "Ромео і Джульєтта", бо я вже старий для цієї ролі (сміється).
Дивіться пригоди Остапа Ступки 16 жовтня в 15:45 у програмі "Ближче до народу" на Першому Національному.
Перший Національний - загальнонаціональний телеканал. В ефірі з 1951 року. Є членом EBU. Технічне покриття телеканалу - 99,9% території України. Середньодобова частка аудиторії "18+" 3,34% (загальна аудиторія). Генеральний директор - Єгор Бенкендорф.
Читайте також:
